Згідно з новим дослідженням, підлітки, які пережили локдауни через COVID-19, зазнали прискореного передчасного старіння мозку через соціальні обмеження, причому дівчата постраждали значно більше, ніж хлопці. Результати свідчать, що жіночий мозок більш вразливий до змін у способі життя, спричинених локдаунами. Вірус COVID-19 спричинив хвороби та смерті по всьому світу, але інфекція також вплинула на суспільство різними способами. Накази залишатися вдома, заходи соціального дистанціювання та закриття шкіл змінили наше життя, роботу та соціалізацію. Для багатьох людей, особливо для підлітків, ці порушення щоденних розпорядків мали негативний вплив на психічне здоров'я. Підлітковий вік — це час важливих і різких емоційних, поведінкових та соціальних змін, коли люди стають більш незалежними від батьків та збільшують зв'язки з однолітками. Ці відносини допомагають підліткам навчитися орієнтуватися в соціальному житті, розвивати впевненість у собі та самоконтроль, а також формувати свою ідентичність. У той же час, на фізіологічному рівні, підлітковий вік — це період важливого перебудування мозку. Нейропластичність мозку зазнає багатьох структурних змін, що залежать від умов середовища. Всі ці зміни чутливі до порушень. Вплив довготривалих стресів під час підліткового віку може призвести до різних проблем у розвитку людини, включно з нейропсихіатричними розладами. Хоча було проведено значні дослідження загального розвитку підлітків, менш уваги приділялося вивченню впливу пандемії COVID-19 на них. Проте декілька наявних досліджень свідчать, що дівчата зазнали серйозніших негативних впливів на психічне здоров'я внаслідок локдаунів. А що щодо структур мозку? Попередні дослідження впливу локдаунів на структуру мозку не враховували відмінностей між статями, що є головним аспектом нового дослідження. Дослідники зібрали магнітно-резонансні томографії (МРТ) 160 дітей віком від 9 до 17 років у 2018 році, щоб створити модель "нормальної" кори мозку підлітків під час шкільних років. З віком об'єм сірої речовини та товщина кори поступово зменшуються. Цей процес починається в підлітковому віці, тому його ознаки можна побачити в мозку молодих людей. Проте коли дослідники порівняли МРТ-сканування людей віком від 12 до 16 років, зроблені у 2021 і 2022 роках після локдаунів, з попередніми до пандемії, вони виявили тривожний результат. Дані сканування показують, наскільки жіночий мозок (ліворуч) мав ознаки витончення кори порівняно з чоловічим (праворуч). На фото показано два набори сканів мозку. Ліворуч шість зображень мозку дівчат з різнокольоровими областями, тоді як праворуч показані шість мозків хлопців. Колірна розподільна по дівочих мозках охоплює більше кутів, тоді як у хлопців є лише дві кольорові плями на задній частині. Дані сканування показують ступінь, до якого мозок дівчат (ліворуч) демонстрував ознаки витончення кори в порівнянні з мозком хлопців (праворуч). У пізніших когортах не тільки були ознаки прискореного витончення кори, але й існувала явна відмінність між статями. У хлопців тільки дві ділянки мозку показували прискорене витончення кори, тоді як у дівчат це було в 30 областях, на обох півкулях і в усіх частках мозку. «Ми були шоковані цими даними, настільки драматична різниця», — сказала професор Патриція Куль, співдиректор Інституту вивчення мозку та навчання при Вашингтонському університеті в Сіетлі, у розмові з The Guardian. Регіон мозку, що був уражений у обох статей, розташовувався в потиличній частці та міг вплинути на візуальну обробку обличчя людей. Проте у дівчат найбільш уражені області були пов'язані з соціальною когніцією, зокрема ті, що відповідають за мовну обробку, інтерпретацію виразів обличчя та обробку емоцій. «У нашому розрахунку середнього прискорення віку на основі всього мозку ми виявили, що величина прискорення віку у дівчат була більше ніж удвічі більшою (4,2 роки), ніж у хлопців (1,4 роки)», — пишуть автори у своєму дослідженні. «Відмінності в паттернах витончення кори, що спостерігалися у цьому дослідженні, примітні. Вони тісно відображають добре відомі відмінності між статями у поширеності нейропсихіатричних розладів у підлітковому та дорослому віці, при цьому дівчата значно більше уражені». Наразі не зрозуміло, чому існують такі різкі відмінності між статями, але автори припускають, що хлопці та дівчата по-різному реагують на стрес. Наприклад, взаємини з однолітками здаються важливішими для розвитку самосвідомості у дівчат, які також покладаються на ці стосунки для емоційної підтримки, тоді як хлопці використовують ці відносини більше для спільної діяльності, ніж для емоційної підтримки. «Однією з найпомітніших змін у способі життя, пов’язаних з пандемією COVID-19, стало значне зменшення міжособистісних та взаємовідносин з однолітками», — пояснюють автори. «Вплив ізоляції на потреби підлітків чоловічої та жіночої статі міг бути зовсім різним, при цьому дівчата, можливо, зазнавали більше стресу, ніж хлопці, внаслідок цієї тривалої ізоляції, що спричинило більший каскад фізіологічних ефектів». Хоча досі не зрозуміло, чи ці зміни в мозку мають негативні наслідки, попередні дослідження показали, що прискорене витончення кори під час розвитку мозку може бути пов’язане з вищими ризиками розвитку нейропсихіатричних і поведінкових розладів. Таким чином, дослідження демонструє необхідність постійного моніторингу та підтримки підлітків, які пережили пандемію. Джерело