Глибоко під антарктичними крижаними покривами, у місці, де лід стискає камінь і час майже завмирає, вчені знайшли те, що може стати найдавнішим повітрям на Землі. Малесенькі бульбашки, замкнені в льоді віком приблизно шість мільйонів років, зберегли сліди атмосфери тієї епохи, коли наша планета виглядала зовсім інакше. Знахідку зробили вчені з Університету Вашингтона під час досліджень глибоких льодових шарів у Східній Антарктиді. Коли вони розтопили невеликі зразки стародавнього льоду, всередині виділилося повітря — невидиме, але безцінне вікно у минуле. Це повітря старше за всі відомі крижані ядра, навіть ті, що охоплюють історію останніх 2,7 мільйона років. «Ми фактично тримаємо в руках частинку атмосфери, якою дихала Земля задовго до появи людини», — каже провідна дослідниця Сюзанна Гоус. Вона пояснює, що цей лід не схожий на типовий антарктичний: він не накопичувався поступово сніг за снігом, а зберігся у вигляді залишків стародавнього льодовика, що пережив періоди танення й зледеніння. Аналіз складу газів показав співвідношення вуглекислого газу та метану, яке відрізняється від усього, що відомо за останні мільйони років. Це свідчить про зовсім інший клімат — тепліший, вологіший і, можливо, ближчий до того, що Земля переживатиме знову, якщо рівень CO₂ продовжить зростати. Вчені використовують надточні мас-спектрометри, щоб виміряти навіть найменші зміни у складі цих газів. Попередні результати показують, що концентрація вуглекислого газу шість мільйонів років тому була приблизно на 50% вищою, ніж у передіндустріальну епоху, але нижчою, ніж нинішні показники. Це робить давню атмосферу своєрідним дзеркалом сучасності — і попередженням. «Ці зразки допомагають нам зрозуміти, як працював клімат у світі, де було тепліше, ніж сьогодні. Це найкраща підказка для майбутнього, яке ми, схоже, відтворюємо власноруч», — каже співавтор дослідження Ерік Стейг. Виявлення цього льоду стало можливим завдяки новому методу буріння, що дозволяє досягати шарів, які раніше вважалися недоступними. Науковці припускають, що ще глибше може лежати лід віком у 10 або навіть 15 мільйонів років. Якщо це підтвердиться, людство вперше отримає можливість «прочитати» атмосферну історію Землі від часів, коли лише формувалися сучасні полярні льодовики. Кожна бульбашка цього льоду — це архів, у якому збережено не лише повітря, а й історію клімату, океанів, вулканів і, зрештою, життя. Дослідники кажуть, що відкриття не просто дає уявлення про минуле, а й допомагає спрогнозувати майбутнє: як швидко тануть льодовики, як змінюється рівень моря і наскільки крихкою може бути сучасна атмосфера. «Ми буквально вдихаємо подих Землі з далекого минулого, — каже Гоус. — Це нагадування, що планета вже проходила через драматичні зміни. Але різниця в тому, що цього разу ми самі натискаємо на прискорення». Повне дослідження опубліковане в журналі Nature Geoscience і вже називають проривом у палеокліматології. Адже вперше людство почуло шепіт повітря, що пролежало в льоду шість мільйонів років.