Нові дослідження американських вчених виявили цікаву закономірність: життя поблизу океану може бути пов’язане з довшою тривалістю життя, однак цей ефект не поширюється на мешканців міст, розташованих біля річок чи озер. Науковці з Університету штату Огайо проаналізували дані понад 66 тисяч переписних районів США, щоб з’ясувати, як близькість до різних типів водойм може впливати на середню тривалість життя. Результати їхньої роботи були опубліковані в журналі Environmental Research. Згідно з аналізом, найбільшу користь у плані довголіття отримують ті, хто проживає на відстані до 30 миль від океанського узбережжя або Мексиканської затоки. У середньому ці люди живуть на рік довше за загальнонаціональний показник у 79 років. Натомість жителі великих міст біля внутрішніх водойм — річок чи озер площею понад 10 км² — мали дещо коротшу тривалість життя, ближчу до 78 років. Дослідження також засвідчило, що мешканці сільських місцевостей поблизу води можуть мати незначні переваги в довголітті, хоча ефект менш виражений. Причини такої різниці, за словами провідного автора дослідження Джеймі Ву, криються в поєднанні декількох чинників. Життя на узбережжі, як правило, супроводжується м’якшим кліматом, вищою якістю повітря, більшою кількістю можливостей для фізичної активності, зручним транспортом, меншим впливом посух та вищим рівнем доходів. Усі ці компоненти позитивно позначаються на здоров’ї мешканців. На відміну від узбережжя, міські райони біля внутрішніх водойм часто страждають від забруднення, соціальної нерівності, відсутності безпечної інфраструктури для активного відпочинку та підвищеного ризику затоплень. Усе це може нівелювати потенційні переваги близькості до води. Як зазначає співавторка дослідження Яні Цао, саме комбінація соціальних та екологічних чинників формує суттєві відмінності в тривалості життя, що можна спостерігати в США порівняно з іншими розвиненими країнами. Раніше вже існували дані про зв’язок життя біля води — так званого “блакитного простору” — із кращими показниками здоров’я: зниженими ризиками ожиріння, поліпшенням серцево-судинної системи та вищим рівнем фізичної активності. Це й стало поштовхом для команди дослідників вивчити, чи існує подібна залежність для довголіття і чи різняться ефекти в залежності від типу водойми. Як зазначив Джеймі Ву, дослідження стало першим, яке системно порівняло вплив різних видів “блакитного простору” на тривалість життя в межах США. І хоча початкове припущення полягало в тому, що будь-яка водойма може бути корисною, виявлена чітка перевага саме морських узбережжів стала несподіванкою для авторів. Це відкриття не лише актуалізує нові підходи до міського планування й охорони здоров’я, але й підкреслює потребу в глибшому розумінні того, як довкілля впливає на нерівність у сфері охорони здоров’я. Таким чином, наукове дослідження вкотре демонструє, що географічне розташування — це не просто координати на карті, а складова, яка може прямо впливати на якість і тривалість життя.