Дослідники з Університету Південної Каліфорнії розробили новий біосумісний матеріал, який здатен замінити пластик і не становить загрози для океанічного середовища. Інновація базується на використанні мінералів, які природним чином зустрічаються в мушлях морських організмів, і має потенціал значно скоротити утворення мікропластику, що є однією з головних проблем забруднення океанів. За даними ЮНЕСКО, на пластик припадає до 80% всіх забруднень у світовому океані. Щороку в морське середовище потрапляє від 8 до 10 мільйонів тонн пластику. Водночас дослідницька команда під керівництвом професорки Юн Чжі Чон із інженерної школи USC Viterbi пропонує матеріал, здатний ефективно замінити традиційні полімери, що не розкладаються природним чином. Основою нового матеріалу став полімер на основі лимонної кислоти — речовини, що широко використовується у виробництві біоматеріалів, зокрема для швів і медичних імплантів. До нього було додано карбонат кальцію — мінерал, що міститься в мушлях. Отримана структура нагадує пластик за міцністю, але повністю розкладається у водному середовищі. Такий матеріал уже був перетворений на прототип тримачів для банок із напоями, аналогічних традиційним пластиковим кільцям. Протягом шести місяців дослідники спостерігали за тим, як новий матеріал веде себе у морській воді. Виявилося, що він поступово деградує, не змінюючи при цьому рівень pH, що надзвичайно важливо для збереження екосистем. Додаткові випробування з морськими водоростями показали, що матеріал не впливає на життєздатність організмів — на відміну від мікропластику, який може порушувати обмін речовин і завдавати шкоди фауні. Розробники зазначають, що потенціал цього матеріалу значно ширший. Він може бути використаний для виробництва біорозкладних трубочок, пакування чи інших предметів щоденного вжитку. Створення другої, удосконаленої версії вже заплановано: команда прагне прискорити процес розкладання в океанічних умовах без шкоди для міцності виробів. Таким чином, ця технологія може стати не лише проривом у боротьбі з пластиковим забрудненням, а й основою для нової екологічної індустрії, орієнтованої на відновлювані, безпечні для природи матеріали.