Тривале перебування в космосі не проходить безслідно для живих організмів. І хоча відомо, що невагомість негативно впливає на кісткову і м’язову масу, детальні механізми цього процесу лишались недостатньо зрозумілими. Нові дослідження з участю лабораторних мишей, які провели 37 днів на борту Міжнародної космічної станції (МКС), дозволили глибше зазирнути у те, як саме змінюється кісткова тканина в умовах мікрогравітації, пише T4. Дослідницька група доставила на орбіту самок мишей і після повернення на Землю порівняла їхні кістки з контрольними групами — тими, що залишались у звичайних лабораторних клітках, і тими, що перебували в спеціальному симуляторі середовища МКС. Результат виявився доволі несподіваним: втрата кісткової маси була не рівномірною по всьому тілу. Найбільше постраждали саме ті ділянки скелета, які на Землі зазнають навантаження через вагу тіла — наприклад, стегнові кістки. У той час як хребет або кістки черепа майже не змінились. У деяких випадках, як-от у щелепах чи черепних кістках, навіть зафіксовано збільшення щільності. Один з важливих висновків — кісткові зміни відбуваються переважно через невагомість, а не через підвищений рівень радіації, як вважалося раніше. Це підтверджує, що саме відсутність гравітаційного навантаження змінює баланс між остеобластами (клітинами, що формують кістку) та остеокластами (клітинами, що її руйнують). Подібне явище вже спостерігали у попередніх дослідах із рибами медака, яких також відправляли на МКС. У риб, що перебували на орбіті, активність остеокластів була суттєво вищою, а щільність кісток — нижчою. Ще один цікавий аспект — збільшення щільності кісток черепа. Одне з можливих пояснень — підвищення тиску в головній частині тіла в перші дні перебування в невагомості. Цей ефект спричиняє “космічний набряк обличчя”, головні болі у астронавтів та зміни нюху. Пізніше організм адаптується, зменшуючи об’єм циркулюючої крові, але короткостроковий вплив тиску, можливо, стимулює тимчасове ущільнення черепних кісток. Нагадаємо, що за оцінками NASA, за кожен місяць у космосі щільність кісток, які підтримують вагу тіла, зменшується щонайменше на 1%. Крім того, менше ніж за два тижні астронавти можуть втратити до 20% м’язової маси. Такі дані є критично важливими для планування довготривалих місій, зокрема на Місяць чи Марс. Ці нові відкриття дозволяють краще розуміти, які саме кістки потребують особливої уваги та можливої профілактики. А також — як адаптувати тренування та харчування космонавтів, аби зберегти їхнє здоров’я далеко від Землі.The post Щось дивне сталося з мишами, які жили на МКС 37 днів first appeared on T4 - сучасні технології та наука.