Психопатія не є офіційним діагнозом, який можуть поставити психіатри чи психологи. Проте цей термін широко використовується, особливо в кримінології, для опису проблемних особистісних рис.

Триархічна модель стверджує, що психопатичні особистості мають три ключові риси: сміливість, дисингібцію та жорстокість. Нове дослідження, проведене клінічними психологами Кі Бреєм і Лорою Дріслейн з Університету Міссісіпі, показує, що ці риси можуть проявлятися у письмі людей, і не завжди відповідають нашому стереотипу про 'психопатів'.

Результати їхнього дослідження опубліковані в журналі Personality and Individual Differences.

"Люди зазвичай вважають психопатію однією річчю, але насправді це багатовимірне явище", - говорить Брей.

Кожен з нас має ці риси в тій чи іншій мірі. Проблеми виникають, коли вони проявляються разом на високому рівні.

"Саме тому існує рух від терміна 'психопат', оскільки ми не вважаємо психопатію категорією", - додає Дріслейн.

"Але психопатичні виміри можуть передбачати важливі наслідки, такі як злочинність, рецидив або насильство в стосунках".

Дослідники залучили 307 студентів та 144 колишніх ув'язнених, які заповнили анкету, що оцінює рівень трьох психопатичних рис. Їх також попросили написати про своє життя, описуючи важливі моменти.

Мета цього дослідження, підкреслює Брей, не в тому, щоб використовувати письмові роботи для діагностики психопатії, а в тому, щоб продемонструвати, як психопатичні риси можуть проявлятися у повсякденній поведінці, включаючи мову.

Наприклад, люди, які отримали високі бали за 'сміливість', зазвичай використовували менше слів, пов'язаних з тривогою, у своїх текстах.

Люди з високими показниками 'жорстокості' рідше вживали слова, пов'язані з негативними емоціями, коли писали про важливі моменти свого життя.

Дисингібція мала найбільший вплив на мову з усіх трьох рис. Люди з високими показниками дисингібції, як правило, менше згадували про позитивні результати у всіх трьох текстах.

Вони використовували більше негативної мови, описуючи важливі моменти, але не під час опису низьких моментів.

Також вони частіше згадували про вживання алкоголю, коли говорили про низькі та важливі моменти, але не про високі.

"Розгляд психопатії з багатовимірної точки зору дозволяє нам спостерігати, як ці риси можуть проявлятися у не кримінальних популяціях, у людей, які не скоювали злочин", - говорить Брей.

Результати свідчать про те, що мова людей з психопатичними рисами не обов'язково позбавлена емоцій або особистого значення, що суперечить стереотипу про холоднокровного злочинця.

Але вона може не завжди відповідати тому, що інші вважають доречним у конкретному контексті.

"Якщо ми хочемо лікувати або, в ідеалі, запобігти розвитку психопатії, нам потрібно зрозуміти механізми, які за цим стоять", - говорить Дріслейн.

"Це вимагає розуміння унікальних факторів для всіх трьох цих вимірів".