Шкірка ананаса, насіння гарбуза та кавунова кірка можуть містити значно більше клітковини, ніж їстівна частина цих продуктів. Дослідники з King’s College London виявили, що частини фруктів і овочів, які зазвичай опиняються у смітнику, можуть стати недооціненим джерелом важливих харчових волокон. Відкриття привертає увагу не лише через потенційну користь для здоров’я. Воно також вказує на можливість скоротити кількість харчових відходів, не змінюючи радикально звичний раціон. Що виявили дослідники Команда King’s College London дослідила 12 поширених фруктів та овочів. Серед них були ананаси, кавуни, гарбузи баттернат, броколі та солодкий перець. Науковці перевірили вміст харчових волокон у різних частинах рослин: шкірці, насінні, серцевині та стеблах. Результат виявився несподіваним: у багатьох випадках саме ті частини, які люди зазвичай викидають, містили більше клітковини, ніж м’якоть. Найвиразніша різниця була у ананаса. Його шкірка та серцевина містили на 453,7% більше клітковини, ніж м’якоть. Шкірка ананаса — майже у п’ять разів багатша на клітковину Результати дослідження показали суттєві відмінності між різними продуктами. Ось кілька прикладів: Ананас: шкірка та серцевина містили на 453,7% більше клітковини, ніж м’якоть. Гарбуз баттернат: шкірка та насіння разом містили 9,25 г клітковини на 100 г продукту. Це майже третина рекомендованої добової норми у Великій Британії. Кавун: біла кірка містила 2,10 г клітковини на 100 г. За вмістом харчових волокон це приблизно відповідає скибці цільнозернового хліба. Важлива деталь: дослідники оцінювали склад рослинних компонентів, а не доводили, що регулярне вживання цих частин безпосередньо покращує здоров’я. Чому це важливо для здоров’я Клітковина відіграє важливу роль у роботі травної системи. Її достатнє споживання також пов’язують зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу та деяких видів раку. Однак у багатьох країнах люди отримують значно менше харчових волокон, ніж рекомендують фахівці. У Великій Британії ситуація особливо показова: лише 4% дорослих споживають рекомендовані 30 г клітковини на день. Середній показник становить лише 16,4 г. Тобто більшість британців не отримують навіть двох третин рекомендованої кількості. Як це пов’язано з харчовими відходами Дослідники звернули увагу на ще одну проблему — величезну кількість продуктів, які щороку опиняються на смітнику. За наведеними у матеріалі даними, у Великій Британії щорічно викидають близько 10 млн тонн їжі. На свіжі фрукти та овочі припадає 36% цих відходів. При цьому шкірка, насіння, серцевина та інші частини рослин можуть становити від 25% до 48% загальної ваги окремих продуктів. Виходить парадокс: частина їжі, яку люди вважають непотрібною, може містити значну кількість поживних речовин. Саме тому науковці досліджують підхід root-to-tip — використання їстівних частин рослин від кореня до верхівки, замість того щоб автоматично викидати все, крім звичної м’якоті. Чи означає це, що тепер потрібно їсти шкірку фруктів? Ні. Дослідники окремо наголошують, що їхня робота не закликає людей масово вживати шкірки та насіння. Є й питання безпеки. На поверхні рослин можуть залишатися пестициди, важкі метали та інші небажані речовини. Крім того, деякі рослини містять природні сполуки, які у надмірній кількості можуть негативно впливати на здоров’я. Тому перед широким використанням таких компонентів необхідно оцінити не лише їхню поживну цінність, а й потенційні ризики. Дослідження також не встановило, чи призводить додавання шкірок і насіння до реального покращення показників здоров’я. Одна з ідей науковців полягає в тому, щоб поступово інтегрувати придатні до споживання частини рослин у звичайні страви, а не змушувати людей кардинально змінювати харчування. Цікаво знати Шкірка та серцевина ананаса разом містили настільки високу концентрацію клітковини, що для отримання аналогічної кількості з м’якоті знадобилося б приблизно п’ять порцій фрукта. Це особливо цікаво з огляду на те, що саме ці частини ананаса найчастіше викидають під час його приготування. Чи можна завдяки цьому дослідженню скоротити кількість харчових відходів? Потенційно так. Якщо частину придатних до споживання компонентів фруктів та овочів почнуть частіше використовувати у харчуванні, це допоможе зменшити обсяг відходів і водночас збільшити надходження клітковини. Але поки що йдеться про перспективний напрям, а не про доведений ефект масштабного впровадження такої практики. Чому це важливо Дослідження змушує по-іншому подивитися на звичні харчові відходи. Частини фруктів та овочів, які ми зазвичай не цінуємо, можуть бути важливим джерелом клітковини. Водночас для їх безпечного використання потрібні додаткові дослідження. Головна ідея проста: проблема може полягати не лише в тому, скільки корисної їжі ми споживаємо, а й у тому, скільки потенційно цінних компонентів без потреби викидаємо. Дослідження: King’s College London. Про результати повідомляє NNews із посиланням на матеріал видання Interesting Engineering.