Міжнародна команда дослідників і волонтерів оцифрувала понад 75 000 сторінок історичних роздруківок з радіотелескопа Big Ear (Огайо) та вперше прогнала їх сучасними алгоритмами OCR/аналізу. Це дозволило уточнити параметри легендарного «сигналу Wow!» 1977 року. Препринт роботи з’явився 14 серпня 2025 року. Три головні корекції Локалізація на небі. Ділянку ймовірного походження звузили, підвищивши статистичну певність орієнтовно на дві третини. Частота. Уточнена частота сигналу: 1420,726 ± 0,005 МГц (поблизу лінії нейтрального водню). Раніше часто посилалися на ~1420,4556 МГц — зсув натякає на іншу швидкість/обертовість джерела. Потужність. Новий пік ≈ 250 Янскі, що помітно вище за попередні оцінки (54–212 Янскі). До того ж автори виправили помилково підписаний канал фільтробанку (це вплинуло на частоту) та врахували зсув годинника на 21 с — ці дрібниці важливі для точного реконструювання події. Що це було: не люди й не Місяць Команда відкинула техногенні пояснення: у момент детекції не було відповідних телестанцій чи супутників над Огайо, а Місяць узагалі був по інший бік Землі. Сонячна активність у 1977-му була низькою, а форма сигналу виглядає «ґаусовою», тобто природною. Найімовірніший винуватець Найкраща наразі гіпотеза — астрономічне джерело, зокрема хмара нейтрального водню (HI) із вузькосмуговим випромінюванням/масерним підсиленням, яке могло дати «сплеск» на водневій лінії. Однак такої потужності ще не фіксували вдруге — тож «Wow!» лишається винятком. Навіщо це важливо Оновлені координати, частота й інтенсивність дають найточніші на сьогодні орієнтири для повторних спостережень — шанс або знайти природне джерело, або нарешті закрити одну з найзагадковіших справ SETI. Джерела: arXiv , Universe Today , ScienceAlert , EarthSky