Єдиний корінний комах Антарктиди вже ковтає мікропластик: нове дослідження б’є на сполох Міжнародна група науковців, очолювана дослідниками Університету Кентуккі, виявила тривожний факт: навіть у найвіддаленіших куточках планети, зокрема в Антарктиді, місцеві комахи вже проковтують мікропластик. Це перше дослідження, яке зафіксувало частинки пластику всередині диких антарктичних мошок та оцінило його вплив на їхній організм. Результати опубліковані в журналі Science of the Total Environment. Як документальний фільм привів до наукового відкриття Керівник дослідження Джек Девлін розповів, що ідея вивчення мікропластику в антарктичних комах виникла у нього в 2020 році, коли він ще був аспірантом. «Той фільм про пластикове забруднення буквально перевернув моє уявлення про масштаби проблеми. Я подумав: якщо пластик знаходять всюди, то чи справді Антарктида залишається винятком?» — згадує Девлін. Маленька мошка-екстремал і її роль в екосистемі Belgica antarctica — єдина комаха, що є справді корінною для Антарктиди. Це крихітна безкровна мошка завдовжки з рисове зернятко. Її личинки живуть у вологих ділянках моху та водоростей уздовж Антарктичного півострова, де їх щільність може досягати 40 тисяч на квадратний метр. Ці організми відіграють ключову роль у переробці органічних решток та кругообігу поживних речовин у ґрунті. «Це справжні поліекстремофіли — вони виживають у холоді, засоленні, різких коливаннях температури та потужному УФ-випромінюванні», — пояснює Девлін. Але питання в іншому: чи допомагає ця витривалість протистояти новій загрозі — мікропластику? Досліди показали приховану шкоду Команді вдалося протестувати личинок у контрольованих умовах з різними концентраціями мікропластику. На перший погляд мошки не зазнали значної шкоди — їхня виживаність і базовий метаболізм не змінилися. Однак детальніший аналіз виявив наслідки: у личинок, що контактували з більшою кількістю мікропластику, зменшилися запаси жиру. Рівень білків і вуглеводів при цьому залишився стабільним. Науковці припускають, що короткий термін експозиції — лише 10 днів — міг не дати повної картини. В Антарктиді реалізувати довготривалі експерименти технічно складно, тому питання про наслідки тривалого впливу залишається відкритим. Пошук пластику в диких комах У 2023 році команда провела експедицію вздовж західного узбережжя Антарктичного півострова, щоб з’ясувати, чи вже ковтають мікропластик личинки у природному середовищі. Комах зібрали на 13 островах у 20 різних точках. Для аналізу використовували передові візуалізаційні технології, здатні розпізнавати частинки розміром усього 4 мікрометри. Із 40 досліджених личинок у двох знайшли мікропластикові фрагменти. Здавалося б, це небагато, але, за словами Девліна, це ознака початку тривожного процесу: «Антарктида поки що має низький рівень пластикового забруднення, і це добрий знак. Але тепер ми точно знаємо, що мікропластик уже проник у ґрунтову екосистему. На високих концентраціях він впливає на енергетичний баланс комах». Що це означає для екосистеми Антарктиди Belgica antarctica не має наземних хижаків, тому пластикові частинки навряд чи передаються далі харчовим ланцюгом. Але небезпека полягає в іншому: личинки живуть до двох років. Тривале поглинання мікропластику, поєднане з теплішанням і висиханням середовища, може створити для них критичний рівень стресу. Науковці наголошують, що Антарктида — один із останніх регіонів планети, де рівень пластикового забруднення залишається мінімальним. Однак навіть тут людський слід стає дедалі помітнішим.