Антарктида більше не є «вічно стабільною» крижаною фортецею. Нове дослідження, опубліковане в Nature, показує: на континенті вже запущені різкі (абруптні) зміни — морський лід стрімко тане, льодові шельфи втрачають масу, крижані щити підходять до критичних порогів, а глибинні океанічні течії слабшають. Наслідки — від удару по екосистемах до прискорення підняття рівня моря — торкнуться мільйонів людей далеко за межами Південного океану, розповідає NNews. Що таке «різка зміна» — і чому це небезпечно Абруптна зміна — це стрибок у кліматичній системі, який відбувається набагато швидше, ніж очікувалось. Такі процеси підсилюють самі себе: менше льоду → темніша вода поглинає більше тепла → танення пришвидшується. Після запуску зупинити їх у людські часові масштаби дуже складно. Морський лід скорочується — запускаються каскадні ефекти З 2014 року площа антарктичного морського льоду стійко зменшується й уже виходить за межі природної мінливості минулих століть. Менше льоду — менше відбитого сонячного випромінювання (нижче альбедо), океан нагрівається швидше. Вищі хвилі без «щитка» з льоду активніше руйнують льодові шельфи. Видовий тиск зростає: імператорські пінгвіни та інші мешканці, що залежать від крижаних платформ та припаю, втрачають місця розмноження та кормові ніші. Сповільнюються життєво важливі глибинні течії Танення прісною водою розбавляє поверхневі води та гальмує Антарктичну перекидну циркуляцію — систему, яка розподіляє тепло та вуглець по всій планеті. Наслідки: океан гірше поглинає CO₂ та кисень, а поживні речовини довше «застрягають» на дні. Це б’є і по клімату, і по продуктивності морських екосистем. Мегальод — головна невизначеність рівня моря Західноантарктичний крижаний щит і частини Східної Антарктиди вже втрачають масу; темпи втрат від 1990-х зросли в кілька разів. Лише Західна Антарктида містить льоду на >5 метрів потенційного підняття глобального рівня моря. Є ризик, що точка неповернення для деяких секторів буде досягнута навіть без великого додаткового потепління (процес триватиме століттями, але його важко зупинити). Під загрозою — прибережні міста й інфраструктура: у низинних прибережних зонах живе понад 750 млн людей. Природа під пресингом: від льоду до суходолу Потепління, нестабільний лід і людська присутність приносять забруднення та інвазивні види. Антарктичний договір і нові морські/наземні заповідні зони потрібні як ніколи, але самих природоохоронних заходів замало: без швидкого скорочення викидів GHG навіть найсуворіші обмеження не врятують ключові види. Яке майбутнє ми оберемо Мітігація: скорочення викидів настільки швидко, щоб утримати потепління якомога ближче до 1,5°C. Інакше абруптні зміни посиляться. Адаптація: планування узбереж (берегозахист і відступ), оновлення буднорм, системи раннього попередження, стійкі ланцюги постачання. Наука й моніторинг: супутники, буї, підлідні роботи, довгострокові спостереження течій та шельфів. Висновок. Те, що відбувається в Антарктиді сьогодні, не залишиться в Антарктиді. Від рішень, ухвалених зараз, залежить, чи зіткнемось ми з лавиною незворотних наслідків — чи зуміємо керовано адаптуватися до змін, які вже запущені.