Збитки, які зміна клімату завдасть світовій економіці, ймовірно, були масово недооцінені – про це свідчать нові дослідження, проведені мною та моїми колегами, які враховують глобальний вплив екстремальних погодних умов і їх наслідків. До цього часу прогнози щодо впливу зміни клімату на світовий валовий внутрішній продукт (ВВП) загалом вказували на помірні або незначні втрати. Це, частково, призвело до браку термінових дій національних урядів щодо скорочення викидів парникових газів. Однак ці моделі часто мають фундаментальний недолік – вони припускають, що національна економіка страждає лише від погодних явищ у межах своєї країни. Будь-які наслідки погодних катастроф в інших країнах, наприклад, як повінь в одній країні впливає на постачання продовольства в іншу, не враховуються в розрахунках. Ми прагнули виправити цей недолік. Після того, як ми включили глобальні наслідки екстремальних погодних умов у наші моделі, прогнозована шкода для світового ВВП значно зросла – впливаючи на життя людей у кожній країні світу. Погодні потрясіння скрізь і водночас Глобальне потепління впливає на економіку багатьма шляхами. Найочевидніше – це шкода від екстремальної погоди. Посухи можуть спричинити неврожай, а шторми та повені – руйнування та порушення постачання товарів. Останні дослідження також показали, що спека, посилена зміною клімату, сприяє зростанню цін на продукти харчування. Спека також знижує продуктивність праці. Вона впливає на здоров’я, поширення хвороб, може спричинити масову міграцію та конфлікти. Більшість попередніх досліджень прогнозували, що навіть за екстремального потепління на 4°C до кінця століття вплив на світову економіку буде лише помірно негативним – від 7 до 23 відсотків. Такі моделі зазвичай ґрунтуються на впливі погодних потрясінь у минулому. Проте ці потрясіння зазвичай мали локальний або регіональний характер і компенсувалися сприятливими умовами в інших регіонах. Наприклад, якщо Південна Америка потерпала від посухи, інші частини світу могли мати хороші врожаї. Отже, Південна Америка могла імпортувати сільськогосподарську продукцію, щоб компенсувати нестачу і запобігти різкому зростанню цін. Але в майбутньому зміна клімату збільшить ризик одночасного виникнення погодних катастроф у різних країнах, а також їх довготривалого впливу. Це порушить мережі виробництва та постачання товарів, ускладнить торгівлю і зменшить можливості країн допомагати одна одній. Міжнародна торгівля є основою світової економічної діяльності. Тому наше дослідження розглянуло, як економічне зростання країни у майбутньому залежатиме від погодних умов у всьому світі. Що ми виявили? Одне стало очевидним одразу: якщо рік видається теплим у глобальному масштабі, світове економічне зростання сповільнюється. Ми скоригували три провідні економічні моделі, щоб врахувати глобальні погодні умови, і усереднили їхні результати. Наш аналіз зосереджувався на світовому ВВП на душу населення – іншими словами, на економічному виробництві у світі, поділеному на кількість людей. Ми виявили, що якщо Земля прогріється більш ніж на 3°C до кінця століття, оцінена шкода для світової економіки збільшиться з 11% (за попередніми моделями) до 40% (за нашими моделями). Такий рівень втрат може зруйнувати засоби до існування у великих частинах світу. Попередні моделі припускали, що економіки холодних регіонів, таких як Росія та Північна Європа, виграють від глобального потепління. Однак наші результати показують, що загальний вплив на світову економіку буде настільки серйозним, що всі країни зазнають значних втрат. Витрати проти вигод Скорочення викидів супроводжується короткостроковими економічними витратами. Їх необхідно врівноважити довгостроковими вигодами від уникнення небезпечних кліматичних змін. Останні економічні моделі припускали, що баланс буде досягнутий, якщо рівень глобального потепління сягне 2,7°C. Цей показник близький до поточної траєкторії потепління Землі. Але він набагато вищий за цілі Паризької угоди та межі глобального потепління, рекомендовані кліматологами. Крім того, він базується на хибних припущеннях, про які ми говорили раніше. За нашими новими дослідженнями, оптимальний рівень глобального потепління, який врівноважує короткострокові витрати та довгострокові вигоди, становить 1,7°C – що загалом відповідає найамбітнішій цілі Паризької угоди. Зміна курсу Наше нове дослідження показує, що попередні прогнози щодо впливу глобального потепління на економіку були надто оптимістичними. Воно додається до інших останніх доказів того, що економічні наслідки зміни клімату сильно недооцінені. Очевидно, що поточна траєкторія викидів ставить під загрозу наше майбутнє та майбутнє наших дітей. Чим швидше людство усвідомить катастрофічні наслідки, які можуть чекати у разі серйозних кліматичних змін, тим швидше ми зможемо змінити курс і уникнути цього. The Conversation Тімоті Ніл, старший викладач економіки/Інститут кліматичних ризиків і відповідей, UNSW Sydney Прочитайте  оригінальну статтю.