Три-п’ять чашок кави на день вважаються безпечною нормою за оцінкою Європейського органу з безпеки харчових продуктів. Але що саме ці чашки роблять із тілом, окрім того, що бадьорять зранку? Дослідники з APC Microbiome Ireland при University College Cork вирішили перевірити не ефект бадьорості, а дещо глибше – як кава впливає на зв’язок між кишківником і мозком. І виявили річ, яка ламає звичне уявлення про “кава = кофеїн”. Повідомляє T4 з посиланням на sciencedaily.com. Результати опублікували в Nature Communications. Дослідження підтримав Інститут наукової інформації про каву (ISIC). Що таке вісь “мікробіом – кишківник – мозок” і до чого тут кава Кишківник і мозок спілкуються постійно – через імунні клітини, гормони, нервові сигнали та хімічні сполуки, які виробляють бактерії в травному тракті. Цю систему називають віссю “мікробіом – кишківник – мозок”. Вона двостороння: мозок впливає на травлення, а травлення – на настрій, стрес і навіть когнітивні функції. Каву досліджували на предмет впливу на травлення й самопочуття давно, але конкретний механізм залишався неясним. Нова робота вперше детально простежила, що відбувається з мікробіомом, коли каву прибрати з раціону, а потім повернути – причому половина учасників не знала, п’ють вони звичайну каву чи декофейновану. У дослідженні взяли участь 31 людина, яка регулярно п’є каву, і 31 людина, яка зазвичай її не вживає. Усі проходили психологічні тести, вели записи про споживання кофеїну й харчування, а також здавали зразки калу та сечі, щоб відстежити зміни в мікробах, метаболізмі, настрої та рівні стресу. Два тижні без кави: що показали аналізи Людей, які регулярно пили каву, попросили відмовитися від неї на два тижні. Протягом цього часу вони повторно проходили психологічні оцінювання та здавали зразки. І ось що цікаво: коли звичні кавомани припинили пити каву, дослідники побачили суттєві зрушення в профілях метаболітів кишківника – порівняно з людьми, які каву зазвичай не п’ють. Метаболіти – це малі молекули, які утворюються або змінюються під час обміну речовин, зокрема ті, що їх створюють кишкові мікроби, переробляючи їжу. Простими словами: відмова від кави помітно змінює хімічний “портрет” кишківника вже за два тижні. Організм реагує на зникнення звичного напою цілком відчутно. Декофейнова кава покращує пам’ять, а кофеїн – знижує тривожність Потім каву повернули в раціон – але учасники не знали, яку саме вони п’ють: звичайну чи без кофеїну. Половина отримала декофейновану, половина – звичайну. Після повернення кави обидві групи повідомили про нижчий рівень відчутного стресу, депресії та імпульсивності. Це означає, що частина впливу кави на настрій не залежить від кофеїну взагалі. Але далі почалися відмінності, які найбільше заінтригували дослідників. Покращення навчання та пам’яті спостерігалося лише в тих, хто пив декофейновану каву. Тобто за вплив на когнітивні функції відповідають якісь інші сполуки, а не кофеїн. Кава містить тисячі хімічних компонентів, зокрема поліфеноли – рослинні речовини, які діють як антиоксиданти та взаємодіють із кишковими мікробами, впливаючи на метаболізм та інші біологічні процеси. Звичайна кава з кофеїном, своєю чергою, була пов’язана зі зниженням відчуття тривожності, покращенням пильності та уваги, а також зі зниженим ризиком запалення. Окремо дослідники зафіксували зміни в складі кишкових бактерій. Такі бактерії, як Eggertella sp. і Cryptobacterium curtum, були численнішими в тих, хто п’є каву, ніж у тих, хто її не п’є. Eggertella sp., ймовірно, сприяє секреції кислоти в шлунку та кишківнику, а Cryptobacterium curtum може брати участь у виробленні жовчних кислот. Обидва процеси потенційно формують середовище, яке стримує деякі шкідливі бактерії та інфекції. Також у кавоманів спостерігався вищий рівень бактерій групи Firmicutes – широкої категорії мікробів, яку раніше пов’язували з позитивними емоціями в жінок. Що це означає на практиці і чому не варто бігти по десяту чашку Тут є важливий нюанс, який зазвичай не згадують у переказах подібних досліджень: у ньому взяли участь лише 62 людини. Така вибірка не дозволяє стверджувати, що кава прямо спричиняє ці зміни в настрої, когнітивних функціях чи здоров’ї кишківника. Мова йде про зв’язки та біологічні шляхи, які можуть пояснити асоціації з попередніх досліджень – не більше. Співавтор дослідження, професор Джон Краян, головний дослідник APC Microbiome Ireland при University College Cork, прокоментував: “Громадський інтерес до здоров’я кишківника надзвичайно зріс. Зв’язок між здоров’ям травної системи та психікою також дедалі краще розуміють, але механізми впливу кави на цю вісь залишалися неясними”. За його словами, результати розкривають реакції мікробіому та нервової системи на каву, а також їхній потенційний довгостроковий вплив на здоровіший мікробіом. “Кава – це більше, ніж просто кофеїн. Це складний харчовий чинник, який взаємодіє з нашими кишковими мікробами, метаболізмом і навіть емоційним самопочуттям, – додав Краян. – Наші результати свідчать, що кава, незалежно від наявності кофеїну, може впливати на здоров’я різними, але взаємодоповнювальними шляхами”. Що це означає для звичайної людини? Якщо ви п’єте каву не лише заради бадьорості, а й заради настрою – можливо, частину цього ефекту дають поліфеноли та інші сполуки, а не кофеїн. І якщо вам потрібна пильність та увага перед важливою зустріччю – звичайна кава тут доречніша. А от для роботи, де потрібна пам’ять і засвоєння нового матеріалу, декофейнований варіант може виявитися несподівано корисним, причому без ризику переборщити з кофеїном. А що якщо пити каву лише час від часу? За логікою дослідження, організм реагує саме на зміну звичного режиму – прибрати звичні три чашки на два тижні означає помітно перебудувати метаболічний профіль. Це не привід для паніки, а радше сигнал, що кава справді впливає на тіло глибше, ніж здається за ранковою чашкою. Часті питання Чи справді декофейнована кава покращує пам’ять? У цьому дослідженні покращення навчання та пам’яті спостерігалося лише в учасників, які пили каву без кофеїну. Дослідники припускають, що за це відповідають інші сполуки кави, зокрема поліфеноли. Втім, вибірка була малою, тож висновок потребує подальших підтверджень. Скільки кави на день вважається безпечною нормою? Дослідження орієнтувалося на 3-5 чашок на день – саме цю кількість Європейський орган з безпеки харчових продуктів (EFSA) визначає як безпечну та помірну для більшості людей. Чи впливає кава на кишківник без кофеїну? Так. І звичайна, і декофейнована кава були пов’язані зі змінами в мікробіомі кишківника, а також із різницею в настрої та рівні стресу. Це підтверджує, що ефект кави не зводиться лише до кофеїну. Чому відмова від кави змінює метаболізм? Коли звичні кавомани припинили пити каву на два тижні, дослідники зафіксували суттєві зрушення в профілях метаболітів кишківника порівняно з людьми, які каву не п’ють. Це свідчить, що організм реагує на зміну звичного раціону на рівні хімії травної системи. Чи можна на основі цього дослідження радити каву як “ліки” для кишківника? Ні. Через малу вибірку (62 учасники) результати не встановлюють причинно-наслідкового зв’язку. Вони лише вказують на біологічні шляхи, які можуть пояснити раніші асоціації, і потребують подальших досліджень на більших групах. Якщо чесно, найцікавіше тут навіть не те, що кава змінює кишківник – а те, що декофейнована версія поводиться інакше, ніж звична. Це змушує переосмислити сам підхід: ми звикли ділити каву на “з кофеїном” і “без”, наче перше – це ефект, а друге – просто смак. Дослідження натякає, що все навпаки складніше: без кофеїну кава теж щось робить, і, можливо, саме те, чого ми від неї не очікуємо. То, може, варто спробувати одну чашку декофейну перед наступним завданням, яке вимагає зосередженої пам’яті?The post Кава змінює кишківник і мозок: вчені з’ясували, що робить декофейн first appeared on T4 - сучасні технології та наука.