Дослідники проаналізували тисячі сканувань мозку, щоб з’ясувати, як шизофренія змінюється на структурному рівні. У той час як деякі ділянки мозку значно відрізняються між пацієнтами, інші мають спільну рису розвитку, що свідчить про те, що раннє формування мозку відіграє ключову роль. Шизофренія впливає на людей різними способами, і нове дослідження показує, що ці варіації відображаються на структурі мозку. Будучи складним психічним захворюванням, шизофренія різними способами впливає на сприйняття, мислення та емоції. Деякі люди відчувають серйозні порушення сприйняття, тоді як інші більше борються з когнітивними порушеннями. «У цьому сенсі існує не одна шизофренія, а багато, кожна з яких має різні нейробіологічні профілі», — пояснює Вольфганг Омлор, перший автор дослідження та старший лікар Університетської психіатрічної лікарні Цюріха. Для ефективного лікування шизофренії може знадобитися підхід прецизійної медицини, коли терапія адаптована до конкретного нейробіологічного профілю людини. «Це вимагає підходів, які шукають як індивідуальні відмінності, так і подібності на нейробіологічному рівні», — каже Омлор. Вивчення структури мозку в глобальному масштабі У міжнародному багатоцентровому дослідженні Вольфганг Омлор і дослідницька група Цюріхського університету досліджували варіабельність структури мозку у пацієнтів із шизофренією: які мережі мозку демонструють високий ступінь індивідуальності, а які – високий ступінь подібності? Дослідники вивчили кілька характеристик, включаючи товщину та площу поверхні кори головного мозку, а також структуру згортання та об’єм глибших відділів мозку. Дані були взяті з колаборації ENIGMA, міжнародного дослідницького проекту, який об’єднав дані зображень понад 6000 людей у ​​22 країнах. Шляхом порівняння структур мозку кількох тисяч хворих на шизофренію та здорових людей можна було з високою достовірністю вивчити варіабельність структури мозку. Ранній розвиток мозку та його тривалий вплив У той час як варіабельність структур головного мозку при шизофренії може відображати відмінності в симптомах між пацієнтами, однаковість згортання мозку в середньо-лобовій частині мозку свідчить про ознаку розвитку, спільну для людей із шизофренією. Оскільки згортання головного мозку в основному завершується в ранньому дитинстві, розвиток мозку в цей період виявляється менш гнучким у хворих на шизофренію, особливо в областях, відповідальних за зв’язок між процесами мислення та почуття. «Ці висновки розширюють наше розуміння нейробіологічних основ шизофренії», — каже Філіп Гоман, професор Цюріхського університету та відповідний автор дослідження. «У той час, як рівномірне згортання мозку може вказувати на можливі механізми розвитку захворювання, регіони з високою варіабельністю структури мозку можуть мати значення для розробки індивідуальних стратегій лікування».