У глибинах Індійського океану вчені зробили відкриття, яке вже називають одним із найважливіших у сучасній океанографії. На дні величезної підводної ущелини дослідники виявили справжнє «місто мертвих» — грандіозний цвинтар китів, де збереглися останки майже 500 морських гігантів. За словами науковців, це найбільше, найглибше та найдавніше місце масового скупчення китових решток, яке будь-коли знаходили на Землі. Відкриття було опубліковано в журналі Nature. Підводний архів, що створювався мільйони років Незвичайну знахідку зробили в зоні розлому Діамантіна, яка простягається між Австралією та Антарктидою. Ця підводна ущелина сягає глибини понад 7 кілометрів, а її довжина перевищує 1200 кілометрів. Під час експедиції дослідники зафіксували 485 місць, де лежать останки китів. Серед них — 476 викопних скелетів і п’ять так званих «активних китопадів», де загиблі тварини досі слугують джерелом життя для мешканців морських глибин. Аналіз знайдених кісток показав, що найстаріші з них мають вік близько 5,3 мільйона років. Це означає, що цей природний архів почав формуватися ще задовго до появи людини. Світ, де життя існує без сонця На глибині понад тисячу метрів сонячне світло вже не проникає. Тут панують майже крижана температура, колосальний тиск і постійна темрява. У таких умовах будь-яке джерело поживних речовин стає надзвичайно цінним. Коли кит гине й опускається на дно, його тіло перетворюється на справжній оазис для морських організмів. Навколо туші швидко виникає ціла екосистема, яка може існувати десятиліттями. Навіть кістки не залишаються недоторканими — їх поїдають спеціалізовані черви роду Osedax, яких іноді називають «червами-зомбі». Вони здатні поступово знищити майже весь скелет тварини. Чому саме це місце стало «кладовищем» китів Найбільше дослідників здивувало те, що серед знайдених останків переважають дзьоборилі кити — загадкові глибоководні ссавці, які можуть занурюватися на кілька кілометрів у пошуках здобичі. На думку авторів дослідження, надзвичайно щільна структура їхніх черепів дозволила кісткам краще зберегтися протягом мільйонів років. Згодом вони вкривалися мінеральними відкладеннями, що захищали їх від руйнування. Вчені також припускають, що особлива V-подібна форма підводної ущелини могла діяти як природна пастка, збираючи туші китів, які тонули після природної смерті або нещасних випадків. Відкриття нового світу Під час дослідження активних китових поховань учені виявили багатий підводний світ, населений мікроорганізмами, морськими зірками, двостулковими молюсками та іншими істотами, які отримують енергію не від сонячного світла, а завдяки хімічним процесам. Це свідчить про те, що екосистеми, які виникають навколо загиблих китів, можуть існувати на значно більших глибинах, ніж вважалося раніше. Скарбниця для палеонтологів Науковці переконані, що це місце стане безцінним джерелом інформації про еволюцію китів. Уже зараз серед знайдених решток виявлено принаймні один невідомий раніше вимерлий вид, а дослідники впевнені, що попереду ще багато відкриттів. Фахівці порівнюють значення цієї знахідки з відкриттям живої латимерії або гідротермальних джерел на океанському дні — подіями, які кардинально змінили уявлення людства про життя на планеті. Гігантський «цвинтар китів» у темних глибинах Індійського океану може виявитися не просто місцем масової загибелі тварин, а унікальним літописом історії океану, який безперервно поповнюється вже понад п’ять мільйонів років.