У космічній гонці нового покоління Сполучені Штати зробили неочікувано рішучий крок — вже до 2030 року на Місяці може з’явитися ядерний реактор потужністю 100 кіловат. Цей план має озвучити виконувач обов’язків адміністратора NASA Шон Даффі, який одночасно займає посаду міністра транспорту США. Примітно, що це буде його перша офіційна дія на новій посаді — й одразу стратегічна. Ініціатива набуває особливого значення в умовах загрозливих скорочень бюджету NASA. За даними джерел, план передбачає перехід від менш потужної версії реактора — 40 кіловат, який мав забезпечити базову енергопідтримку місячних місій — до вдвічі продуктивнішого рішення. Саме така установка здатна забезпечити стабільну роботу ключових систем — від життєзабезпечення й опалення до проведення наукових експериментів та живлення обладнання. Однією з головних причин такого рішення є неспроможність сонячної енергетики повністю відповідати викликам місячного середовища. Один день на Місяці триває майже 30 земних діб, з яких половина — темрява. Це унеможливлює безперервне живлення баз із традиційних сонячних панелей. Тому постійне ядерне джерело живлення стає ключем до довготривалої присутності людини на супутнику Землі. Однак амбіції США мають не лише науковий чи інженерний характер. За даними з внутрішнього меморандуму, оприлюднення якого очікується найближчим часом, уряд прямо висловлює занепокоєння потенційною “ексклюзивністю доступу” до важливих місячних територій. Якщо перші країни, які встановлять реактор, — наприклад, Китай і Росія — закріпляться на полюсах, де є поклади водяного льоду, вони теоретично можуть створити так звану “зону недоступу”. Це може стати формою контролю над місячними ресурсами й перешкодою для інших держав. Китай та Росія вже оголосили про спільне будівництво Міжнародної місячної дослідницької станції (ILRS), яку планують забезпечити енергією з ядерної установки до 2036 року. Відповідно, швидке рішення NASA виглядає як спроба перехопити ініціативу. Ще однією цікавою деталлю є те, що бюджет США на 2026 рік демонструє чіткий пріоритет розвитку пілотованих місій, тоді як фінансування наукових програм скорочується майже на половину. Це додатково підкреслює стратегічну переорієнтацію США на конкуренцію в космосі, яка дедалі більше нагадує політичне протистояння минулого століття. Указ вимагає від NASA призначити відповідального керівника проєкту негайно, а також зібрати пропозиції від приватних компаній протягом 60 днів. Очікується, що щонайменше два контракти будуть укладені вже за пів року. Серед потенційних учасників проєкту — Axiom Space, Blue Origin, Vast та інші гравці, які активно розвивають комерційну орбітальну інфраструктуру. Незважаючи на ентузіазм, є й побоювання: конгресмени висловлюють стурбованість тим, що NASA поки що не має достатньої фінансової підтримки для реалізації таких грандіозних планів. Без швидкого перерозподілу ресурсів ризик затримки — цілком реальний. Проте якщо проєкт таки вдасться реалізувати, він не тільки стане поворотним моментом у розвитку місячної інфраструктури, але й закладе фундамент для довготривалої присутності людини за межами Землі — і, можливо, навіть стане першим кроком на шляху до Марса.