У реальному та вигаданому світі існує багато контрастів між льодом і вогнем – від вулканів Ісландії до серії Гра престолів.

Ці два елементи також відігравали важливу роль у ранні роки формування нашої Сонячної системи.

У регіоні навколо раннього Сонця вогонь представляли хондри, маленькі фрагменти каміння, які утворилися внаслідок інтенсивного тепла. Лід був представлений матрицею, дрібнозернистим холодним пилом, насиченим водяним льодом та органічними молекулами.

Відомо, що приблизно через 2 мільйони років після початку формування Сонячної системи хондри переважали над матрицею у формуванні планетезималів – більших небесних об'єктів, які мали потенціал стати планетами та місяцями.

З приблизно 4 мільйонів років матричні елементи почали переважати.

Нещодавнє дослідження, опубліковане в Nature Astronomy міжнародною групою дослідників, надало перші геохімічні докази складу для об'єктів, що виникли в перші мільйони років нашого космічного простору, і виявило, що вогонь – хондри – домінували.

Дослідники проаналізували дані з залізних метеоритів, які впали на Землю, що містять хімічні 'відбитки' змішування хондр та матриці. Радіоактивне датування та той факт, що їхні батьківські тіла повністю розплавилися, вказують на те, що ці метеорити належать до самого початку Сонячної системи.

Аналіз показав, що в цих об'єктах було дуже мало льоду, хоча його кількість зростала в об'єктах, що формувалися пізніше – це узгоджується з тим, що ми знаємо з 2 мільйонів років.

Дослідницька команда шукала два 'трейсери' в метеоритах: оцінену кількість сірки, яка значно більше в матриці, ніж у хондрах, та окислення заліза, що показує, скільки водяного льоду та окисленого пилу вони поглинули.

Ці результати також допомагають пояснити, чому в записах метеоритів так мало ранніх хондр: камені, з яких вони були частиною, пізніше розплавилися через внутрішнє тепло, знищуючи докази.

Чому ж хондри так сильно домінували на самому початку існування Сонячної системи? Дослідники пояснюють це аеродинамічним сортуванням.

Це означає, що фізичні характеристики хондр – міцніші, компактніші – підвищували шанси їх злипання. Протягом наступних кількох мільйонів років щось змінилося, хоча поки що не зовсім зрозуміло, що саме.

Тепер, коли ми встановили, що сталося в нашій Сонячній системі, це може дати експертам нову перспективу на формування інших планет і місяців в інших частинах Всесвіту.

Ці об'єкти не є просто випадковою сумішшю матеріалів, що трапляються навколо – тут відбувається певний рівень вибору.

«Наша робота показує, що цей процес складання був надзвичайно вибірковим з самого початку», – говорить Гревал.