Нове дослідження показало, що великі коливання часу відходу до сну можуть подвоювати ризик серйозних серцевих подій у людей середнього віку, які проводять у ліжку менше восьми годин. Цей висновок перетворює звичку, яку більшість із нас сприймає як щоденну рутину, на очевидний сигнал тривоги: коли сон «плаває», серце може опинитися під підвищеним ризиком. Протягом одного тижня спостережень у Північній Фінляндії дослідники фіксували час відходу до сну у дорослих середнього віку. Деякі учасники лягали спати у різний час щодня, і найбільшу небезпеку вчені зафіксували саме у коливаннях вечірнього графіка, а не ранкового пробудження. Найчіткіше ця закономірність проявилася серед людей, які проводили в ліжку менше восьми годин, де нерегулярність сну корелювала з найвищим ризиком. Дані були отримані від 3 231 учасника Північного фінського когорту народження 1966 року, яких спостерігали протягом десятиліть. У 46 років кожен учасник носив активні монітори протягом одного тижня, що дозволило точно відстежити час початку та завершення сну. Потім медичні записи фіксували серцеві напади, інсульти, госпіталізації через серцеву недостатність та смертність від серцево-судинних захворювань до кінця 2023 року. Протягом спостереження 128 учасників (4%) зазнали серйозних серцевих подій. Ризик підвищувався лише серед тих, хто проводив у ліжку менше восьми годин. У цій групі нерегулярний час відходу до сну подвоював імовірність серйозних серцевих ускладнень. Середній час пробудження при цьому не давав такого сигналу, що підкреслює важливість саме вечірньої рутини. Регулярний сон підтримує циркадні ритми організму – внутрішній 24-годинний годинник, який координує гормональні цикли, кров’яний тиск і реакцію на світло. Коли час відходу до сну постійно змінюється, ритми порушуються, створюючи додаткове навантаження на серце у години, призначені для відпочинку. Короткі ночі погіршують ситуацію, позбавляючи організм часу на відновлення та стабільного графіка. Дослідники наголошують, що час відходу до сну може бути корисним маркером здоров’я серця, адже він відображає стабільність щоденних звичок. «Регулярність часу відходу до сну особливо важлива для серцевого здоров’я. Вона відображає ритм повсякденного життя і ступінь його коливань», – пояснює Лаура Науха з Університету Оулу, керівниця дослідження. Слід зауважити, що монітори фіксували лише час у ліжку, а не глибину чи якість сну. Людина може провести у ліжку вісім годин і при цьому мати неспокійний, переривчастий сон, який також шкодить серцю. Крім того, один тиждень спостережень не враховує сезонні зміни, відпустки, хвороби чи стресові періоди. Проте дані пристроїв дають точнішу картину, ніж спогади учасників, роблячи висновки дослідження більш надійними. Результати охоплюють серйозні серцеві події – інфаркти, інсульти, госпіталізації через серцеву недостатність, небезпечний біль у грудях і смерті від серцевих захворювань. Акцент на таких чітких кінцевих точках дозволяє уникнути змішування з менш серйозними симптомами та дає точну оцінку ризику. На думку дослідників, підтримання стабільного графіка сну – проста, але ефективна стратегія для профілактики серцевих проблем. Американська асоціація серця рекомендує дорослим спати від семи до дев’яти годин, а регулярність сну є чинником, який можна контролювати без складних втручань. Дослідження опубліковане в журналі BMC Cardiovascular Disorders і підкреслює: не лише тривалість сну, а й сталість його графіка є критично важливими для здоров’я серця.

Звичка лягати спати «як вийде» може виявитися значно небезпечнішою, ніж здається на перший погляд. Нові дослідження показують: для здоров’я серця важлива не лише кількість сну, а й його регулярність. Іноді стабільний режим може мати не менше значення, ніж самі години відпочинку. Вчені з University of Oulu дійшли висновку, що нерегулярний час відходу до сну у середньому віці пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань. Особливо це стосується людей, які сплять менше восьми годин на добу. У таких випадках ймовірність серйозних проблем із серцем може зрости майже вдвічі. Йдеться про небезпечні стани, які потребують невідкладної медичної допомоги — наприклад, інфаркт міокарда чи інсульт. Дослідники виявили чітку закономірність: чим сильніше «плаває» час засинання з дня в день, тим вищий ризик таких подій. При цьому цікаво, що нерегулярний час пробудження не показав настільки явного зв’язку з проблемами серця. Особливість цього дослідження в тому, що вчені вперше розглянули різні аспекти сну окремо: коли людина лягає спати, коли прокидається і де знаходиться «середина» її нічного відпочинку. Такий підхід дозволив точніше зрозуміти, який саме елемент режиму впливає на здоров’я. Щоб отримати максимально об’єктивні дані, учасникам не просто ставили запитання, а використовували спеціальні пристрої, які фіксували їхню активність і тривалість перебування в ліжку. Загалом у дослідженні взяли участь понад три тисячі людей, народжених у Північній Фінляндії. Їхні звички сну оцінили у віці 46 років, а стан здоров’я відстежували ще понад десять років за медичними реєстрами. Результати показали просту, але важливу річ: наш організм дуже чутливий до ритмів повсякденного життя. Коли ці ритми постійно змінюються — наприклад, сьогодні ми лягаємо о 22:00, а завтра о другій ночі — це створює додаткове навантаження на серцево-судинну систему. Хороша новина в тому, що на цей фактор ми можемо впливати самі. Регулярний режим сну не потребує складних технологій чи ліків — лише трохи дисципліни. І, судячи з нових даних, стабільний час відходу до сну може стати одним із найпростіших способів подбати про здоров’я серця у довгостроковій перспективі.