Дослідники з Каліфорнійського університету в Санта-Крузі навчилися отримувати електроенергію безпосередньо зі стебел звичайних опунцій — кактусів, відомих своїми пласкими м’ясистими пагонами. Учені називають їх «живими сонячними батареями»: рослини генерують невеликі електричні заряди, які можна використовувати для живлення датчиків у сільському господарстві. Технологія не призначена для роботи побутових приладів. Натомість вона може допомогти фермерам стежити за станом ґрунту, погодними умовами та самих рослин у віддалених місцях, де прокладати кабелі або регулярно міняти батарейки складно. Як кактуси виробляють електроенергію В основі технології лежить особливий механізм фотосинтезу, характерний для багатьох пустельних рослин. На відміну від більшості рослин, які відкривають пори для поглинання вуглекислого газу вдень, сукуленти роблять це переважно вночі. Такий процес називається метаболізмом за типом товстянкових (CAM). У темряві опунції поглинають вуглекислий газ і перетворюють його на яблучну кислоту, яку накопичують у тканинах. Уранці, коли на рослину потрапляє сонячне світло, починається фотосинтез і запаси кислоти поступово розщеплюються. Однак цей процес відбувається переважно у зовнішньому шарі пагона з боку, освітленого Сонцем. Усередині та на затіненому боці кислотність залишається іншою. Різниця між цими ділянками створює градієнт pH — перепад кислотності, який формує невеликий електричний заряд. Електроди, прикріплені до стебла, можуть його збирати. Експерименти в теплицях, лабораторіях і на фермі університету показали, що один пагін кактуса здатний генерувати до 0,5 вольта. Якщо з’єднати вісім стебел, напруга може сягнути 4,5 вольта — більше, ніж забезпечує звичайна батарейка типу AA. Живлення датчиків і моніторинг рослин Основне потенційне застосування технології — автономні датчики для сільського господарства. Опунції можна вирощувати поруч з іншими культурами, використовуючи їх як джерело живлення для пристроїв, що вимірюють параметри ґрунту та навколишнього середовища. Це могло б зменшити потребу в кабелях і змінних батарейках на великих полях. Крім того, електрична напруга може слугувати показником фізіологічного стану самого кактуса. Її коливання відображають зміни фотосинтетичної активності, тому рослина з підключеними електродами потенційно здатна сигналізувати про стрес. Польові випробування також продемонстрували витривалість такої біологічної системи. Улітку напруга зростала разом із кількістю сонячного світла, але за надмірного освітлення знижувалася: рослини захищалися від сонячних опіків. Найкращі результати спостерігали за помірної інтенсивності світла. Кактуси витримали навіть 15 місяців без поливу. Деякі пагони, які зазнали посухового стресу, виробляли вищу напругу, ніж добре зволожені. Дослідниця Ерін Ленгнесс також виявила, що азотне добриво збільшує запаси яблучної кислоти та дає змогу довше генерувати електричний заряд упродовж дня. Тепер команда працює над посиленням цього ефекту й перевіряє, чи можна застосувати подібний підхід до інших рослин із CAM-фотосинтезом, зокрема агави та ананаса. Якщо технологію вдасться вдосконалити, вона може стати незвичним, але практичним доповненням до систем моніторингу в сільському господарстві.