NASA оприлюднила нові подробиці амбітного проєкту зі створення постійної людської присутності на Місяці. Майбутня база, яку планують розгорнути поблизу південного полюса супутника Землі, виявилася значно масштабнішою, ніж очікувалося раніше. За попередніми оцінками, її площа може сягнути кількох сотень квадратних кілометрів, що фактично перетворить об’єкт на невелике позаземне поселення. Місячне містечко замість компактної станції Спочатку NASA не ставила за мету створення настільки великого комплексу. Однак у процесі планування стало зрозуміло, що різні елементи інфраструктури необхідно розміщувати на значній відстані один від одного. Наприклад, житлові модулі мають розташовуватися на височинах, які більшу частину часу освітлюються Сонцем. Це важливо як для отримання енергії, так і для підтримання комфортнішого температурного режиму. Водночас ядерні енергетичні установки доведеться розміщувати щонайменше за кілометр від житлової зони для захисту екіпажу від радіації. У результаті кожен новий елемент інфраструктури поступово збільшує територію майбутньої бази, формуючи ціле місячне містечко. Будівництво проходитиме у три етапи Реалізація проєкту запланована на кілька років і буде поділена на три основні фази. Перший етап триватиме до 2029 року. У цей період NASA зосередиться на детальному вивченні регіону та створенні надійної системи доставки вантажів і людей на поверхню Місяця. Другий етап, розрахований на 2029–2032 роки, передбачає розгортання перших елементів інфраструктури та початок експлуатації бази. Після 2032 року стартує третя фаза, під час якої на Місяці планують забезпечити напівпостійну присутність астронавтів. Розвідку проводитимуть роботи-стрибуни Ще до початку будівництва місцевість досліджуватимуть спеціальні роботи MoonFall. Їхня особливість полягає в тому, що вони пересуватимуться поверхнею за допомогою стрибків. Запуск цих апаратів запланований на 2028 рік. Вони прибудуть на Місяць на посадковому модулі компанії Firefly Aerospace. Роботи допоможуть визначити найбільш перспективні ділянки для розміщення житлових модулів, наукового обладнання та енергетичних систем, а також позначити межі майбутньої бази. Нові місяцеходи для астронавтів Для пересування по поверхні супутника учасники програми Artemis використовуватимуть великі місяцеходи класу LTV (Lunar Terrain Vehicle), які створюють компанії Astrolab та Lunar Outpost. Ці машини зможуть працювати як у пілотованому, так і в автономному режимі. Планується, що перші місяцеходи прибудуть на південний полюс Місяця ще до польоту місії Artemis 4, який наразі очікується наприкінці 2028 року. Вода — головна причина інтересу до південного полюса Південний полюс Місяця вважається одним із найцінніших регіонів для майбутнього освоєння космосу. У кратерах, які мільярди років не бачили сонячного світла, можуть міститися величезні запаси водяного льоду. За оцінками вчених, його кількість може становити мільярди тонн. Однак точне розташування та концентрація льоду поки залишаються невідомими, тому NASA й проводить масштабну програму попередньої розвідки. Цей ресурс має стратегічне значення. Вода може забезпечити астронавтів питною водою, а після переробки — киснем для дихання та воднем для виробництва ракетного палива. Місяць як космічна заправка У довгостроковій перспективі місячна база може стати важливим транспортним вузлом для освоєння Сонячної системи. Якщо технології видобутку та переробки льоду вдасться успішно реалізувати, паливо для космічних кораблів можна буде виробляти безпосередньо на Місяці. Це значно зменшить залежність від запусків із Землі та скоротить витрати на міжпланетні місії. У такому разі майбутня база виконуватиме роль своєрідної космічної заправної станції, звідки можна буде вирушати до Марса та інших далеких об’єктів Сонячної системи. Космічні перегони набирають обертів Паралельно власні плани зі створення місячної бази розвиває й Китай. У NASA не приховують, що прагнуть першими створити постійну інфраструктуру на супутнику Землі та закласти міжнародні стандарти використання місячних ресурсів. Найближчими роками агентство інвестує сотні мільйонів доларів у розвиток необхідних технологій. Одним із ключових етапів стане місія Artemis 3, запланована на 2027 рік. Саме вона має прокласти шлях до появи найбільшого позаземного поселення в історії людства.

NASA поступово переходить від концепцій до реального будівництва постійної бази на Місяці. Те, що ще кілька років тому існувало переважно у вигляді планів, ескізів і технічних документів, тепер починає набувати матеріальної форми: агентство підписує контракти на ровери, посадкові модулі та перші вантажні місії. NASA запускає програму місячної бази Наприкінці травня в штаб-квартирі NASA у Вашингтоні агентство офіційно представило оновлену стратегію створення Moon Base — першої постійної присутності людини на іншому небесному тілі. Головна різниця порівняно з попередніми роками полягає в тому, що тепер це не просто планування, а конкретні угоди з компаніями та графіки запусків. Програму очолює Карлос Гарсія-Галан, який має 27 років досвіду в пілотованих космічних місіях. Проєкт поділено на три етапи, що триватимуть щонайменше до 2032 року. Перший етап, запланований до 2029-го, зосереджений на роботизованих місіях, які мають дослідити поверхню Місяця та перевірити, як обладнання працює в екстремальних умовах. Загалом планується до 25 запусків із доставкою приблизно чотирьох тонн корисного навантаження. Ровери для майбутніх астронавтів Одним із ключових елементів програми стали місячні ровери. NASA уклало контракти з двома американськими компаніями: Astrolab (219 млн доларів) та Lunar Outpost (220 млн доларів). Ровер Astrolab важить близько 900 кг і може розвивати швидкість до 10 км/год. Його можна використовувати як у пілотованому режимі, так і автономно між місіями з екіпажем. Lunar Outpost розробляє модель Pegasus — легший і швидший апарат, здатний працювати до року. Він може керуватися астронавтами, дистанційно з Землі або повністю автономно. Обидві системи мають пройти випробування протягом найближчих 18 місяців. NASA планує, що саме ці ровери забезпечать мобільність астронавтів уже до 2028 року. Доставка обладнання на поверхню Місяця Ще одним критичним етапом є доставка техніки на поверхню. NASA доручило компанії Blue Origin контракт на 188 млн доларів із потенційним збільшенням до 280 млн. Перші три місії вже визначені. Одна з них запланована не раніше осені 2026 року: посадковий модуль має приземлитися поблизу кратера Шеклтона та дослідити, як реактивний струмінь впливає на місячний ґрунт. Інша місія перевезе понад 500 кг вантажу, а третя дослідить світлі геологічні утворення — так звані «місячні свілі» — за участю міжнародних партнерів. NASA підкреслює, що кожна місія є частиною великого ланцюга: результати однієї експедиції впливатимуть на наступну. Дрони, що стрибають по кратерах Окремий інноваційний елемент програми — місія MoonFall. Вона передбачає використання чотирьох невеликих дронів, які пересуватимуться «стрибками» по складному рельєфу, недоступному для ровера. Запуск планується на 2028 рік у співпраці з Firefly Aerospace. Кожен дрон працюватиме автономно протягом одного місячного дня, збираючи високоточні зображення. Після завершення основної фази один із модулів має продовжити роботу в умовах місячної ночі, забезпечуючи довготривале спостереження. Чому обрано південний полюс Місяця Головна зона досліджень — південний полюс Місяця. Це регіон із унікальними умовами: деякі ділянки отримують майже постійне сонячне світло, що дозволяє використовувати сонячну енергію, а інші залишаються вічно затіненими кратерами, де температура падає до –200 °C і нижче. Саме в цих холодних зонах, за припущеннями вчених, можуть зберігатися запаси водяного льоду. У майбутньому його можна буде використовувати для отримання води, кисню або навіть ракетного палива без доставки з Землі. Від концепції до реальної бази Нові контракти NASA фактично переводять місячну програму з теоретичної площини в практичну. Тепер це вже не абстрактна ідея, а система конкретних місій, техніки та термінів. Якщо перші етапи будуть успішними, астронавти програми Artemis зможуть досліджувати Місяць набагато глибше, ніж це було під час місій Apollo. А отримані технології стануть основою для наступного великого кроку — польоту людей на Марс.