Новини України

Підбірка новин з українських джерел
T4.com.ua

T4.com.ua4 години тому вНаука, Технології

0
Вчені розкрили, чому ШІ “бачить” світ не так, як наш мозок

Вчені розкрили, чому ШІ “бачить” світ не так, як наш мозок

Уявіть собі, що ви бачите червоне яблуко. Ваш мозок миттєво розуміє, що це таке, де воно розташоване, чи можна його з’їсти. А тепер спробуйте пояснити ці відчуття комп’ютеру. Довгий час вважалося, що штучний інтелект, особливо штучні нейронні мережі (ШНМ), які вчаться розпізнавати об’єкти на зображеннях, працює за принципом, дуже близьким до людського мозку. Ці комп’ютерні моделі стали справжніми зірками в нейронауці, адже вони чудово відтворювали патерни активності мозку. Але що, якщо вся ця “мозкоподібність” – лише ілюзія? Нещодавнє дослідження Йоркського університету 2026 року розкрило інший бік цієї медалі, який змушує нас переглянути усе, що ми знаємо про ШІ та його “розум”. Повідомляє T4 з посиланням на sciencedaily.com. Ілюзія схожості: коли результат не дорівнює процесу Коли нейробіологи вивчають зір, вони часто використовують ШНМ як своєрідні “віртуальні мізки”. Ці моделі, що складаються з безлічі взаємопов’язаних “нейронів”, чудово справляються із завданнями на кшталт розпізнавання облич чи предметів на фото. І тут є один цікавий момент: ШНМ дійсно вміють досить точно передбачати, як реагуватимуть нейрони в мозку людини, коли та бачить певний об’єкт. Саме ця здатність і навіяла думку, що ШІ та мозок працюють схожим чином. Доцент Йоркського університету Когітій Кар, один з авторів нового дослідження, підкреслює, що раніше вчені перевіряли це порівняння переважно в одному напрямку: чи може ШІ передбачити активність мозку. Таке собі одностороннє “слідкування”. Проте команда Йоркського університету вирішила піти від зворотного. А що, якщо ми спробуємо передбачити внутрішні процеси ШІ, спираючись на активність справжнього мозку? Це якби ви спробували розібратися, як працює складна машина, маючи лише інформацію про те, які кнопки на ній натискають. Для цього вони розробили унікальний метод – “тестування зворотної передбачуваності”. І ось тут почалося найцікавіше: виявилося, що хоча моделі ШІ могли добре передбачати реакції нейронів, зареєстровані нейронні реакції значно гірше передбачали багато внутрішніх характеристик самих моделей ШІ. Такої асиметрії, до речі, зовсім не спостерігається, коли порівнюють нейронну активність між різними людськими мозками. Це був справжній дзвіночок: ШІ може досягати схожих результатів, але зовсім іншими шляхами. Чому ці відмінності важливі для нас? Відкриття має далекосяжні наслідки. Якщо ШІ “думає” інакше, ніж ми, це ставить під сумнів багато припущень. Наприклад, Міжнародна група дослідників під керівництвом Інституту базових наук (IBS) у 2026 році взагалі поставила під сумнів сучасні методи оцінки свідомості ШІ, стверджуючи, що популярні нейробіологічні тести часто плутають звичайну обробку інформації із суб’єктивним життєвим досвідом. Тобто, ми можемо думати, що ШІ усвідомлює, а він просто добре імітує. Але є й більш прозаїчні та важливі речі. Дослідники MIT у 2026 році виявили, що використання ШІ для “делегування мислення” може знижувати нейронну активність у зонах мозку, відповідальних за обробку інформації та креативність, до 55%, а також негативно впливати на пам’ять. Це означає, що надмірне покладання на ШІ для вирішення когнітивних завдань може буквально “розслабити” наш мозок і вплинути на його функції. Тут є ще один нюанс: ШІ-моделі, на відміну від людей, демонструють значні проблеми з фокусом та продуктивністю на довгих та складних завданнях, що вимагають постійної уваги та когнітивного контролю, як показало дослідження PNAS Nexus у червні 2026 року. Це ще раз підкреслює, що мозок працює інакше, ніж кремнієві “мізки” штучного інтелекту, які, попри свою швидкість, можуть “втомлюватися” або втрачати ефективність на марафонських дистанціях. І якщо говорити про ефективність, тут людський мозок поки що дає фору будь-якому суперкомп’ютеру: він функціонує на близько 20 Вт енергії, тоді як потужні сервери ШІ споживають сотні кіловат. Це колосальна різниця в енергоефективності, що свідчить про принципово різні архітектури. Навіщо мозку “консенсус”, а ШІ – ні? Людський мозок — неймовірно складна система. Дослідження, опубліковане у Nature Neuroscience у вересні 2026 року, показало, що різні зони зорової кори мозку можуть отримувати суперечливу інформацію, але швидко порівнюють інтерпретації та знаходять “консенсус”, формуючи цілісне сприйняття реальності. Це складний двосторонній діалог, який відбувається всередині нас. ШІ ж може досягати точного результату іншим шляхом, наприклад, через величезні обсяги даних і статистичні закономірності, а не через формування “консенсусу” між “внутрішніми частинами”. Проте розуміння цих відмінностей дає нам потужні інструменти. Тепер ми знаємо, що не варто сліпо вірити в “мозкоподібність” ШІ, а треба будувати моделі, які справді віддзеркалюють біологічні механізми. Цікаво, що частини моделей ШІ, які краще узгоджуються з мозком, також краще передбачають реальну поведінку людини, про що йдеться у дослідженні Nature Machine Intelligence від березня 2026 року. Це наводить на думку, що чим більше ШІ буде схожим на нас, тим краще він нас розумітиме і допомагатиме. Вчені з EPFL та Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі вже використовують ШІ для дуже практичних речей: прогнозування ділянок кори, які треба стимулювати для виникнення складних образів, що є кроком до створення зорових протезів нового покоління. Це показує, що ШІ, навіть якщо він “думає” інакше, може стати нашим незамінним помічником у розгадці та покращенні функцій нашого власного мозку. Побудувати ШІ, що справді “думає” як мозок? Відкриття Йоркського університету не означає, що ШНМ треба викинути на смітник. Навпаки, воно дає нам чіткий напрямок: треба створювати ШІ, який не просто добре виконує завдання, а робить це так, як це робив би мозок. Це особливо важливо для розуміння таких станів, як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) чи аутизм. Когітій Кар зазначає, що дослідження їхньої команди з аутизму значною мірою спираються на моделі нейротипового мозку як базовий рівень. Щоб допомогти іншим вченим у цьому, команда випустила загальнодоступний інструментарій, який розробники ШІ можуть використовувати для оцінки своїх моделей. Це дозволяє краще зрозуміти, які саме частини ШІ-моделей справді відповідають активності мозку. Часті запитання Чому раніше вважали, що ШІ працює як мозок? Раніше вчені помітили, що штучні нейронні мережі (ШНМ) можуть успішно передбачати активність нейронів у мозку людини під час виконання певних завдань, наприклад, розпізнавання зображень. Це створило враження, що їхні внутрішні механізми схожі. Що таке “тестування зворотної передбачуваності”? Це метод, розроблений вченими Йоркського університету, який перевіряє, чи може активність реального мозку передбачити внутрішні процеси ШІ. На відміну від звичайних тестів, що йшли від ШІ до мозку, цей метод дозволяє виявити асиметрію в їхній роботі. Які головні відмінності між роботою ШІ та мозку виявило дослідження? Головна відмінність – асиметрія: ШІ може передбачати активність мозку, але активність мозку набагато гірше передбачає внутрішні процеси ШІ. Це означає, що вони досягають схожих результатів різними внутрішніми стратегіями, на відміну від людських мізків, які працюють синхронно. Чи означає це, що ШІ не принесе користі нейронауці? Ні, навпаки. Розуміння цих відмінностей дозволяє створювати ШІ, який більш точно відображатиме біологічні процеси. Це допоможе краще досліджувати мозок, розуміти нейрологічні та психічні стани, такі як аутизм, та навіть розробляти передові технології, наприклад, зорові протези нового покоління. Які практичні наслідки відкриття для пересічної людини? Відкриття нагадує, що попри всі можливості ШІ, ми не повинні сліпо покладатися на нього у всіх когнітивних процесах. Надмірне “делегування мислення” ШІ може знижувати власну нейронну активність та впливати на пам’ять. Також воно підкреслює енергетичну неефективність сучасних ШІ порівняно з мозком. Отже, замість того, щоб уявляти ШІ як цифрову копію нашого мозку, нам варто дивитися на нього як на дивовижний інструмент, що має власні, унікальні способи “мислення”. Розуміння цих відмінностей – не кінець епохи “мозкоподібного” ШІ, а початок ери, де ми зможемо створювати інтелект, який буде не просто швидким чи точним, а по-справжньому корисним, тому що він розумітиме нас і наші біологічні процеси на глибинному рівні. Або, можливо, це просто перші кроки до створення чогось, що буде абсолютно новим видом інтелекту. Час покаже.The post Вчені розкрили, чому ШІ “бачить” світ не так, як наш мозок first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Пов'язані матеріали

Кожної ночі, коли ви засинаєте, ваш мозок починає свій нічний цикл очищення.Під час сну вода спинномозкової рідини (CSF) протікає через ваш мозок, очищаючи його від відходів і шкідливих речовин.Ці потоки рідини є важливими для здоров'я мозку, адже дослідження показують, що порушення їхнього потоку пов'язані з такими захворюваннями, як хвороба Альцгеймера та хвороба Паркінсона.Нещодавно вчені виявили спосіб підвищити потік CSF під час сну, використовуючи спеціально підібрані звукові імпульси.У дослідженні, опублікованому в Science Translational Medicine, вчені вивчали 14 здорових дорослих, які заснули під час МРТ-сканування.Вони виявили, що граючи короткі імпульси рожевого шуму, можна посилити нейронну активність, що супроводжує потік CSF.Це відкриття важливе, оскільки раніше не було зрозуміло, чи є причинно-наслідковий зв'язок між нейронними хвилями та потоком CSF.Тепер, коли ми можемо підвищити потік CSF під час сну, вчені сподіваються застосувати цю технологію для покращення здоров'я мозку у клінічних умовах.Ці результати відкривають нові можливості для розуміння того, як динаміка CSF впливає на функцію мозку.Цікавий фактДослідження показують, що якісний сон може знизити ризик розвитку нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера.