Група міжнародних вчених здійснила прорив у нашому розумінні того, якою була Земля у свої перші дні існування — приблизно 4,5 мільярда років тому. За допомогою передових комп’ютерних моделей та лабораторних експериментів вони відтворили екстремальні умови, що панували на молодій планеті. Цей науковий прорив допомагає пролити світло на загадки походження атмосфери, океанів і навіть перших молекул життя. Планета, оповита вогнем У перші мільйони років після формування Землі її поверхня була розпеченим морем магми. Часті удари астероїдів, у тому числі гіпотетичне зіткнення з об’єктом розміром з Марс (яке, ймовірно, спричинило утворення Місяця), зробили планету нестабільною і вкрай гарячою. Температури сягали кількох тисяч градусів Цельсія. Жодних океанів, жодного кисню в атмосфері, жодного життя — лише розплавлена порода та щільна хмара парів і газів. Науковці зуміли змоделювати ці умови, використовуючи суперкомп’ютери та симуляції термодинаміки. Вони відтворили, як у таких екстремальних умовах відбувалося повільне охолодження поверхні, утворення первинної кори та виділення перших газів, які стали основою для первісної атмосфери. Атмосфера без кисню, але з вуглекислим газом і воднем Одним з ключових висновків дослідження стало підтвердження гіпотези про те, що перша атмосфера Землі була майже повністю позбавлена кисню. Натомість вона містила велику кількість вуглекислого газу (CO₂), водню (H₂), водяної пари (H₂O) та сірководню (H₂S). Такий склад створював потужний парниковий ефект, який сповільнював охолодження поверхні. За оцінками вчених, саме ці гази могли забезпечити необхідне середовище для виникнення органічних молекул — попередників життя. Як з’явилися океани? Одне з головних питань, на яке намагалися відповісти науковці, — як і коли утворилися перші океани. Згідно з моделями, через декілька десятків мільйонів років після охолодження Земля почала втрачати тепло, що дало змогу водяній парі конденсуватися й випадати у вигляді дощу. Цей дощ тривав тисячі років, формуючи перші водні басейни. Саме тоді могли з’явитися океани, які ми бачимо сьогодні — хоч і у значно зміненому вигляді. Перші умови для життя Ці первісні умови, як стверджують дослідники, були не лише небезпечними, а й потенційно придатними для зародження життя. Температурні градієнти, хімічно активні речовини, енергія від вулканічної активності та блискавок створювали своєрідний “примітивний суп”, у якому могли виникнути перші амінокислоти та нуклеотиди. Нове дослідження підтверджує: хоча Земля була спочатку негостинною, саме ці ворожі умови стали каталізатором для еволюції хімії у біологію. Чому це відкриття важливе? Моделювання перших днів життя Землі має не лише наукову цінність, а й допомагає краще зрозуміти процеси на інших планетах. Наприклад, умови на ранній Венері або навіть на екзопланетах можуть нагадувати молоде обличчя Землі. Це відкриває нові горизонти для пошуку життя за межами нашої планети. Висновок Відтворення перших моментів життя нашої планети — надзвичайно складне, але важливе завдання. І тепер, завдяки прогресу в науці, ми маємо дедалі чіткіше уявлення про те, як починалася історія Землі. Можливо, саме в цих розпечених, паруючих умовах, десь у калюжі первісного океану, зародилося перше життя — і почався шлях, що привів до нас. Джерела: Nature, Science, NASA, ESA