Улітку 1812 року Наполеон Бонапарт повів пів мільйона солдатів у похід на росію. До кінця року живими повернулася лише незначна частина армії. Історики протягом багатьох десятиліть вважали, що причиною катастрофи став висипний тиф — смертельно небезпечна хвороба, яку переносять воші. Однак нові дослідження свідчать про інше. Вчені з Інституту Пастера у Франції, використавши сучасні методи ДНК-аналізу, повторно дослідили рештки загиблих воїнів Наполеона. Вони не виявили жодних слідів тифу. Натомість у солдатів знайшли бактерії, що викликають черевний тиф і поворотний тиф — дві інфекції, які, ймовірно, прискорили загибель армії. «Це надзвичайно захопливо — застосовувати сучасні технології, щоб виявити й діагностувати те, що було поховане понад 200 років тому», — зазначає провідний автор дослідження Ніколас Раскован з Інституту Пастера. Переосмислення історичної загадки Понад два століття науковці дискутують, що ж насправді знищило Велику армію Наполеона під час невдалої російської кампанії. Лікарі та офіцери того часу описували симптоми, схожі на прояви висипного тифу. Знахідки вошей і слідів бактерії Rickettsia prowazekii — збудника тифу — у попередніх розкопках лише зміцнювали цю гіпотезу. Однак нове дослідження поставило її під сумнів. Команда Раскована повторно вивчила зразки, взяті з масового поховання у Вільнюсі (сучасна Литва), розташованого на шляху відступу французької армії. Використовуючи передові методи мікробної палеогеноміки, дослідники вилучили ДНК із зубів 13 солдатів. Зуби добре зберігають біомолекули, тому стали найнадійнішим джерелом стародавнього генетичного матеріалу. Після видалення забруднень із довкілля вчені провели секвенування й аналіз ДНК. Результати здивували всіх: не було виявлено ні Rickettsia prowazekii, ні Bartonella quintana (збудника окопної гарячки). Натомість з’явилися сліди двох інших патогенів — Salmonella enterica і Borrelia recurrentis. Перша бактерія спричиняє черевний тиф (зокрема, його різновид — тифозну гарячку), друга — поворотний тиф, інфекцію, що передається через вошей і супроводжується періодичними нападами високої температури. Давня ДНК розповіла глибшу історію У попередніх роботах учені використовували метод ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) для виявлення патогенів у стародавніх рештках. Проте цей метод ефективний лише тоді, коли ДНК добре збережена. Через сотні років більшість зразків деградує, і молекули стають надто короткими, щоб ПЛР могла їх відтворити. «Давня ДНК руйнується настільки, що її фрагменти занадто малі для ПЛР», — пояснює Раскован. — «Наш метод дозволяє “закинути ширшу сітку” й охопити значно більший спектр джерел ДНК навіть із дуже коротких фрагментів». Ширше секвенування не лише допомогло точно ідентифікувати бактерії, а й показало цікаву еволюційну спадковість. Штам Borrelia recurrentis, знайдений у солдатів Наполеона, збігся з лінією, виявленою у Британії часів Залізної доби — понад 2000 років тому. Цей давній штам дивом зберігся в Європі протягом тисячоліть, аж доки його не замінили сучасні варіанти. «Це чудова ілюстрація того, яку силу має технологія аналізу давньої ДНК — вона дозволяє відтворювати історію інфекцій, про яку ми не могли б дізнатися з сучасних зразків», — додає Раскован. Результати відкривають новий погляд на одну з найвідоміших військових трагедій в історії. Ймовірно, на армію Наполеона вплинула не одна причина, а цілий комплекс факторів — кілька інфекційних захворювань, голод, виснаження та лютий мороз під час відступу з росії. Завдяки сучасним методам ДНК-аналізу дослідники проливають світло на справжні обставини загибелі тисяч солдатів у ході однієї з найжорстокіших кампаній XIX століття. Дослідження опубліковане в журналі Current Biology.