Віруси, які роками можуть залишатися в організмі майже непомітними, здатні знову активуватися під час тяжкої хвороби. Нове масштабне дослідження показало, що COVID-19 може запускати таку реактивацію, зокрема вірусу Епштейна—Барр, цитомегаловірусу та деяких герпесвірусів. Особливу увагу науковців привернула родина Anelloviridae. Її представники є надзвичайно поширеними — ознаки цих вірусів виявляють приблизно у 90% людей. Водночас вони залишаються маловивченими. У дослідженні їхня реактивація виявила помітний зв’язок із тривалою фізичною непрацездатністю та long COVID. Віруси прокидаються під час хвороби Дослідники з Boston Children’s Hospital та інших установ проаналізували дані 1154 пацієнтів у 20 медичних центрах США. Протягом року вони зібрали понад 200 тисяч біологічних зразків і використали геномне секвенування, щоб відстежити активність прихованих вірусів. У перші 40 днів після госпіталізації вчені зафіксували реактивацію 11 вірусів. Серед найчастіших були вірус Епштейна—Барр, herpes simplex 1, цитомегаловірус і представники Anelloviridae. Цікаво, що для Епштейна—Барр та цитомегаловірусу реактивація, схоже, була пов’язана не стільки з ослабленням імунітету, скільки із сильним системним запаленням. Це дещо змінює попереднє уявлення про те, чому приховані віруси можуть знову ставати активними. Чи пояснює це long COVID? Найцікавішим результатом став зв’язок між реактивацією Anelloviridae та довготривалими наслідками COVID-19. Дослідники поки не стверджують, що саме ці віруси є причиною long COVID. Йдеться про статистичну асоціацію, яку ще потрібно перевірити. Втім, відкриття може допомогти зрозуміти, чому після однакової на перший погляд інфекції одні люди швидко повертаються до нормального життя, а інші місяцями або навіть довше продовжують відчувати наслідки хвороби. Наступним кроком учені хочуть з’ясувати, як імунна система реагує на реактивовані віруси протягом COVID-19 і чи можна впливати на цей процес лікуванням. Якщо подальші дослідження підтвердять причинний зв’язок, приховані віруси можуть стати важливою частиною пояснення механізмів long COVID і потенційною мішенню для майбутніх методів діагностики та терапії.