Плацента забезпечує плід киснем і поживними речовинами, виводить відходи та частково захищає від шкідливих речовин. Проте нові дослідження доводять, що вона не є абсолютним щитом. У 2023 році науковці підтвердили: мікропластик може проникати з крові матері у плід. У 2025-му огляд досліджень показав, що і мікро-, і нанопластики долають плацентарний бар’єр, створюючи потенційні ризики для розвитку дитини. Звідки береться мікропластик Пластикові відходи розпадаються на дрібніші частини: від макропластику до наночастинок менше 100 нанометрів.Основні джерела: поліетилен — пакети, пляшки; поліпропілен — контейнери, трубочки; полістирол — одноразові стаканчики, упаковка; PET — пляшки для напоїв; ПВХ — іграшки, труби, одяг. Саме ці частинки здатні накопичуватися в організмі та потрапляти навіть у плаценту. Як мікропластик шкодить плоду Дослідження показують кілька механізмів: блокування клітинних сигналів; окислювальний стрес і пошкодження клітин; апоптоз (запрограмована загибель клітин); гормональні збої, що порушують розвиток. Найдрібніші наночастинки можуть проникати в мозок, печінку, нирки, серце й легені плоду. Це може призводити до меншої ваги при народженні, відставання у розвитку та ризику хронічних хвороб у майбутньому. Критичне вікно розвитку Формування органів плоду відбувається у чітко визначені періоди. Будь-які «збої» — токсини, стрес чи мікропластик — можуть мати довгострокові наслідки. Згідно з теорією «фетального програмування», умови в утробі здатні «налаштовувати» здоров’я дитини на все життя. Це підвищує ризик діабету, серцево-судинних захворювань та інших проблем у дорослому віці. Що ще відомо про ризики Полістиролові наночастинки у дослідах на тваринах уповільнювали серцебиття та знижували активність ембріонів. Вплив на мозок: пошкодження нейронів, зміна рівня нейромедіаторів, порушення пам’яті та поведінки. У деяких дослідженнях виявили тривожну поведінку й зниження когнітивних здібностей у тварин після пренатального впливу мікропластику. Прогалини у знаннях Попри тривожні сигнали, доказів із досліджень на людях поки що мало. Ми досі не знаємо: у яких кількостях мікропластик накопичується у плаценті; як саме він проникає крізь бар’єри; чи може організм виводити ці частинки. Вчені закликають до термінових досліджень, аби зрозуміти реальні загрози для репродуктивного здоров’я та розвитку дітей. Висновок Мікропластик може становити реальну небезпеку під час вагітності. Його вплив здатний порушувати розвиток плоду, формування органів і навіть впливати на здоров’я дорослої людини у майбутньому. Це ще один аргумент для світової спільноти зменшити використання пластику та контролювати його потрапляння в довкілля. Джерело