Велике дослідження дорослих у США показало: час першої та останньої їжі протягом дня може бути пов’язаний із ризиком смерті. Але це спостереження, а не доказ того, що зміна графіка харчування безпосередньо вплине на тривалість життя.
Дослідники проаналізували дані 31 044 людей віком від 40 років, які брали участь у Національному дослідженні здоров’я та харчування США у 1999–2018 роках. Учасники повідомляли, що їли й пили протягом попередніх 24 годин і коли саме.
Першим прийомом їжі вважали будь-яку їжу чи напій із калоріями після четвертої ранку. Тож це не обов’язково був звичний сніданок. Останнім прийомом вважали останнє калорійне споживання за день, а проміжок між першим і останнім — вікном харчування.
Дані зіставили з інформацією про смерті до кінця 2019 року. За медіанного періоду спостереження 8,6 року померли 7 129 учасників, зокрема 2 259 — від серцево-судинних причин. Аналіз враховував вік, куріння, фізичну активність, якість раціону, індекс маси тіла, споживання енергії, дохід і наявні захворювання.
Пізніший перший прийом їжі був пов’язаний із вищим ризиком смерті з будь-якої причини. Порівняно з їжею між 7:00 і 8:00, перший прийом між 8:00 і 10:00 відповідав підвищенню ризику на 10%, між 10:00 і полуднем — на 19%, а після полудня — на 29%.
Подібну тенденцію побачили й для смертності від серцево-судинних причин. Перший прийом їжі після полудня був пов’язаний із ризиком такої смерті на 46% вищим, ніж у тих, хто їв уперше між 7:00 і 8:00. За оцінками дослідників, у 50 років очікувана тривалість життя людей із пізнішим першим прийомом їжі була в середньому на 2,46 року меншою.
Зв’язок із часом останньої їжі виявився U-подібним. Найнижчий розрахунковий ризик припадав приблизно на 20:00. Порівняно з завершенням їжі між 19:00 і 20:00, останній прийом до 19:00 був пов’язаний із ризиком смерті з будь-якої причини на 13% вищим. Їжа після опівночі відповідала підвищенню ризику на 27% і оцінці очікуваної тривалості життя у 50 років на 2,35 року меншій.
Водночас завершення їжі між 20:00 і опівніччю не було пов’язане зі статистично значущим підвищенням ризику порівняно з проміжком 19:00–20:00. Старший автор дослідження, фахівець із харчування Чжилєй Шань з Університету науки й технологій Хуачжун, наголосив, що час вечері з 19:00 до 20:00 не є універсально оптимальним для всіх.
Дуже пізня їжа може порушувати циркадні ритми й обмін речовин, пояснив Шань. А ранній останній прийом їжі може бути пов’язаний із розкладом дня, хворобою або нижчим споживанням енергії. Люди, які їли раніше, у дослідженні частіше були старшими, їли рідше й мали більше наявних захворювань. Тож час їжі може відображати стан здоров’я, а не бути його причиною.
Тривалість вікна харчування сама по собі не мала послідовного зв’язку зі смертністю в усій групі: результат залежав від того, коли люди починали їсти. За словами Шаня, час прийому їжі є важливим сигналом для периферичних циркадних ритмів. Пізній перший прийом або їжа вночі можуть сприяти порушенню цих ритмів і змінам обміну жирів та глюкози.
Дослідження на тваринах вказують на можливі механізми, зокрема збільшення ваги, накопичення жиру в печінці та порушення біологічних годинників в органах поза мозком. Однак невідомо, чи пояснюють ці механізми закономірності смертності в людей. На результати також могли вплинути сон, режим роботи, хронотип та інші чинники.
Дослідження було спостережним, а час харчування переважно визначали за одним опитуванням про попередні 24 години. Воно могло не відображати звичний режим учасників протягом багатьох років. Тому автори радять не робити різких змін лише на підставі цих результатів. Практичний висновок — дотримуватися регулярного режиму їжі й сну, не відкладати перший прийом їжі надто пізно та не їсти часто вночі, водночас зважаючи на загальну якість раціону й спосіб життя.
Результати опублікували в журналі European Journal of Clinical Nutrition.
Цікавий факт
У цьому дослідженні «першим прийомом їжі» вважали будь-яку калорійну їжу чи напій після 4:00 ранку — навіть якщо це не був традиційний сніданок.