Кажуть, що для однієї людини сміття, для іншої — справжній скарб. Але шматок "каменю", який протягом десятиліть використовували як дверний упор, є справжнім скарбом за будь-якими мірками. Цей 3,5-кілограмовий (7,7 фунта) камінь був знайдений у руслі струмка на південному сході Румунії літньою жінкою, яка принесла його додому і використовувала за призначенням. Як виявилося, її знахідка — один із найбільших у світі збережених шматків бурштину, повідомляє El Pais. Його вартість оцінюється приблизно в 1 мільйон євро (близько 1,1 мільйона доларів США). Бурштин — це скам'яніла смола дерев, що сформувалася мільйони років тому. З часом в'язка речовина перетворюється на твердий мінерал із теплим відтінком, який цінується як дорогоцінний камінь. У Румунії шматки бурштину можна знайти в околицях села Колці на піщаникових породах уздовж річки Бузеу, де його видобувають із 1920-х років. Цей різновид бурштину, відомий як руманіт, цінується за глибокі червонуваті відтінки. Літня жінка, яка знайшла цей бурштиновий самородок, жила в Колці, де він залишався звичайним предметом побуту. Ба більше, дверний упор навіть не зацікавив грабіжників, які свого часу обікрали будинок. Після смерті жінки у 1991 році її родич, успадкувавши будинок, запідозрив, що дверний упор може бути цінним. Дізнавшись про його справжню природу, він продав знахідку румунській державі, яка відправила її на експертизу до Музею історії в Кракові, Польща. За оцінками експертів, вік бурштину становить від 38 до 70 мільйонів років. "Це відкриття має велике значення як з наукової, так і з музейної точки зору", — заявив директор Провінційного музею Бузеу Даніель Костаке в інтерв'ю El Pais. Класифікований як національний скарб Румунії, самородок із 2022 року зберігається у Провінційному музеї Бузеу, в тому ж регіоні, де його знайшли. Ця історія нагадує випадок у Мічигані, де чоловік десятиліттями використовував великий камінь як дверний упор, поки не дізнався, що це метеорит вартістю 100 000 доларів. Однак шматок бурштину вартістю понад мільйон доларів — теж непогана знахідка. Можна лише уявити, скільки дверних упорів можна було б купити на ці гроші! Джерело

Volkswagen працює над інноваційним двигуном, який може значно зменшити витрати на обслуговування. Замість звичного зубчастого ременя або ланцюга він використовуватиме систему прямих шестерень для приводу розподільних валів і клапанів. Це рішення не лише підвищує надійність, а й дозволяє збільшити інтервали між технічними обслуговуваннями. Наразі немає офіційної інформації щодо типу палива, яке використовуватиме новий двигун, а також кількості його циліндрів. Проте витік патентних зображень вказує на можливе повернення Volkswagen до двох клапанів на циліндр замість чотирьох. Крім того, інженери компанії планують усунути ремінний привід допоміжних агрегатів. Це означає, що водяний і масляний насоси, компресор кондиціонера та гідропідсилювач керма працюватимуть без ременів, що ще більше знизить потребу в регулярному технічному обслуговуванні. Є припущення, що така система може видавати більше шуму, проте вона, ймовірно, розробляється для гібридних силових установок. У цьому випадку головне навантаження ляже на електродвигун, а ДВЗ працюватиме як генератор, подібно до японської технології e-Power. Система прямих шестерень уже використовувалася Volkswagen раніше. Таке рішення застосовували в 2,5-літровому п’ятициліндровому дизельному двигуні TDI, встановленому на першому поколінні Volkswagen Touareg. Джерело: mmr.net.ua

Мешканка Массачусетса Крістін Вілсон двічі виграла в лотерею, отримавши два мільйонні джекпоти за 10 тижнів. Перший виграш вона здобула 23 лютого в грі Lifetime Millions і отримала одноразову виплату в розмірі 650 тисяч доларів, частину з яких витратила на купівлю позашляховика. Другий щасливий квиток 100X Cash на 1 мільйон доларів вона придбала в магазині Family Food Mart у Менсфілді, а свою нову винагороду планує покласти на заощадження. Лотерея Массачусетса підтвердила, що 1 травня Вілсон знову отримала свій мільйонний приз, чим приголомшила всіх. Магазин, у якому вона купила переможний квиток, отримав бонус у 10 тисяч доларів. Американка стала однією з небагатьох щасливчиків, кому вдалося виграти такі великі суми двічі за короткий період. Джерело

Науковці зробили значне відкриття, яке наближає людство до реальності колонізації Марса. Вони виявили земну форму життя, здатну вижити у суворих умовах Червоної планети, що відкриває двері для майбутнього тераформування та створення більш придатного середовища для проживання, пише T4. Марс часто розглядається як найбільш перспективний кандидат для позаземної колонізації. На відміну від інших небесних тіл Сонячної системи, він не є надто спекотним чи непридатним для життя. Його поверхня тверда, і існують докази можливого існування рідкої води в минулому. Поверхня Марса. Авторство фото: NASA Проте, щоб зробити Марс справжнім домом, потрібно подолати значні виклики. Потрібне підвищення температури, створення придатної для дихання атмосфери та інші зміни, щоб зробити планету більш комфортною для людей. Одним з важливих кроків у цьому напрямку є можливість вирощування рослин на Марсі. Рослини могли б поступово перетворювати багату на вуглекислий газ атмосферу (95% CO2) на кисень, необхідний для дихання. У новому дослідженні вчені зосередилися на вивченні стійкості лишайників – унікальної групи організмів, що є симбіотичним поєднанням грибів та водоростей (або ціанобактерій). Лишайники зустрічаються в найрізноманітніших екосистемах Землі, особливо в екстремальних умовах, таких як пустелі чи полярні регіони. Лишайники здатні виживати за екстремальних температур, інтенсивної радіації та тривалого дефіциту води «Лишайники населяють різноманітні екосистеми по всьому світу, але вони особливо важливі в екстремальних умовах, таких як гарячі пустелі та холодні полярні регіони. Вони відомі як екстремофіли, здатні виживати за екстремальних температур, інтенсивної радіації та тривалого дефіциту води», – пишуть автори дослідження. Секрет стійкості лишайників криється у їхній здатності переходити у стан аметаболізму (ангідробіозу) під час посухи, а також у їхній природній стійкості до шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Вчені провели експеримент, протягом якого два види лишайників були піддані впливу імітованих марсіанських умов протягом п’яти годин. Результати цього дослідження відкривають нові перспективи для майбутньої колонізації Марса. Раніше ми розповіли про секретний ядерний експеримент США, який вийшов із-під контролю.The post На Землі є життя, яке здатне вижити на Марсі (ФОТО) first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

У Національному природному парку "Бойківщина", що на Львівщині та частково в Закарпатті, лісники натрапили на унікального самця козулі, якого прозвали "карпатським єдинорогом". Незвичайний вигляд тварини пояснюється тим, що у деяких козуль може розвиватися лише один ріг або ж вони втрачають його через бійку чи травму. Фахівці наголошують, що природа здатна дивувати навіть у найпростіших речах. Побачити такого мешканця лісу — справжнє диво, яке нагадує про магію дикої природи. Хто знає, можливо, під час подорожі Бойківщиною комусь пощастить зустріти цього рідкісного красеня. Джерело

Місячна пилюка, яка десятиліттями вважалася проблемою для місячних експедицій, може вирішити ключове питання освоєння космосу. Вчені знайшли спосіб, як перетворити її на важливий елемент для виробництва енергії. Теоретично така технологія здатна знизити витрати на запуск матеріалів у космос та наблизить створення постійних місячних баз. Сонячні батареї – основне джерело енергії для космічних місій. Сучасні моделі ефективні, але їх виробництво та транспортування коштують дорого. Наприклад, сонячні батареї з ККД 30-40% покривають спеціальним захисним склом або товстою плівкою для захисту від радіації. Це збільшує масу вантажу: кожен додатковий кілограм, відправлений у космос, коштує тисячі доларів. Для місячних баз будуть потрібні тонни обладнання, і доставка навіть мінімального комплекту виллється у велику суму. Вчені десятиліттями шукали способи використати ресурси інших планет. Місячний реголіт — пухкий поверхневий шар із пилу та каміння — розглядали як матеріал для будівництва, видобутку води та кисню. Тепер дослідники з’ясували, що його можна перетворити на основу для сонячних батарей, що дозволить створювати їх прямо на місці. На думку експертів, це може скоротити масу корисного навантаження майже на 99% і так само знизити витрати на транспортування. Команда німецьких інженерів під керівництвом Фелікса Ланга (Felix Lang) із Потсдамського університету запропонувала новий спосіб створення сонячних батарей. Вони використовували матеріал, що імітує місячний пил, який змогли перетворити на скло, здатне замінити традиційне захисне покриття сонячних батарей. Новий метод дозволив створити більш легкі та стійкі до радіації панелі. Як активний матеріал вчені взяли перовскіти — кристали, які дуже ефективно перетворюють сонячне світло на електрику. Дослідники переплавили речовину, що імітує місячний пил, у скло. Потім створили сонячні осередки, з’єднавши «місячне скло» з перовскітом. Ці кристали простіше у виготовленні, дешевші і легші, ніж кремній, з якого зазвичай роблять сонячні панелі. Під час експерименту з’ясувалося, що у сонячних батарей на основі «місячного скла» ефективність у 100 разів вища за ефективність стандартних на кожен грам матеріалу, відправленого в космос. Тобто, якщо взяти один грам такої батареї і один грам звичайної, «місячна» дасть у 100 разів більше енергії. Виходить, на кіловат потужності батареї потрібно буде привезти із Землі у 100 разів менше матеріалу. Тести показали, що «місячне скло» краще протистоїть радіації. Звичайне скло під космічним випромінюванням темніє, блокуючи світло. Але природний коричневий відтінок місячного пилу через домішки заліза та титану у його складі стабілізує матеріал. Після опромінення «місячні» панелі зберегли працездатність, тоді як земні аналоги почали деградувати. Процес виробництва «місячного скла» виявився досить простим. Його можна розплавити за допомогою концентрованого сонячного світла. Регулюючи товщину скла та склад сонячної батареї, вчені досягли ККД 10%. Однак вони впевнені, що очищення місячного пилу від домішок підвищить показник до 23%. Незважаючи на перспективність технології, залишається низка невирішених питань. Перовскітів на Місяці немає, мабуть, їх планують створювати на поверхні супутника. Для їх отримання необхідні розчинники, які випаровуються у вакуумі. Місячна гравітація, яка в шість разів слабша за земну, може вплинути на процес формування скла. Те саме стосується температурних коливань. Перепади температур мінус 173 до плюс 127 градусів Цельсія здатні пошкодити структуру панелей. Щоб перевірити технологію в реальних умовах, німецькі інженери планують надіслати експериментальну установку на Місяць. Наукова робота опублікована в журналі Device.

Операція “Green Run”, проведена Сполученими Штатами в грудні 1949 року, стала кричущим прикладом того, як страх і суперництво часів Холодної війни можуть призвести до нехтування людським життям заради уявних військових переваг. Цей секретний експеримент, який полягав у навмисному викиді радіоактивних речовин у повітря, мав на меті вдосконалення методів виявлення ядерної діяльності Радянського Союзу. Але благі наміри вимостили шлях до трагедії. Детально – у матеріалі T4. Відчайдушна гонка за перевагою Побоюючись можливості радянського ядерного потенціалу, США шукали способи моніторингу виробництва плутонію. Щоб розробити ефективні системи спостереження, було вирішено імітувати викиди радіоактивних ізотопів в атмосферу. Для цього використали “зелене” ядерне паливо, тобто таке, яке недостатньо охололо після реакції, а отже, ще містило високі концентрації радіоактивних речовин, насамперед йоду-131 і ксенону-133, пише IFLScience. Ядерні реактори Хенфорда сприяли виробництву плутонію для випробувань у Манхеттенському проекті, але також викидали радіацію в рамках експерименту Green Run.Автор зображення: Міністерство енергетики США Експеримент, що вийшов з-під контролю План полягав у тому, щоб радіоактивні речовини розсіялися у верхніх шарах атмосфери. Однак, через прорахунки у метеорологічних прогнозах, отруйна хмара накрила значні території, включаючи населені райони, навколо ядерного об’єкта Ханфорд. Цей злочинна легковажність призвела до масового забруднення, а масштаби радіаційної загрози були приховані від громадськості протягом десятиліть. Жахливі наслідки та відсутність відповідальності Лише в 1990-х роках, після розсекречення урядових документів, світ дізнався про справжні масштаби “Green Run”. Виявилися шокуючі факти про підвищення захворюваності на рак, проблеми зі щитоподібною залозою та вроджені вади розвитку серед місцевого населення. Та попри вагомі докази, уряд США так і не визнав свою відповідальність за страждання та смерть цих людей, не надав жодних компенсацій і не вибачився за цей злочин. “Green Run”: пам’ятати, щоб не повторити Операція “Green Run” – це не лише історія про науковий прорахунок. Це трагічна ілюстрація того, що відбувається, коли політичні амбіції затьмарюють етичні міркування. Цей інцидент нагадує про те, що навіть найважливіші цілі не можуть бути виправданням для експериментів, які загрожують здоров’ю та життю людей. Уроки “Green Run” залишаються актуальними і сьогодні, особливо в умовах геополітичної нестабільності та зростання ризиків поширення ядерної зброї. Людство зобов’язане пам’ятати про цю ганебну сторінку своєї історії, щоб ніколи не допустити її повторення. Раніше вчений розкрив 3 факти про найнебезпечнішу в світі змію: чому від неї не втекти.The post “Зелений біг”: секретний ядерний експеримент США вийшов з-під контролю first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Компанії SpaceX і Apple опинилися в центрі суперечки через доступ до супутникових частот, які можуть вплинути на розвиток глобальних комунікацій. За даними The Wall Street Journal, SpaceX намагається переконати американських регуляторів обмежити розширення використання радіочастот компанією Globalstar, яка отримує фінансування від Apple для розвитку супутникових функцій iPhone. Цей конфлікт відображає зростаючу конкуренцію у боротьбі контроль над обмеженим спектром радіохвиль, важливих передачі даних з орбіти. Джерела видання повідомляють, що переговори між Apple та SpaceX про спільну роботу над супутниковими сервісами для iPhone завершилися безрезультатно. Натомість Apple продовжує співпрацювати з Globalstar, а SpaceX об’єдналася з T-Mobile для запуску альтернативного сервісу супутникового зв’язку, який має запрацювати вже влітку. Однак якщо SpaceX досягне обмеження частот для Globalstar, то це ускладнить плани Apple щодо розширення функцій екстреного зв’язку та інших сервісів, що працюють через супутники. Ключова проблема полягає у розподілі радіочастотного спектру. Кожен супутниковий оператор використовує певні діапазони, щоб уникнути перешкод. SpaceX, що управляє найбільшим угрупуванням Starlink, зацікавлена ​​у контролі над максимальним числом частот – це дозволить збільшити швидкість передачі даних та покращити покриття. Однак така стратегія створює ризики монополізації: домінуючий гравець зможе диктувати умови ринку, обмежуючи можливості конкурентів та підвищуючи ціни для користувачів. З іншого боку, надмірне дроблення частот між операторами призведе до «мертвих зон», де сигнали різних мереж перекриватимуть один одного. Це особливо критично для екстрених сервісів, таких як Emergency SOS на iPhone, який вже неодноразово допомагав користувачам у віддалених районах. Споживачі можуть зіткнутися з фрагментованим покриттям і необхідністю платити за кілька підписок. У міру зростання кількості угруповань регуляторам доведеться шукати баланс між стимулюванням інновацій та запобіганням монополіям. Рішення, прийняті зараз, визначать, чи стане супутниковий зв’язок доступним інструментом глобальної комунікації, чи перетвориться на арену для цінових воєн та технологічної нерівності. Джерело

Чорна мамба – грізний хижак, що поєднує швидкість, отруйність та агресивну тактику нападу. Американський біолог Скотт Треверс розкрив Forbes особливості цієї африканської змії, роблячи акцент на трьох ключових аспектах. Детальніше – у матеріалі T4. 1. Швидкість як зброя Чорна мамба є однією з найшвидших сухопутних змій у світі. National Geographic оцінює її швидкість до 20 км/год на коротких дистанціях. Хоча тренований спринтер на спеціалізованій доріжці може її випередити, в реальних умовах саван, скелястих місцевостей та відкритих лісів на південь від Сахари людина практично не має шансів. Рух мамби, зумовлений бічними хвилеподібними скороченнями тіла, дозволяє їй ефективно пересуватися S-подібними траєкторіями, використовуючи лусочки як гачки для зчеплення з поверхнею. Це дає їй змогу “перетворювати ландшафт на серію стартових майданчиків”. Чорна мамба є однією з найшвидших сухопутних змій у світі. Джерело фото: National Geographic 2. Смертельна отрута Отрута чорної мамби – потужний нейротоксин, здатний спричинити летальний результат вже за 30 хвилин після укусу, особливо при значній дозі. Всесвітня організація охорони здоров’я відносить її до змій з найбільшим медичним значенням в Африці на південь від Сахари. Отруєння призводить до паралічу, дихальної недостатності та, без своєчасної медичної допомоги, до загибелі. Швидке введення антиотрути є критично важливим для виживання, як показав задокументований випадок лікування змієлова у Швейцарії. Проте, доступ до антиотрути в багатьох регіонах ареалу чорної мамби в Африці залишається проблемою. 3. Лякливість та агресія Чорні мамби, попри свою репутацію, зазвичай лякливі і намагаються уникати зустрічей з людьми. Зазвичай вони воліють втекти, а не нападати. Однак, якщо змію загнати в кут, її поведінка кардинально змінюється. Вона перетворюється на нещадного нападника, здатного наносити численні швидкі укуси. Ця “шокова стратегія” полягає в серії швидких ударів, під час яких вводиться велика кількість отрути. Здатність чорної мамби завдавати кілька ударів за секунду, цілячись в обличчя, кінцівки або інші відкриті ділянки тіла, робить її особливо небезпечною. Навіть великі хижаки можуть бути змушені відступити після такого нападу, оскільки навіть один укус може бути фатальним. Раніше вчені показали істоту, яка може жити вічно.The post Від неї не втекти. Вчений розкрив 3 факти про найнебезпечнішу в світі змію first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Жителька Пенсільванії випадково пожертвувала благодійній організації куртку, в якій лежав лотерейний квиток, що приніс би їй $2,5 мільйона. Цю ситуацію 76-річна жінка описала на телеканалі WTAE, передає ABC. Мілдред Симонерилуто пояснила, що віддала Vietnam Veterans of America не лише куртку, але й інші речі. Ця організація доставляє пожертви по всій території США і за її межами. Лотерейний квиток з номерами 14, 22, 33, 35 і 38 виграв $2,5 мільйона, а його термін дії завершується 8 травня. У Пенсільванській лотерейній компанії зазначили, що для отримання виграшу жінка повинна надати сам квиток. «Що ще можна зробити? Лише плакати і сподіватися на чудо», — зізналася вона.