Дослідники з’ясували, що порядок у пересуванні павіанів не є випадковим і має чітке функціональне значення. Спостереження за дикими групами цих приматів показало, що вони організовують свої пересування в чіткі колони, і це не пов’язано лише з ієрархією чи безпекою. Головною причиною такої поведінки виявилося збереження енергії та ефективність пересування. Коли тварини рухаються один за одним у визначеному порядку, вони знижують опір повітря та оптимізують швидкість руху всієї групи. Подібний ефект відомий у світі птахів, які летять клином, або риб, що формують зграї для зручнішої навігації. Додатково така організація дозволяє павіанам швидше реагувати на зовнішні загрози та підтримувати зоровий контакт між учасниками групи. Водночас колона допомагає мінімізувати хаос під час пересування великих колективів, адже павіани живуть у численних соціальних групах, які потребують злагодженої координації. Ця карта показує переміщення бабуїнів по їхньому середовищу існування, де кожна точка представляє місцезнаходження особини. Кольори вказують на рівень домінування — фіолетовий (низький), рожевий, помаранчевий та жовтий (високий) — показуючи, як особини різних рангів подорожують та скупчуються разом Науковці вважають, що цей механізм може пояснити еволюційні переваги колективного руху серед різних видів тварин. Він демонструє, як навіть проста поведінкова стратегія може підвищувати шанси на виживання та забезпечувати ефективніше використання енергії. Розуміння подібних моделей у тваринному світі допомагає не лише вивчати соціальну динаміку приматів, а й надихає на створення інженерних рішень, наприклад алгоритмів для роїв дронів чи автономного транспорту, де ефективність та координація також є ключовими.