Купили SSD на 500 гігабайтів, перенесли систему, радів швидкості завантаження Windows - а через пів року комп’ютер знову думає по десять секунд, поки відкриється папка з фотографіями. Знайома картина? Найчастіше річ не в тому, що диск бракований чи “вже зношений”. Річ у тому, що він заповнений майже вщент. І це не міф і не маркетинговий жарт - це фізика роботи флешпам’яті. Про це пише Pixelinform. Чому заповнений SSD раптом стає повільнішим Твердотілий накопичувач працює не так, як старий жорсткий диск. Там дані лежали на магнітних пластинах, і записати поверх старого файлу було просто. У SSD усе інакше: пам’ять складається з комірок NAND, згрупованих у сторінки (зазвичай по 4 кілобайти) і блоки (по 128-512 сторінок). Читати й писати контролер уміє посторінково, а от стирати - тільки цілим блоком. І ось тут починається найцікавіше. Коли диск майже порожній, контролер просто бере вільний, уже стертий блок і пише туди дані. Швидко, чисто, без зайвих рухів. Але коли вільного місця обмаль, вільного стертого блока немає. Що тоді? Контролер змушений діяти в обхід: зчитує весь блок, у якому є частково потрібні дані, копіює його в кеш, змінює потрібну сторінку, стирає блок і записує все назад. Цей цикл і називається Read-Modify-Write - “прочитати-змінити-записати”. Простими словами: замість одного швидкого запису диск робить цілу операцію - читає, переписує, стирає, пише знову. Кожна така дія сповільнює роботу в рази й додатково зношує комірки, бо стирання - найагресивніша операція для флешпам’яті. Ось чому новий SSD з 95% заповнення може відчуватися повільнішим за старий бюджетний диск із половиною вільного простору. Скільки місця насправді треба лишати вільно Тут є нюанс, про який рідко пишуть у характеристиках. Виробники залишають на диску так званий over-provisioning - прихований резерв комірок, недоступний для користувача. Він допомагає контролеру маневрувати. Але цього резерву мало, якщо ви забили диск під зав’язку. Практичне правило, яке варто тримати в голові: лишайте вільно щонайменше 10-15% об’єму. Для диска на 500 ГБ це 50-75 ГБ, для терабайтника - 100-150 ГБ. Це не примха перфекціоніста, а технічна необхідність: саме цей запас дає контролеру простір для нормального запису й перенесення даних без Read-Modify-Write на кожному кроці. Окремо зверніть увагу на системний диск. Windows, оновлення, тимчасові файли, кеш браузера, точка відновлення - усе це може з’їсти десятки гігабайтів непомітно. Буває, що людина дивиться: “у мене ж ще 20 гігів вільно, нормально”. А для 256-гігабайтного диска 20 ГБ - це менше 8%, і накопичувач уже працює на межі. Що зробити за 5 хвилин Відкрийте “Мій комп’ютер” і перевірте, скільки відсотків вільно на системному диску - якщо менше 15%, це вже причина для занепокоєння. Запустіть вбудоване очищення диска (у Windows - “Очищення диска” або “Параметри > Система > Пам’ять”) і приберіть тимчасові файли та залишки оновлень. Перенесіть великі медіафайли - відео, архіви, старі фото - на зовнішній диск або в хмару. Перевірте, чи не накопичились у папці “Завантаження” забуті інсталятори на кілька гігабайтів. Увімкніть TRIM (у Windows він зазвичай активний за замовчуванням) - це команда, яка підказує SSD, що видалені файли вже не потрібні, і диск може заздалегідь готувати вільні блоки. А що якщо диск сповільнився, хоч місця достатньо Буває й інший сценарій. Місця вистачає, а швидкість усе одно просів. Тоді варто перевірити температуру - сучасні SSD, особливо без радіатора, можуть перегріватися під довгим навантаженням і свідомо скидати швидкість. Ще один підозрюваний - SLC-кеш: недорогі диски спершу пишуть у швидкий буфер, а коли він заповнюється, швидкість падає до базової. Це нормальна поведінка, а не поломка. І головне: не сприймайте заповнений диск як вирок. Звільніть місце, дайте накопичувачу трохи повітря - і він часто повертається до нормальної швидкості без жодних ремонтів. А скільки відсотків вільно на вашому системному диску прямо зараз? SSD заповнений під зав’язку? Ось чому новий диск раптом гальмує читайте на сайті Pixel.inform.