Під час будівництва залізничної інфраструктури поблизу шведського містечка Єрна археологи зробили відкриття, яке здивувало навіть досвідчених дослідників. У висохлому болоті, що колись було озером доби кам’яного віку, вони знайшли добре збережені рештки собаки віком близько 5 тисяч років. Тварину поховали за всіма ознаками ритуалу — загорнувши в шкуру та поклавши поруч кістяний кинджал. Роботи проводилися в межах проєкту з укріплення залізничного насипу. Саме під час археологічного супроводу будівництва фахівці компанії Arkeologerna, яка входить до складу Шведських історичних музеїв, натрапили на давнє озеро, що в кам’яну добу слугувало важливим місцем для рибальства. Окрім численних артефактів, пов’язаних із ловлею риби, дослідники виявили майже неушкоджений скелет собаки. За словами керівника проєкту Лінуса Гаґберґа, така знахідка є надзвичайно рідкісною, а поєднання поховання тварини з кістяним кинджалом — майже унікальним випадком для цього періоду. Фахівці встановили, що це був великий і міцний самець віком від трьох до шести років, із висотою в холці близько 50 сантиметрів. Собака вів активне життя, що видно з особливостей його кісток. Під час поховання до його лап поклали ретельно відполірований кинджал, виготовлений, імовірно, з кістки лося або благородного оленя. Археологи з’ясували, що тварину навмисно опустили на дно озера на глибину приблизно півтора метра, використовуючи каміння. Місце поховання знаходилося приблизно за 35 метрів від тодішнього берега. За словами Гаґберґа, використання собак у ритуальних практиках було відоме в кам’яну добу, однак такі добре задокументовані приклади трапляються вкрай рідко. Найближчим часом рештки собаки досліджуватимуть за допомогою радіовуглецевого аналізу, ізотопних досліджень та аналізу ДНК. Це дозволить точніше визначити час життя тварини, її раціон і навіть умови, в яких вона жила. Вчені сподіваються, що ці дані допоможуть краще зрозуміти спосіб життя людей, які утримували цього собаку. Окрім поховання, археологи знайшли добре збережені дерев’яні конструкції, датовані 3300–2600 роками до нашої ери. Серед них — кілки та стовпи, ймовірно залишки дерев’яних платформ для риболовлі з берега. Також були виявлені спеціально викладені камені, які могли використовуватися як якорі або грузила для сіток. Особливий інтерес викликала давня рибальська пастка довжиною близько двох метрів, сплетена з вербових гілок. Навколо неї археологи помітили численні сліди на мулі — місця, де люди стояли та пересувалися дном озера. Ймовірно, саме тут вони перевіряли свої пастки тисячі років тому. Ця знахідка не лише відкриває нові сторінки в історії ритуалів кам’яного віку, а й дає унікальну можливість зазирнути в повсякденне життя давніх мешканців Скандинавії — їхні вірування, господарство та тісний зв’язок із тваринами.