Омолодження з подвійним дном: як «молекули довголіття» можуть допомагати раку Ідея сповільнити старіння за допомогою добавок звучить привабливо. Однією з найпопулярніших речовин у цій сфері останніми роками став спермідин — природна сполука, яку називають потенційним «геропротектором». Його можна знайти у вигляді добавок, а також у звичних продуктах — зародках пшениці, сої, грибах і витриманих сирах. Але нові дослідження показують: у цієї історії є й інший бік. Виявилося, що поліаміни — невеликі молекули, до яких належить і спермідин — можуть не лише підтримувати здорове старіння, а й сприяти росту ракових клітин. І все залежить від контексту. Що таке поліаміни і чому про них стільки говорять Поліаміни присутні практично в кожній клітині організму. Вони беруть участь у рості клітин, їхній спеціалізації та синтезі білків — тобто в базових процесах життя. Одна з причин популярності спермідину — його здатність стимулювати аутофагію. Це внутрішня система «прибирання» клітини: вона переробляє пошкоджені структури й допомагає підтримувати нормальну роботу мітохондрій — енергетичних станцій клітини. Саме аутофагію часто пов’язують із уповільненням старіння. Ключову роль у цьому процесі відіграє білок eIF5A1 — регулятор синтезу білків і функції мітохондрій. У здорових тканинах поліаміни активують саме цей шлях. І тут починається парадокс. Чому ті самі молекули «люблять» пухлини Підвищений рівень поліамінів регулярно виявляють у багатьох типах пухлин. Ба більше — він пов’язаний із швидким поділом клітин і агресивним перебігом хвороби. Дослідники давно знали про цей зв’язок, але механізм залишався не до кінця зрозумілим. Адже якщо в нормальних клітинах поліаміни підтримують аутофагію й мітохондрії, то чому в ракових тканинах вони поводяться інакше? Команда під керівництвом доцента Кьохея Хігасі з Tokyo University of Science спробувала розібратися в цьому питанні. Результати дослідження опубліковані в журналі Journal of Biological Chemistry. Два схожі білки — різні наслідки Окрім eIF5A1, у клітинах є ще один дуже схожий білок — eIF5A2. Вони на 84% ідентичні за амінокислотною послідовністю. Але їхня дія кардинально різниться. У нормальних тканинах поліаміни активують eIF5A1 — і це сприяє роботі мітохондрій через аутофагію. У ракових клітинах ситуація інша: поліаміни стимулюють синтез eIF5A2, а цей білок запускає механізми, що посилюють поділ клітин. Фактично ті самі молекули «перемикаються» з режиму підтримки клітинного здоров’я на режим прискорення росту пухлини. Як саме це працює У лабораторних експериментах учені знизили рівень поліамінів у ракових клітинах за допомогою препарату, а потім відновили його шляхом додавання спермідину. Це дозволило прямо побачити, як зміни концентрації впливають на клітинну поведінку. Аналіз понад 6 700 білків показав: поліаміни в ракових клітинах переважно посилюють гліколіз — швидкий спосіб отримання енергії з глюкози. Саме на гліколізі базується так званий «ефект Варбурга» — характерна метаболічна особливість пухлин. На відміну від цього, у здорових клітинах акцент робиться на мітохондріальному диханні — процесі, який більше пов’язують із довголіттям. Крім того, дослідники виявили важливу деталь: у нормі синтез eIF5A2 пригнічує невелика регуляторна РНК — miR-6514-5p. Поліаміни послаблюють цей контроль, що дозволяє рівню eIF5A2 зростати. Таким чином формується чіткий ланцюг: поліаміни → зниження гальмівного впливу miR-6514-5p → зростання eIF5A2 → прискорення поділу ракових клітин. Що це означає для добавок проти старіння Головний висновок дослідження — усе залежить від контексту. У здорових тканинах поліаміни можуть підтримувати клітинне «очищення» та функцію мітохондрій. Але в клітинах із потенціалом злоякісної трансформації ті самі молекули можуть стимулювати небезпечні процеси. Це не означає, що спермідин автоматично «викликає рак». Але результати підкреслюють: безпечність і доцільність прийому anti-aging добавок потребують ретельної оцінки, особливо для людей із підвищеним онкологічним ризиком. Нові можливості для лікування раку Водночас відкриття відкриває і терапевтичні перспективи. Взаємодія eIF5A2 з рибосомами — клітинними «фабриками білка» — може стати новою мішенню для протипухлинних препаратів. Якщо вдасться вибірково блокувати саме «раковий» шлях дії поліамінів, зберігши їхні позитивні ефекти в здорових тканинах, це може стати проривом у лікуванні. Баланс між користю і ризиком Історія поліамінів нагадує просту істину біології: у клітині немає «абсолютно добрих» чи «абсолютно поганих» молекул. Є контекст, умови та регуляція. Те, що підтримує життя в одній ситуації, може прискорювати хворобу в іншій. І саме розуміння цих тонких механізмів — крок до того, щоб майбутні стратегії довголіття були не лише ефективними, а й справді безпечними.