Фіолетовий колір здається нам цілком реальним: ми бачимо його у квітах, заходах сонця, одязі та на екранах смартфонів. Але наука стверджує дещо несподіване — фіолетового як окремого кольору в природі не існує. Усе, що ми називаємо фіолетовим, — це результат роботи нашого мозку. Чому фіолетового немає у спектрі Світло, яке ми бачимо, є частиною електромагнітного спектра. Якщо пропустити біле світло крізь призму, воно розкладеться на знайомі кольори веселки — від червоного до синього. У цьому спектрі немає фіолетового як самостійної хвилі. Натомість на його місці — два крайні кольори спектра: червоний (довгі світлові хвилі), синій (короткі світлові хвилі). Фіолетовий з’являється тоді, коли ці два кольори потрапляють до наших очей одночасно. Як мозок «вигадує» фіолетовий У сітківці ока є три типи колбочок, які реагують на червоне, зелене та синє світло. Коли активуються червоні й сині рецептори, а зелені — ні, мозок стикається з проблемою: у природному спектрі такого поєднання не існує. Щоб «узгодити» сигнал, мозок створює умовний колір, який ми й називаємо фіолетовим. По суті, це компромісне рішення нашої зорової системи. Саме тому фіолетовий вважають не спектральним, а перцептивним кольором — таким, що існує лише в нашому сприйнятті. Чим фіолетовий відрізняється від пурпурного У науці часто використовують термін пурпурний (magenta). Він також не має власної довжини хвилі й утворюється змішуванням червоного та синього світла. Те, що ми бачимо на екранах — фіолетові кнопки, іконки чи неон — це саме пурпурні відтінки, створені штучно. Природа ж не випромінює «чистий» фіолетовий — вона лише відбиває або поглинає різні довжини хвиль, а решту домальовує наш мозок. Чи робить це фіолетовий «несправжнім»? Не зовсім. Фіолетовий цілком реальний як відчуття, емоція та візуальний досвід. Просто його джерело — не зовнішній світ, а складна робота нашого мозку. Це гарний приклад того, що ми бачимо світ не таким, яким він є насправді, а таким, яким його інтерпретує наша нервова система. Колір — це не властивість об’єкта, а результат взаємодії світла, очей і мозку. Світ, створений у голові Історія з фіолетовим нагадує: наше сприйняття реальності — це не точна копія світу, а його зручна модель. Мозок постійно заповнює прогалини, спрощує складне і навіть «вигадує» речі, щоб ми могли швидше орієнтуватися навколо. Тож наступного разу, коли побачите фіолетову квітку або яскравий захід сонця, знайте: частина цієї краси народжується не зовні, а у вашій голові.