Останні дослідження кліматологів виявили чіткий і прямий зв’язок між діяльністю індустрії викопного палива та зростанням інтенсивності глобальних теплових хвиль. Аналіз температурних даних за останні десятиліття показав, що збільшення концентрації парникових газів в атмосфері, зокрема вуглекислого газу та метану, значною мірою спричинене спалюванням вугілля, нафти й газу, безпосередньо впливає на частоту й силу екстремальних спекотних періодів. Науковці зазначають, що теплові хвилі, які колись вважалися рідкісними подіями, тепер стають дедалі звичнішими й охоплюють великі території планети. Результати досліджень засвідчили, що сучасні температурні рекорди у багатьох регіонах світу були б практично неможливими без антропогенного впливу. Зокрема, під час аналізу останніх хвиль спеки в Північній Америці, Європі та Азії вчені встановили, що ймовірність їх виникнення зросла в десятки разів у порівнянні з доіндустріальною епохою. Ці кліматичні аномалії призводять до масових пожеж, виснаження водних ресурсів, загибелі врожаю та погіршення стану здоров’я мільйонів людей. Ключову роль у цих процесах відіграє саме викопне паливо, яке й досі залишається головним джерелом енергії у світі. Спалювання вугілля, нафти та природного газу щорічно викидає мільярди тонн вуглецю в атмосферу, створюючи ефект теплової пастки. Унаслідок цього середня глобальна температура зростає, а кліматичні системи стають нестабільними. Науковці наголошують, що без швидкого скорочення використання викопного палива подальше посилення теплових хвиль буде неминучим. Експерти закликають уряди та промисловість активніше переходити на відновлювані джерела енергії, розвивати енергоефективні технології та впроваджувати суворі норми скорочення викидів. Вони підкреслюють, що сучасні технології вже дозволяють заміщувати викопне паливо чистішими альтернативами, а затримка із переходом лише підвищує ризики кліматичних катастроф. Якщо поточні тенденції збережуться, найближчими десятиліттями людство може зіткнутися з безпрецедентними температурними кризами, які становитимуть загрозу для здоров’я, економіки та продовольчої безпеки у глобальному масштабі.