«Зомбі»-вулкан у Болівії ворушиться уві сні — попри те, що спить уже сотні тисяч років — і науковці нарешті з’ясували чому. Утурунку, що розташований у горах Анд на південному заході Болівії, востаннє вивергався приблизно 250 000 років тому. Протягом останніх десятиліть він демонстрував ознаки занепокоєння: викидав газові шлейфи, тремтів від землетрусів і викликав деформацію навколишньої місцевості, що спричинило побоювання щодо можливого нового виверження. Однак, згідно з новим дослідженням, опублікованим у понеділок (28 квітня) в журналі PNAS, незвична активність пояснюється рухом рідини та газів під горою. «Це не лише пояснює, чому “зомбі”-вулкан залишається активним, але й дає уявлення про його потенціал до виверження, відкриваючи метод, який можна застосовувати для оцінки небезпеки виверження інших активних вулканів», — йдеться в дослідженні. Утурунку — великий сплячий вулкан, висотою 6 008 метрів над рівнем моря. Це стратовулкан — крутий, конусоподібний вулкан, сформований багатьма шарами застиглої лави, вулканічного попелу та каміння. Виверження стратовулканів часто бувають вибуховими через густу лаву, яка легко затримує гази. Відомими прикладами стратовулканів є гора Сент-Хеленс і Везувій. Утурунку називають «зомбі»-вулканом через його тривалу, але нееруптивну активність, зазначають дослідники. З 1990-х років радарні та GPS-спостереження із супутників показують, що земля навколо Утурунку деформується у формі «сомбреро» — з центральною піднятою ділянкою, оточеною зоною осідання. Центральна ділянка піднімається щонайменше 50 років зі швидкістю до 1 сантиметра на рік. Ця деформація, разом із частими землетрусами та викидами вулканічних газів (особливо вуглекислого газу, CO₂), змусила деяких науковців припустити, що під вулканом накопичується велике тіло магми. Cerro Uturuncu (праворуч) і Cerro San Antonio (ліворуч) — вулкани над містечком Кетена-Чіко на болівійському Альтіплано. На іншому знімку — гравіметр і GPS-станція на тлі вулкана Утурунку. Утурунку розташований над величезним і надзвичайно глибоким підземним магматичним резервуаром — так званим Altiplano-Puna Magma Body (APMB), який тягнеться під південною Болівією, північним Чилі та північної Аргентиною. Магма з APMB може просуватися вгору і накопичуватися ближче до поверхні. Наявність магматичного тіла під вулканом могла б вказувати на підготовку до виверження. У новому дослідженні вчені проаналізували сигнали понад 1 700 землетрусів, щоб візуалізувати те, що відбувається під вулканом, а також дослідили властивості порід в околицях, щоб зрозуміти, як сейсмічні хвилі взаємодіють із середовищем. Однак замість скупчення магми вони виявили, що APMB виштовхує гарячі рідини та гази до поверхні через вузьку трубу, подібну до димоходу. Це призводить до накопичення газів, таких як пара і CO₂, під вершиною, а солонувата вода розтікається у тріщини навколо вулкана. Спостережувані деформації ґрунту та землетруси навколо Утурунку можна пояснити рухом рідин і газів під поверхнею, а не швидким підняттям магми, що свідчить про те, що вулкан не готується до негайного виверження, як вважалося раніше. Це відкриття також може допомогти вченим визначати, чи інші вулкани у світі перебувають у потенційно небезпечному стані. «Методи, описані в цій роботі, можна застосувати до понад 1 400 потенційно активних вулканів і до десятків таких, як Утурунку, що формально вважаються неактивними, але демонструють ознаки життя — тобто потенційні “зомбі”-вулкани», — зазначив співавтор дослідження, професор геофізики Корнельського університету Метью Прітчард.