Уявіть ситуацію: ваше повністю автономне таксі раптом “зависає” посеред дороги. На допомогу приходить оператор, що сидить за сотні кілометрів, бере керування на себе… і врізається в сміттєвий бак. Звучить як фрагмент із науково-фантастичного фільму, але для власників Tesla, а точніше – для їхніх роботаксі, це, схоже, стає вже звичною рутиною. І найшокуюче: за останніми даними, кожне таке “дистанційне втручання” закінчується зіткненням. Абсолютно кожне. Повідомляє T4 з посиланням на electrek.co. Коли рятівник стає причиною аварії Свіжі звіти, передані Tesla федеральним регуляторам у США, проливають світло на дуже цікаву і, відверто кажучи, тривожну тенденцію. За останніми даними, кількість зареєстрованих інцидентів з “роботаксі” Tesla зросла до 36 унікальних випадків. Це значний стрибок, адже ще в липні таких звітів було лише 22. Але особливо виділяються п’ять випадків, де за кермом – хоч і віртуально – був саме дистанційний оператор, а не система автопілота. І всі п’ять завершилися контактом з перешкодою. Так-так, 5 з 5, стовідсотковий “успіх”. Фото: electrek.co Що ж відбулося? Ось лише два останні приклади з серпня 2026 року, що потрапили у вересневий звіт NHTSA. У Далласі Model Y застрягла між бетономішалкою та припаркованим позашляховиком. Дистанційний оператор взяв керування, почав рухатися вперед і… врізався в позашляховик на швидкості приблизно 0,6 км/год. Уявіть собі: на швидкості прогулянки, і все одно зіткнення. Інший випадок трапився в Остіні, де оператор керував Model Y, що їхала крізь вузький проїзд. Поряд був сміттєвий бак, і автомобіль, звісно, його “знайшов”, рухаючись на швидкості близько 1,6 км/год. В обох випадках пошкодження були лише майновими, і, на щастя, ніхто не постраждав. Це, до речі, цілком відповідає офіційним заявам Tesla: їхні дистанційні оператори можуть керувати машиною на швидкості до 2 миль/год (3,2 км/год), а якщо програмне забезпечення дозволяє, то й до 10 миль/год (16 км/год), щоб вивести авто з небезпечної ситуації. Ці дії вважаються “остаточним маневром ескалації”, коли інші методи вже вичерпані. Патерн, який викликає запитання Якщо зазирнути трохи глибше в історію, ми бачимо той самий патерн. У липні 2025 року в Остіні монітор безпеки не зміг змусити машину рухатися, телеоператор перехопив керування, прискорився, повернув ліворуч і заїхав на бордюр, врізавшись у металеву огорожу на швидкості 13 км/год. А в січні 2026 року, також в Остіні, телеоператор, що намагався допомогти з навігацією, врізався в будівельну барикаду на швидкості 14,5 км/год. Цих два випадки стали відомі громадськості лише у травні 2026 року, коли Tesla розсекретила раніше відредаговані звіти про 17 інцидентів, що до цього ховалися під грифом “конфіденційна ділова інформація”. Це виглядає як один і той же сценарій: автономна система застрягає або потребує допомоги, людина перебирає керування дистанційно, і людина… розбиває машину. Звичайно, Tesla не розкриває, як часто дистанційні оператори втручаються, тож ми не можемо вирахувати відсоток успіху чи невдачі. Але п’ять зафіксованих випадків, і всі п’ять закінчилися зіткненням – це дуже насторожує. Особливо, якщо врахувати, що парк роботаксі компанії активно зростає: наприклад, у липні 2026 року Tesla зареєструвала 58 нових Model Y у Департаменті транспортних засобів Техасу, збільшивши свою присутність у штаті приблизно на 50% за одну ніч. Більше машин – потенційно більше таких інцидентів. Чому так відбувається? Відповідь лежить на поверхні, хоча й прихована за технологічними нюансами. Керувати автомобілем віддалено, через мобільний зв’язок чи супутник, означає мати справу з кількома серйозними проблемами: затримка сигналу (latency), обмежений огляд (часто лише через камери автомобіля) та повна відсутність фізичного відчуття машини. Уявити себе за кермом, коли ти не відчуваєш педалей, керма, вібрацій, динаміки – це надзвичайно складно. Додайте сюди секундну затримку в передачі відео та команд, і отримуємо рецепт для неприємностей. Ці інциденти, хоч і незначні за своїми наслідками (поки що!), підкреслюють, як часто ці автомобілі все ще потребують людської допомоги, і наскільки невдало це іноді відбувається. Дистанційне керування – це та “тиха частина” автономної системи, про яку мало хто хоче говорити. Регулятори не дрімають, але Tesla бачить позитив Така ситуація, звісно, не могла залишитися без уваги регуляторів. Національна адміністрація безпеки дорожнього руху США (NHTSA) вже активно розслідує діяльність Tesla. У травні 2026 року Tesla зафіксувала 207 аварій за участю своїх систем допомоги водієві, що стало найвищим місячним показником за всю історію. За перші шість місяців 2026 року загальна кількість аварій, пов’язаних із системами допомоги водієві, сягнула 826, що на 73% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Більше того, ще в жовтні 2025 року NHTSA відкрила масштабне розслідування PE25012, що охоплює приблизно 2,88 мільйона автомобілів Tesla, оснащених FSD (Supervised) або FSD (Beta). Мова йде про порушення правил дорожнього руху, такі як проїзд на червоне світло та рух по зустрічній смузі. А в жовтні 2026 року NHTSA розпочала нову справу DP26010 щодо петиції, яка стверджує, що роботаксі Tesla перевищують встановлену швидкість у активних шкільних зонах, коли активована система автоматизованого водіння. З іншого боку, Tesla наводить і свої аргументи. Згідно з їхнім звітом Q3 2025 Vehicle Safety Report, одна аварія припадає на кожні 6,36 мільйона миль (приблизно 10,2 мільйона кілометрів), пройдених з активованим автопілотом. Це приблизно у 9 разів краще за середній показник по країні, який становить 702 000 миль (1,13 мільйона кілометрів) між аваріями. Ця статистика натякає, що, можливо, системи Tesla все ж безпечніші за середньостатистичного водія. Тут є нюанс: імовірно, автопілот частіше використовують на добре розмічених трасах, де менше ризиків, а не в складних міських умовах. Проте це важливий контраргумент. Конкуренти йдуть іншим шляхом Цікаво порівняти підхід Tesla з головним конкурентом у сфері роботаксі – Waymo. Waymo офіційно заявила, що не використовує “дистанційне керування”, де людина виконує саме динамічне завдання водіння. Їхні віддалені агенти надають лише вказівки, які транспортний засіб може прийняти або відхилити. Тобто вони не “керують” машиною напряму. У Waymo є один дуже вузький виняток – навчений агент може штовхнути застряглий автомобіль вперед на швидкості до 3,2 км/год з фіксованим кутом повороту керма, щоб розчистити смугу. Але Waymo стверджує, що цей інструмент ніколи не використовувався за межами тренувань. Отже, обидві компанії створили способи “рятувати” застряглі авто. Але Waymo обмежила свою версію мінімальною швидкістю та фіксованим керуванням, і, за їхніми словами, ніколи не застосовувала її на дорогах загального користування. А ось Tesla дозволяє операторам “вести” авто, і, як показують дані, це не завжди закінчується добре. FAQ Чи безпечно користуватися роботаксі Tesla? Поки що всі зафіксовані інциденти за участю дистанційних операторів були незначними, з пошкодженням лише майна, без травм. Проте зростання кількості аварій, пов’язаних із системами допомоги водієві загалом, та розслідування регуляторів свідчать, що питання безпеки залишається відкритим і потребує подальшого аналізу. Що означає “дистанційний оператор” у контексті Tesla? Це людина, яка дистанційно, через комп’ютер і мережу, може тимчасово взяти на себе керування роботаксі Tesla, якщо автономна система зіткнулася з непередбачуваною ситуацією і потребує допомоги. Це вважається “останнім маневром ескалації”. Чому дистанційні оператори Tesla так часто потрапляють в аварії? Основні причини – це затримка сигналу між оператором та автомобілем, обмежений візуальний огляд через камери та повна відсутність фізичного відчуття автомобіля. Це значно ускладнює точне та безпечне керування, особливо в складних міських умовах. Як підхід Tesla долання проблем відрізняється від Waymo? Tesla дозволяє дистанційним операторам фактично керувати автомобілем, хоч і на низьких швидкостях. Waymo ж, на відміну від цього, використовує дистанційних агентів лише для надання “підказок” чи вказівок, які автономна система може прийняти чи відхилити, не передаючи прямого керування людині. Чи може дистанційний оператор Tesla керувати автомобілем на високій швидкості? Ні, згідно з офіційними даними Tesla, дистанційні оператори можуть керувати автомобілем на швидкості до 2 миль/год (3,2 км/год), а за сприятливих умов — до 10 миль/год (16 км/год), виключно для виведення автомобіля з критичної ситуації. Майбутнє на перехресті: технології та людський фактор Ситуація з дистанційними операторами Tesla яскраво демонструє парадокс сучасних автономних технологій: чим досконалішими вони стають, тим більше виникає запитань до “людського фактора” у непередбачених обставинах. З одного боку, чудово, що є “запобіжник” у вигляді людини, яка може прийти на допомогу застряглому роботу. З іншого – якщо ця допомога так часто призводить до аварій, то, можливо, сам підхід до “порятунку” потребує переосмислення. Чи готові ми до того, що на дорогах буде все більше машин, керованих дистанційно, з усіма властивими цьому ризиками? Це питання, на яке нам ще доведеться знайти відповідь разом з розвитком технологій.The post Нові звіти показали: дистанційні оператори Tesla розбивають роботаксі у 100% випадків first appeared on T4 - сучасні технології та наука.