Сім мумій гепардів – віком близько тисяч років – було виявлено в печерах на півночі Саудівської Аравії. Це перші природним чином муміфіковані великі кішки, коли-небудь задокументовані, що зберегли м’які тканини та кістки, переписавши глибоку історію виду на Аравійському півострові. Археологи повідомили про унікальне відкриття, яке поєднує історію природи та культури. У пустельних печерах було виявлено муміфікованих гепардів, що жили приблизно 4000 років тому. Завдяки особливим кліматичним умовам ці рештки збереглися надзвичайно добре, дозволяючи сучасним ученим вивчати їх так, ніби вони загинули зовсім недавно. Сухе повітря, відсутність вологи та стабільна температура пустелі створили природну камеру збереження, яка уповільнила процеси розкладу і перетворила тіло тварин на природні мумії. Це рідкісний випадок для великих хижаків, адже зазвичай залишки швидко руйнуються або стають здобиччю інших тварин. Знахідка є безцінною, бо надає змогу дослідити не лише скелети, а й м’які тканини, що зберегли інформацію про фізіологію гепардів. Вчені сподіваються отримати відповіді на питання про екологічну роль цих хижаків у давніх пустельних екосистемах, їхній раціон та взаємодію з людиною. Не виключено, що такі гепарди могли мати культурне значення для місцевих цивілізацій, які зображували цих тварин у мистецтві чи навіть намагалися їх приручати. Знахідка також допоможе реконструювати зміни клімату й довкілля у регіоні за останні тисячоліття. Аналіз ізотопів у тканинах та кістках може дати уявлення про доступні ресурси, а дослідження ДНК — про генетичні зв’язки давніх популяцій із сучасними гепардами, що нині перебувають під загрозою зникнення. Муміфіковані гепарди з пустельних печер — це не лише вікно у світ дикої природи чотиритисячолітньої давнини, а й нагадування про крихкість життя великих хижаків. Вони відкривають нові перспективи для науки та збагачують наше розуміння того, як природа і людина співіснували у минулому. Дослідження можна знайти в архіві препринтів Research Square.