Церера — найбільше тіло Головного поясу астероїдів, що містить приблизно третину його загальної маси. Нове моделювання NASA показує: у її надрах колись могло вистачати енергії для мікробного життя. Ключове Команда NASA/JPL та Арізонського університету змоделювала теплову й хімічну еволюцію надр Церери й з’ясувала: 2,5–4 млрд років тому підповерхневі води могли отримувати стійкий приплив гарячих розсолів і газів із глибинних порід — тобто мати джерело хімічної енергії для простих мікроорганізмів. Яскраві плями в кратері Оккатор — це соляні відклади (переважно карбонати натрію), що залишилися після підняття й випаровування рідких розсолів з підповерхневого резервуара. Dawn раніше виявила на поверхні органічні сполуки біля кратера Ернутет — ще одну ознаку «цеглинок життя». Нині Церера надто холодна, без припливного нагріву, тож сталого океану всередині немає; якщо рідина й існує, то це локальні розсоли. Що саме з’ясували в новому дослідженні Автори поєднали термомодель з хімією водно-скельних взаємодій і відстежили, як змінювалися температура й склад рідин у надрах Церери від ранньої молодості до сьогодення. Виявилося, що в проміжку ~2,5–4 млрд років тому радіогенний нагрів молодого ядра міг забезпечити тривалі потоки гарячих гідротермальних розсолів, збагачених газами, які виділялися під час метаморфізму порід. Така «кухонна плита» давала б хімічну енергію, достатню для метаболізмів мікробів, подібно до земних гідротермальних джерел на дні океану. Чому Церера взагалі підозрювалася в «океанськості» Ще знімки Dawn показали мерехтливі плями в Оккаторі. Подальший аналіз підтвердив: це «кірка» солей, винесених розсолами зглибини. Раніше там же фіксувалися ознаки недавньої кріовулканічної активності, а в регіоні Ернутет — органічні молекули. У сукупності це вказувало, що під поверхнею тривалий час існували рідкі фази. Але як зараз? За оцінками NASA/JPL, нинішня Церера холодніша, з більшою часткою льоду та меншою — рідкої води; без припливного нагріву (як у Європи чи Енцелада) їй бракує енергії для стабільного океану. Тому мова радше про минулу, а не теперішню населеність. Що це означає для пошуку життя Висновок авторів має ширше значення: багато тіл розміром із Цереру (~940 км), що не мають припливного нагріву, могли бути періодично придатними для життя в глибинах у далекому минулому — навіть якщо сьогодні вони «сплячі». Це розширює карту перспективних цілей для майбутніх місій і зразків-грунтів. Довідка: що таке Церера Церера — карликова планета в головному поясі між Марсом і Юпітером; діаметр ~940 км. Вона одна з небагатьох у поясі, що наближається до гідростатичної рівноваги, і містить значну частку маси всього пояса. Її досліджував апарат Dawn у 2015–2018 роках. Джерела Science Advances: Courville S.W. et al., 20 серпня 2025 (моделювання енергії й гідротермальних розчинів у надрах Церери). Science NASA/JPL пресреліз та сторінка місії: підсумки дослідження, контекст Dawn. jpl.nasa.govNASA NASA/JPL: природа яскравих плям — солі з підповерхневих розсолів. NASA JPL/NASA (2017): виявлення органічних речовин на Церері біля кратера Ернутет. jpl.nasa.gov