Міжнародна група дослідників зробила відкриття, яке може змінити уявлення про поширення онкологічних захворювань у дикій природі. Науковці з Університету Вермонта з’ясували, що меланома у бурого сомика (Ameiurus nebulosus) здатна передаватися від однієї риби до іншої. Це перший в історії підтверджений випадок заразного раку серед прісноводних тварин. Незвичайні чорні плями, які виявилися пухлинами Усе почалося ще у 2012 році, коли рибалки та біологи стали дедалі частіше помічати у бурих сомиків із озера Мемфремагог, що лежить на кордоні США та Канади, великі чорні підняті утворення на шкірі. Уже за два роки такі ураження спостерігали майже у третини досліджених риб. Спочатку вчені припускали, що причиною є вірусна інфекція, забруднення водойми або токсичні речовини. Проте лабораторні аналізи показали несподіваний результат — це була меланома, один із видів раку шкіри. Дослідників здивував сам факт появи меланоми у донної риби, адже цей тип пухлин зазвичай асоціюється з надмірним впливом ультрафіолетового випромінювання. Генетика відкрила справжню природу захворювання Щоб зрозуміти походження пухлин, науковці порівняли ДНК пухлинної тканини зі здоровими клітинами тих самих риб. Результати виявилися сенсаційними. Замість того щоб бути генетично спорідненими зі своїм господарем, пухлинні клітини різних риб виявилися майже однаковими між собою. Це означає, що рак не виникає окремо у кожної особини, а буквально переходить від однієї риби до іншої. Фактично пухлинні клітини поводяться як окремий живий паразит, який використовує організм нового господаря для подальшого існування. Лише четвертий подібний випадок у світі Подібні захворювання трапляються надзвичайно рідко. До цього часу наука знала лише три види заразного раку: пухлини морди у тасманійських дияволів; трансмісивну венеричну пухлину собак; лейкемієподібні пухлини у деяких двостулкових молюсків. Тепер до цього короткого списку вперше додалася прісноводна риба. Як рак передається між сомиками Точний механізм передачі поки що залишається загадкою. Вчені звернули увагу на цікаву закономірність: найчастіше пухлини виявляють у дорослих риб, які вже досягли репродуктивного віку. Імовірно, зараження відбувається під час нересту, коли сомики тісно контактують між собою. Додатковим фактором може бути й спосіб життя цих риб. Вони не мають луски та більшість часу проводять на дні водойм, де можуть контактувати із частинками ґрунту, що містять живі пухлинні клітини. Чи винне забруднення? Після появи новини екологи припустили, що причиною раку можуть бути токсичні речовини або полігони відходів поблизу озера. Проте дослідження не підтвердило цю версію. Хворих риб знаходили по всій території озера, а також у кількох інших водоймах Вермонта, Нью-Гемпшира, Мену та канадського Нью-Брансвіка. Багато з цих місць мають чисту воду і розташовані далеко від промислових підприємств. Втім, науковці звернули увагу на іншу цікаву деталь. У пухлинних клітинах було зафіксовано підвищений вміст миш’яку, а райони поширення захворювання збігаються з природними зонами, де цей елемент міститься у ґрунтах. Поки що невідомо, чи саме миш’як провокує розвиток пухлини, чи лише робить риб більш вразливими до зараження. Загрози для людей немає Попри незвичайність відкриття, дослідники наголошують: для людини ця форма раку не становить небезпеки. Пухлинні клітини не здатні виживати або розмножуватися в організмах інших видів, тому заразитися від риби неможливо. Давня загадка може мати несподіване пояснення Цікаво, що подібні випадки могли спостерігати ще майже 170 років тому. У щоденниках американського письменника Генрі Девіда Торо, датованих 1852 та 1858 роками, описані сомики з великими чорними ураженнями на голові та плавцях. Тоді він назвав це своєрідною «чорною проказою». Сьогодні вчені припускають, що Торо міг стати одним із перших людей, які задокументували цю незвичайну заразну меланому. Нові можливості для науки Дослідники вважають, що це відкриття має велике значення не лише для екології, а й для медицини. Вивчаючи, як пухлинні клітини навчилися виживати окремо від свого першого господаря та заражати нових, науковці можуть краще зрозуміти механізми розвитку раку загалом. Крім того, відкриття змушує переглянути уявлення про рідкісність таких захворювань. Цілком можливо, що заразний рак у природі трапляється значно частіше, але досі його просто не шукали цілеспрямовано. Саме тому зараз біологи розпочали масштабні обстеження річок і озер Нової Англії, щоб з’ясувати, наскільки широко поширене це унікальне захворювання і де саме воно виникло вперше.

Науковці зробили відкриття, яке змінює уявлення про поширення онкологічних захворювань у дикій природі. У прісноводних сомів, що мешкають в озері Мемфремаґоґ на кордоні США та Канади, виявили заразний рак шкіри. Це перший підтверджений випадок трансмісивного раку у прісноводних риб. Дослідження, опубліковане в журналі Nature, показало, що пухлина поводиться не як звичайне онкологічне захворювання. Її клітини фактично діють як паразит — вони переходять від однієї риби до іншої, продовжуючи жити та розмножуватися вже в новому організмі. Таємничі чорні плями привернули увагу вчених Перші ознаки дивної хвороби біологи помітили ще у 2012 році. На тілі бурих сомів дедалі частіше з’являлися великі чорні плями та нарости. Уже за два роки майже третина популяції риб в озері мала характерні ураження шкіри. Спочатку дослідники припускали, що причиною є вірус, бактеріальна інфекція або забруднення водойми. Бурі соми часто використовуються як природний індикатор стану довкілля, тому така версія виглядала цілком логічною. Проте лабораторні аналізи показали несподіваний результат — чорні плями виявилися меланомою, тобто злоякісною пухлиною шкіри. ДНК пухлини розкрила справжню причину Після повного секвенування геному дослідники порівняли здорові тканини риб із пухлинними клітинами. Виявилося, що всі пухлини мають майже однаковий генетичний код незалежно від того, у якій рибі вони знаходяться. Це означає, що рак виник лише один раз, після чого його клітини почали передаватися між різними особинами, подібно до інфекції. До цього часу науці було відомо лише три подібні випадки серед тварин. Найвідоміший із них — смертельно небезпечний рак морди тасманійських дияволів. Також заразні пухлини зустрічаються у собак і деяких двостулкових молюсків. Для риб та прісноводних тварин таке явище зафіксували вперше. Як передається рак Поки що механізм передачі остаточно не встановлений, однак дослідники мають кілька ймовірних пояснень. Найчастіше захворювання зустрічається у дорослих риб під час нересту. У цей період соми збираються великими групами на мілководді та активно контактують між собою, що може створювати умови для передачі пухлинних клітин. Інша версія пов’язана зі способом життя цих риб. Вони мешкають біля дна та постійно контактують із донними відкладами, де певний час можуть зберігатися живі клітини пухлини. Чи загрожує це людям Попри тривожне відкриття, науковці наголошують: для людини ця форма раку абсолютно безпечна. Клітини пухлини можуть існувати лише в організмі бурих сомів і не здатні заражати інші види. Озеро Мемфремаґоґ забезпечує питною водою понад 175 тисяч людей, однак жодних ризиків для населення дослідники не виявили. Втім, один із авторів роботи зізнався, що особисто не став би вживати рибу з видимими пухлинами. Чи винне забруднення водойми Місцеві жителі припускали, що причиною захворювання міг стати полігон побутових відходів, розташований неподалік озера. Проте дослідження не підтвердило цього. Пухлини однаково поширені по всій водоймі, а аналогічні випадки вже знайшли в інших озерах і ставках Вермонту, Мену, Нью-Гемпширу та канадського Нью-Брансвіка. Багато з цих водойм мають дуже чисту воду та розташовані далеко від будь-яких промислових об’єктів. Водночас учені помітили іншу закономірність: у пухлинних клітинах міститься підвищена концентрація миш’яку. Цей елемент природно зустрічається у ґрунтах Нової Англії та давно відомий як канцероген. Дослідники не виключають, що саме він міг сприяти виникненню цього незвичайного виду раку. Відкриття може допомогти медицині Науковці вважають, що це відкриття має значення далеко за межами іхтіології. Вивчення того, як пухлинні клітини навчилися виживати поза організмом свого першого носія та заражати інших, може допомогти краще зрозуміти механізми розвитку онкологічних захворювань загалом. Крім того, дослідники припускають, що заразні форми раку можуть траплятися у природі значно частіше, ніж вважалося раніше, але залишаються непоміченими через недостатню кількість подібних досліджень. Саме тому вони вже розширили пошук і перевіряють інші водойми Північної Америки, щоб з’ясувати, наскільки поширеним є це унікальне явище.