Вчені дедалі частіше доводять просту істину: нові інструменти здатні кардинально змінити наше розуміння Всесвіту. Щойно з’являється технологія, яка дозволяє зазирнути всередину об’єктів без їх руйнування, дослідники одразу знаходять для неї найцікавіші «піддослідні». Саме так сталося з одним із найвідоміших марсіанських метеоритів — NWA 7034, більш відомим як Black Beauty («Чорна красуня»). Цей метеорит унікальний не лише через свою ефектну зовнішність. Він є уламком Марса, який потрапив на Землю після потужного зіткнення на Червоній планеті. Вік породи оцінюють приблизно у 4,48 мільярда років — це один із найдавніших відомих зразків марсіанської кори в Сонячній системі. Фактично, Black Beauty — це природна «капсула часу», яка зберегла інформацію про ранній Марс. До недавнього часу вивчення такого скарбу вимагало жертв: вчені були змушені відрізати шматочки метеорита, подрібнювати або розчиняти їх, щоб дістатися до хімічного складу. Але тепер ситуація змінилася. Команда дослідників на чолі з Естрід Навер з Технічного університету Данії застосувала до метеорита сучасні методи комп’ютерної томографії — без жодного руйнування зразка. Для аналізу використали одразу два типи сканування. Перший — рентгенівська КТ, добре знайома з медицини, яка чудово «бачить» щільні елементи на кшталт заліза чи титану. Другий — нейтронна томографія, значно рідкісніша, але надзвичайно цінна для геології. Вона здатна проникати крізь дуже щільні матеріали й, що найважливіше, чутлива до водню — ключового елемента води. Сканували невеликий, відполірований фрагмент метеорита розміром приблизно з ніготь. Усередині вчені побачили так звані класти — дрібні уламки порід, «вмуровані» в більший камінь. Сам факт їхньої наявності не став сенсацією: давно відомо, що Black Beauty утворився внаслідок марсіанського удару, який буквально спік різні породи разом. Несподіванкою виявився інший момент — тип цих уламків. Дослідники виявили кластери, багаті на водень, відомі як залізо-оксигідроксиди. Хоча вони становили лише близько 0,4% об’єму зразка, саме в них містилося до 11% усієї води, зафіксованої в цьому фрагменті метеорита. Загалом Black Beauty містить приблизно 6 000 частин води на мільйон — надзвичайно багато для породи з планети, яка сьогодні виглядає сухою й холодною. Ці результати добре узгоджуються з даними марсохода Perseverance, який знайшов сліди водяних процесів у кратері Єзеро. Хоча метеорит походить із зовсім іншого регіону Марса, разом ці знахідки вказують на те, що мільярди років тому вода — ймовірно, у рідкому стані — була широко поширена на поверхні планети. По суті, Black Beauty — це готова місія з доставки зразків, яка вже відбулася без участі людства. Вчені сподівалися застосувати ті самі неруйнівні методи й до майбутніх зразків, які планували доставити з Марса в межах програми Mars Sample Return. Томографія дозволяє «просвічувати» навіть титанові контейнери зі зразками. Однак після скасування цієї програми такі дослідження можуть відкластися на невизначений час. Попри це, на горизонті залишається китайська місія з повернення марсіанських зразків, тож надія ще є. А поки що вчені продовжують працювати з тим, що вже мають, — і Black Beauty доводить, що навіть один камінь може розповісти дивовижну історію про вологе минуле Марса та еволюцію цілої планети.