Уперше в історії фізики вдалося відтворити перші хімічні реакції, що відбувалися одразу після Великого вибуху, в умовах, наближених до тих, які панували у «дитячому» Всесвіті. Це стало можливим завдяки дослідженням групи науковців під керівництвом Флоріана Груссі з Інституту ядерної фізики Макса Планка (MPIK, Німеччина). Дослідження опубліковано в журналі Astronomy & Astrophysics. У фокусі експерименту — йон гідриду гелію (HeH⁺) — перша молекула у Всесвіті, яка утворилася з нейтрального атома гелію та йонізованого атома водню. Саме ця реакція є ключовим кроком до утворення молекулярного водню (H₂) — найпоширенішої молекули у Всесвіті, з якої формуються зірки. 🧪 Що вдалося виявити? Досліди проходили у кріогенному кільцевому прискорювачі при температурі -267°C (умови, схожі на космос). Вчені вивчали, як HeH⁺ взаємодіє з дейтерієм — атомом водню з одним додатковим нейтроном. Результатом стала реакція, яка відводить енергію й сприяє охолодженню простору — ключовий фактор, що дозволив першим зоряним хмарам стискатися й утворювати нові зірки. Що важливо — швидкість цієї реакції не залежала від температури, тобто роль HeH⁺ у хімії раннього Всесвіту була стабільною, незалежно від охолодження. "Раніше вважалося, що ймовірність реакції знижується за низьких температур, але наші результати цього не підтвердили", — пояснює фізик Гольґер Крекель.