Препарат проти відторгнення органів може допомогти захистити мозок від Альцгеймера: вчені помітили несподіваний ефект Усього чотири тижні приймання рапаміцину — і в частини учасників дослідження покращився кровообіг у мозку. Найцікавіше, що ефект помітили саме в людей із генетичним варіантом, пов’язаним із підвищеним ризиком хвороби Альцгеймера. Чи може препарат, який використовують у медицині вже багато років, допомогти відтермінувати розвиток деменції? Дослідження провела Ай-Лін Лін, професорка Медичної школи Університету Міссурі. Вона вивчала, чи може рапаміцин — препарат, який застосовують для запобігання відторгненню пересаджених органів і досліджують у контексті старіння, — впливати на ранні зміни в мозку людей із підвищеним ризиком хвороби Альцгеймера. Результати виявилися обнадійливими, але поки що не доводять, що препарат здатний запобігти захворюванню. Генетичний ризик може проявитися задовго до проблем із пам’яттю Одним із важливих чинників ризику хвороби Альцгеймера є варіант гена APOE4. Він не означає, що людина обов’язково захворіє, проте пов’язаний із підвищеною ймовірністю розвитку недуги. У носіїв APOE4 зміни кровопостачання окремих ділянок мозку можуть виникати за роки до появи помітних проблем із пам’яттю. Це привертає увагу науковців, адже потенційно дає змогу виявляти ранні зміни ще до появи симптомів. Однак залишається головне питання: якщо втрутитися на цьому етапі, чи вдасться справді знизити ризик хвороби? Саме це й намагалася з’ясувати команда Лін. Що показав експеримент із рапаміцином У дослідженні взяли участь здорові дорослі віком від 45 до 65 років — як носії APOE4, так і люди без цього генетичного варіанта. Учасники щодня приймали низьку дозу рапаміцину протягом чотирьох тижнів. На початку дослідження в жодного з них не було симптомів хвороби Альцгеймера. Після курсу препарату дослідники зафіксували покращення кровотоку в мозку саме в учасників із APOE4. У людей без цього варіанта аналогічного ефекту не виявили. Найвиразніші зміни спостерігалися серед жінок — носійок APOE4. За словами Лін, це заслуговує на особливу увагу, оскільки жінки становлять майже дві третини людей із хворобою Альцгеймера. Дослідниця розглядає ці результати як приклад персоналізованої медицини: лікування в майбутньому може підбиратися з урахуванням генетичних особливостей і того, хто потенційно отримає від нього найбільшу користь. Рапаміцин уже показував цікаві результати в мишей Ідея досліджувати рапаміцин для захисту мозку виникла не випадково. Ще до початку роботи в Університеті Міссурі Лін вивчала дію препарату на мишах із генетичним варіантом APOE4. У тих експериментах рапаміцин допомагав сповільнювати ознаки старіння мозку та покращував мозковий кровообіг. Ці результати підштовхнули дослідницю перевірити, чи можна спостерігати подібний ефект у людей середнього віку. Теперішнє дослідження дає перші обнадійливі дані, але результати експериментів на тваринах не завжди відтворюються в людей. Тому необхідні масштабніші й триваліші випробування. Чи означає це, що Альцгеймер можна буде попередити? Поки що такого висновку зробити не можна. Покращення кровотоку не дорівнює доведеному захисту пам’яті, а чотири тижні — надто короткий термін, щоб визначити, чи вплине препарат на розвиток хвороби через роки або десятиліття. Дослідники ще мають з’ясувати, чи зберігається ефект за тривалого приймання, чи покращує він когнітивні функції та чи справді знижує ймовірність розвитку Альцгеймера. Важливо й те, що рапаміцин має потенційні побічні ефекти та не є перевіреним засобом профілактики деменції. Самостійно приймати його заради уповільнення старіння мозку не варто. Проте дослідження відкриває цікавий напрямок: можливо, майбутня профілактика хвороби Альцгеймера починатиметься ще до перших проблем із пам’яттю — з виявлення ранніх змін у мозку та підбору втручань для людей із найвищим ризиком. І хоча до підтвердженого методу профілактики ще далеко, вчені отримали важливу підказку про те, як генетичні особливості можуть впливати на реакцію мозку на лікування.