З віком наша епізодична пам'ять, яка контролюється гіпокампом, поступово погіршується. Це пам'ять, пов'язана з конкретними деталями, такими як місце паркування автомобіля або час зустрічі.

У старшому віці семантична пам'ять, що контролюється лобовою корою, стає більш домінуючою. Це загальні знання, такі як правила хокею або столиці країн.

Традиційно вважалося, що ця зміна в мозку є способом адаптації до зростаючого зносу нейронів. Але що, якщо це свідомий вибір, який краще підходить для людей похилого віку, які накопичили більше інформації, ніж молодші?

Дослідники з Університету Аризони опублікували дослідження, яке стверджує, що перехід від гіпокампа до лобової кори може бути оптимізацією мозку, а не відступом.

Вони вважають, що старіння є продовженням розвитку: генетично збереженою адаптивною реорганізацією систем пам'яті, яка паралельна переходам мозку в ранньому житті.

Дослідники вказують на кілька попередніх досліджень, які підтверджують їхню точку зору. Наприклад, подібні зміни відбуваються в дитинстві, але в протилежному напрямку.

Ці вікові модифікації не відображають загальну втрату нейропластичності, а скоріше є способом перенаправлення ресурсів. Гіпокамп є особливо енергоємним, тому мозок може економити ресурси для найважливіших моментів.

Дослідження також вказує на паралелі в тваринному світі. Наприклад, у міру старіння щури більше покладаються на знайомі речі, а старі самки африканських слонів стають «сховищами соціальних знань». Можливо, ми робимо те ж саме?

Дослідження може змінити уявлення про старіння мозку та надати більше інформації про вікові захворювання, такі як хвороба Альцгеймера. Це може означати, що справжні ознаки захворювання легше відокремити від змін, які є природними та позитивними.

Цікавий факт

Дослідження показує, що старі люди можуть бути більш схильні до передачі знань, ніж до їх збереження, що може мати еволюційне значення для суспільства.