Лікарі та фітнес-експерти добре знають, що фізичні вправи захищають від деяких із найсерйозніших вікових недуг. Тепер зростає кількість доказів того, що мозок може отримувати не меншу користь від інтенсивного розумового тренування — і одним із найкращих способів «накачати когнітивні м’язи» є володіння більш ніж однією мовою — бажано багатьма мовами. Це не зовсім нове відкриття. Дослідження, що датуються щонайменше 2010 роком, аналізували феномен білінгвізму та його вплив на здоров’я мозку, включно з такими захворюваннями, як деменція та хвороба Альцгеймера. Однак багато з цих робіт ґрунтувалися на невеликих вибірках і відстежували старіння так, що висновки неможливо було впевнено узагальнити. «Ми хотіли усунути одну з найбільш стійких прогалин у дослідженнях старіння, а саме — чи може мультилингвізм фактично уповільнювати старіння», — сказав Agustín Ibañez, співавтор дослідження (опублікованого в журналі Nature Aging) з Університету Адольфо Ібаньєса, в коментарі виданню Nature. Ібаньєс разом із міжнародною командою науковців прагнули однозначно визначити, чи веде мультимовність до кращих когнітивних результатів зі старінням. Для цього вони проаналізували понад 86 000 осіб із 27 європейських країн віком від 51 до 90 років. Дані були взяті з опитування SHARE (Survey of Health, Ageing and Retirement in Europe). Для кожного учасника команда розробила показник, який вони назвали «біоповедінковим віковим розривом» — тобто різницею між хронологічним віком людини та прогнозованим віком, розрахованим на основі поєднання позитивних і негативних факторів ризику. До позитивних факторів належать, зокрема, функціональні можливості та освіта. До негативних — кардіометаболічні стани, сенсорні порушення й навіть стать, адже жінки удвічі частіше розвивають хворобу Альцгеймера, ніж чоловіки. Високий біоповедінковий віковий розрив може означати як прискорене, так і уповільнене старіння — залежно від його значення. Під час аналізу набору даних SHARE команда порівняла біоповедінкові вікові розриви з рівнем мультимовності, який учасники оцінювали самостійно (рівень володіння мовою при цьому не вказувався). Дослідники виявили, що вивчення мов позитивно корелює зі зменшенням біоповедінкових вікових розривів (порівняно з одномовними людьми). Причому цей ефект посилювався з кожною додатково вивченою мовою. «Навіть одна додаткова мова зменшує ризик прискореного старіння. Але коли ви володієте двома чи трьома, ефект значно зростає», — сказав Ібаньєс у коментарі Nature. Це дослідження з’являється в критично важливий момент для сфери вивчення мов загалом. У США, наприклад, вивчення іноземних мов в університетах стабільно скорочується з 2010 року, а поява штучного інтелекту змушує експертів побоюватися, що люди взагалі відмовляться від вивчення інших мов (хоча недавні дослідження свідчать, що це може бути не найкраща ідея). Хоча це дослідження має свої обмеження — зокрема, через фокус виключно на Європі, — автори сподіваються, що їхня робота стане стимулом для глобального розвитку мовної освіти як для зміцнення соціальних зв’язків між культурами, так і для загального здоров’я мозку. «Наші результати підкреслюють ключову роль мультимовності у формуванні здоровіших траєкторій старіння», — пишуть автори. «Зрештою, інтеграція мультимовності у системи громадського здоров’я та освіти відкриває значний потенціал для покращення здорового старіння в усьому світі».