Відома приказка про те, що історію пишуть переможці, на практиці означає дещо більше за банальну заміну фактів. Вона пояснює, як із державних хронік цілеспрямовано прибирають цілі династії, якщо ті не відповідають ідеальній картині володаря, який щойно захопив престол. Понад століття історики вважали династичний список монархів Новоассирійської імперії повністю сформованим і добре вивченим. Втім, під час нового дослідження давніх глиняних табличок з’ясувалося, що в офіційну хроніку свідомо не потрапили три ассирійські царі. Повідомляє T4 з посиланням на sciencealert.com. Як зникають ассирійські царі: маніпуляції стародавньої історії Дослідники Александер Йоганнес Едмондс із Мюнстерського університету та Екарт Фрам із Єльського університету опублікували свої висновки у фаховому виданні Journal of Cuneiform Studies. Наслідки їхньої праці виявилися несподіваними навіть для самої наукової спільноти, адже ніхто не очікував знайти нових правителів у добре документованому періоді між 1000 та 609 роками до н. е. Як з’ясувалося, відомий серед істориків “Царський список Ассирії” є не стільки об’єктивним літописом, скільки ретельно відредагованим пропагандистським документом. Стародавні писарі створювали ідеалізований образ монархії, де влада нібито безперешкодно й беззаколотно переходила від батька до сина. Фото: sciencealert.com Тут є важливий нюанс: стерти людину з історії у прадавні часи було набагато простіше, ніж у цифрову епоху. Для цього достатньо було зруйнувати статую монарха, стесати зубилом його ім’я з кам’яної стели або перезаписати глиняний документ поверх попереднього тексту. Саме з такими наслідками давнього “редагування” й зіткнулися ассиріологи. Усі три нововиявлені правителі мали чимало спільного. Вони приходили до влади у столиці імперії – місті Ашшур, опиралися на підтримку місцевої еліти, але царювали дуже короткий термін – менше двох років. Після цього їх скидали із престолу, а згадки про їхнє існування планомірно викреслювали з усіх державних архівів. Три правителі, яких повернули з забуття Першим із цього списку виявився Тіглатпаласар, який утримував владу у 763 – 762 роках до н. е. Відомості про нього збереглися на пошкодженій клинописній табличці з Ніневії, опублікованій понад 125 років тому. Раніше цей документ помилково приписували Тіглатпаласару III, який володарював значно пізніше. Плутанина виникла через поширену традицію монархів брати імена своїх славетних попередників. Проте аналіз супутніх джерел показав, що цей правитель зійшов на престол під час масштабного заколоту, якому передували спалах епідемії та зловісне сонячне затемнення. Тіглатпаласар фактично керував бунтівною частиною держави паралельно зі своїм племінником Ашшур-даном III, який займав “офіційний” трон. Другий повернений із небуття монарх – Салманасар, який царював між 747 та 745 роками до н. е. Ключовим доказом його існування стала кам’яна стела, знайдена в Іраку ще у 1894 році. На цьому монументі ім’я Салманасара було фізично зрізане й переписане іменем наступного володаря, Тіглатпаласара III. Коротка та смутна доба його правління цілком відповідає тодішньому хаосу: державу розривали інтриги васалів, політичні заколоти та постійні набіги кочовиків. Через таку плутанину та швидку зміну облич на престолі пізніші хроністи легко викреслили його з переліку. Третій монарх, Ашшур-убалліт, правив у 913 – 912 роках до н. е. Одне з розшифрованих джерел свідчить, що він виділяв срібло на реставрацію ритуальної посудини для елітного пива, присвяченого головному божеству Ашшуру. Тим не менш, його царювання закінчилося стрімким переворотом. Монументальну статую володаря позбавили голови, відбили руки й царські атрибути, а сам камінь перетворили на стелу для вихваляння нового незаконного претендента. Узурпатор прагнув переконати підданих у бездоганності свого сходження на престол, тому постарався знищити будь-які згадки про попередника. Уроки прадавніх криз для сучасного світу Це відкриття наочно демонструє, що Новоассирійська імперія зовсім не була монолітною та спокійною державою, якою її змальовували придворні писарі. За глянцевим фасадом офіційної історії ховалася постійна боротьба за владу між претендентами та регіональними кланами. Історія виявилася значно динамічнішою й сповненою гострих сюжетних поворотів. І ось що цікаво: поєднання епідемій, кліматичних змін, сонячних затемнень та криз престолонаслідування не призвело до занепаду держави. Навпаки, пройти через ці випробування Ассирія змогла за рахунок трансформації у ще більш хижацьку й агресивну імперію, яка згодом підкорила величезні території. Для сучасного читача ця історія – чудова нагадка про те, що будь-яка офіційна хроніка чи державний нарратив потребують перевірки незалежними джерелами. Навіть давні клинописні таблички, які лежали в музейних запасниках понад століття, здатні повністю змінити наше розуміння минулого, коли за їхнє вивчення беруться з новими методами. Поширені запитання Чому цих царів не виявили раніше? Більшість знахідок були зроблені ще наприкінці XIX століття й через кепську збереженість тексу вивчалися поверхнево. Крім того, дослідники тривалий час беззастережно довіряли офіційному “Царському списку Ассирії”, де ці імена були навмисно викреслені. Як науковці змогли розшифрувати приховані імена? Дослідники застосували порівняльний аналіз кількох джерел, серед яких господарські записи, земельні грамоти та пошкоджені кам’яні стели. Вони зіставили згадки про сонячні затемнення, епідемії та хронологію дарування земель. Що таке Новоассирійська імперія? Це потужна держава стародавнього Сходу, яка існувала у першому тисячолітті до нашої ери на території сучасного Іраку, Сирії та сусідніх країн. Вона уславилася монументальною архітектурою, розвиненою бюрократією та величезними клинописними архівами. Чи можуть у давній історії Ассирії з’явитися інші невідомі правителі? Цілком імовірно. Величезна кількість клинописних табличок у музейних колекціях світу досі залишається нерозшифрованою або потребує повторного перегляду з урахуванням нових наукових даних. Як бачимо, давні глиняні таблички досі здатні давати уроки сучасності, спростовуючи міфи, які створювалися тисячі років тому. Історія рідко буває гладкою, а за кожною красивою офіційною хронікою майже завжди стоять події, які хтось дуже прагнув приховати від нащадків.The post Вчені відкрили трьох раніше невідомих ассирійських царів first appeared on T4 - сучасні технології та наука.