Новини України
Підбірка новин з українських джерел

Вчені знайшли в пустелі 7-тисячолітні мумії з невідомим ДНК
Хоча Сахара зараз являє собою величезний піщаний простір, де боротьба за виживання може бути жорстокою, був час (хоч і важко в це повірити), коли вона насправді була зеленою та квітучою.
Між 14 800 і 5 500 роками тому, під час так званого Африканського вологого періоду, пустеля, відома як одне з найсухіших місць на Землі, мала достатньо води для підтримки способу життя. Тоді це була савана, де ранні людські популяції заселялися, щоб скористатися сприятливими умовами для сільського господарства. Серед них був загадковий народ, який жив на території сучасної південно-західної Лівії і генетично мав би бути вихідцями на південь від Сахари, але, згідно з сучасним аналізом, їхні гени цього не відображали.
Археологи здійснили відкриття, яке може змінити уявлення про ранню історію людства. У віддаленій пустельній місцевості були знайдені мумії віком близько семи тисяч років, які, за результатами генетичного аналізу, не мають спільного ДНК з сучасними людьми. Це відкриття стало несподіванкою для наукової спільноти, адже воно ставить під сумнів попередні теорії про генетичну спадковість і поширення давніх популяцій.
Знахідки вражають не лише своєю давністю, але й станом збереження. Завдяки сухому клімату пустелі тіла залишилися майже недоторканими, що дало змогу провести детальні дослідження тканин та кісток. Використовуючи сучасні методи секвенування, вчені виявили, що ці мумії належать до невідомої популяції, яка, ймовірно, існувала паралельно з іншими відомими групами ранніх людей. Їхній генетичний код не демонструє подібностей із сучасними народами, що може свідчити про ізольований розвиток або навіть зниклу гілку людства.
Важливим аспектом дослідження стало питання культурного контексту. Разом із муміями було знайдено артефакти, які вказують на розвинуті ритуальні практики та складну систему вірувань. Це підтверджує, що популяція мала високий рівень соціальної організації та власні культурні традиції.
Відкриття має значення не лише для археології, а й для генетики та антропології. Воно може допомогти зрозуміти, як розвивалися різні гілки людства і які фактори спричинили їхнє зникнення. Вчені наголошують, що подальші дослідження можуть пролити світло на невідомі сторінки еволюційної історії та показати, наскільки складним і багатогранним було формування сучасної людини.
Це відкриття ще раз доводить, що Земля зберігає безліч таємниць, і навіть у добре вивчених регіонах можуть бути заховані свідчення про цивілізації, про існування яких ми раніше не здогадувалися.