Американські фізики представили експериментальні докази того, що обертання Землі може бути джерелом електроенергії. У своїй роботі, опублікованій у журналі Physical Review Research, дослідники доводять, що за допомогою спеціального пристрою можливо перетворити ротаційну енергію планети у слабкий, але вимірюваний електричний струм, використовуючи взаємодію з магнітним полем Землі. Ідея перетворити обертальний рух Землі на електрику обговорювалася десятиліттями, але до сьогодні вона залишалася в межах теоретичних міркувань. Традиційна фізика передбачає, що будь-який індукований струм, який виникає внаслідок обертання планети в її власному магнітному полі, буде самонівелюватися — електрони в матеріалі швидко перерозподіляються, і вся система приходить у стан електричного балансу. Проте команда дослідників вважає, що попередні експерименти просто не враховували ключових змінних. Використовуючи циліндр із фериту марганцю-цинк — слабо провідного матеріалу з відомими магнітозахисними властивостями — дослідники спроєктували установку, що орієнтується по осі північ-південь під кутом 57 градусів. Такий кут забезпечує перпендикулярність до траєкторії обертання Землі та ліній магнітного поля. На кінцях циліндра були встановлені електроди, а зовнішні світлові джерела усунуті для виключення фотоефекту. Результат вразив: між електродами виник постійний електричний потенціал у 18 мікровольт. Хоча ця величина мізерна, вона має ключове значення — це пряме підтвердження того, що ротація планети може створювати вимірювану електричну напругу. Щоб виключити альтернативні пояснення, команда провела ряд контрольних експериментів. Наприклад, при зміні кута нахилу циліндра чи заміні матеріалу на немагнітний напруга зникала. Також враховувалися можливі термічні градієнти, які можуть створювати паразитні сигнали. Всі ці фактори були виключені або компенсовані, що ще більше підкріпило вірогідність результату. Наразі про жодне практичне застосування не йдеться: 18 мікровольт — це недостатньо навіть для живлення найпростіших пристроїв. Але сам факт відкриття механізму, який до цього вважався теоретично неможливим, відкриває перспективи для нових форм відновлюваної енергії. Потенційно, за допомогою покращених матеріалів, більших масштабів і нових конфігурацій, ефект можна посилити до рівнів, придатних для використання в реальних умовах. Окрім очевидних застосувань на Землі, дослідження може мати цінність і для космічних місій. Наприклад, наукові станції на інших планетах або супутниках, де інші джерела енергії малодоступні, зможуть теоретично використовувати подібні ефекти обертання для генерації електрики. Таким чином, обертання Землі, яке здається повсякденним і невидимим процесом, може виявитися ще одним ключем до енергетичного майбутнього — достатньо лише навчитися правильно його слухати. Джерело