Графік виходу iPhone 18 може серйозно змінитись. За даними галузевих джерел, включаючи інсайдера Марка Гурмана, Apple планує розділити реліз лінійки на два етапи. Ця перебудова має допомогти компанії точніше конкурувати з флагманами Samsung та Google. Моделі iPhone 18 Pro і iPhone 18 Pro Max, а також перший доладний iPhone, як очікується, представлять на початку вересня 2026 року — у ті ж терміни, до яких звикли користувачі. Осінній реліз для старших моделей залишається незмінним, і вони стануть основою нового циклу. А ось базовий iPhone 18, версія 18e та можливий iPhone Air 2 вийдуть не восени, а вже у першій половині 2027 року. Найімовірніший сценарій — лютий: Apple вже використовувала цей місяць для релізу моделей серії «e», і аналітики вважають, що графік повториться. Марк Гурман, однак, припускає, що запуск може зрушити ближче до квітня — якщо Apple дійсно вирішить витримувати шестимісячну паузу після Pro-версій. Такий поділ релізів дозволяє Apple точніше підлаштуватися під ринок: серія Galaxy S традиційно виходить у лютому, і вихід базового iPhone 18 у ті самі терміни зробить конкуренцію більш прямою. Офіційних коментарів Apple щодо нового розкладу поки що немає.

Полярні океани входять у нову епоху руху: як танення льоду змінює течії, клімат і морське життя Полярні води переживають глибоку трансформацію. У міру того як морський лід у Північній та Південній півкулях стрімко тоншає й відступає, вітри отримують більший вплив на відкриту воду. Це підсилює бічне перемішування — процес, що визначає, куди в океані переміщуються тепло, поживні речовини й навіть забрудники. Такі зміни здатні впливати на цілі екосистеми та змінювати, скільки тепла повертається з океанів до атмосфери. Щоб розібратися, як саме змінюється це перемішування, група дослідників під керівництвом аспіранта Пусанського національного університету Ґюсеока Ї разом з Інститутом фундаментальних наук (IBS) використала високоточну кліматичну модель. Її роздільна здатність достатня для відстеження океанічних течій шириною всього кілька кілометрів — саме тих, що відіграють ключову роль у циркуляції вод у полярних регіонах. Танення льоду перебудовує океанічні течії Одним із найважливіших процесів є горизонтальне мезомасштабне перемішування — розтягування водних мас на десятки або сотні кілометрів. Воно переносить тепло, солі, фітопланктон, мікропластик і всі інші домішки. Зміни в його інтенсивності здатні суттєво впливати на життя океану. У своїй роботі вчені застосували показник, який називається експонента Ляпунова, щоб оцінити, як швидко сусідні ділянки води розходяться між собою. Чим вищий показник — тим активніше перемішування. Арктика: що менше льоду, то сильніші течії Арктичний морський лід скорочується десятиліттями, і моделювання підтвердило: чим більше відкритої води, тим більше енергії вітер передає океану. Це призводить до посилення мезомасштабних течій — широких вихрових потоків, що простягаються на десятки кілометрів упоперек Центральної Арктики. Моделі показують, що щойно концентрація CO₂ подвоюється, ці сильні течії стають виразнішими, а із подальшим потеплінням — тривають довше протягом року. Чітка сезонність майже зникає: замість регулярного річного циклу з’являється більш хаотичне перемішування. «Наші результати свідчать про те, що горизонтальне перемішування значно посилиться в Арктиці та Південному океані у міру потепління клімату», — зазначає Ґюсеок Ї. Антарктида: прискорення прибережних течій У Південному океані ключовим елементом циркуляції є Антарктична шельфова течія — потужний потік, що огортає континент уздовж материкового схилу. За результатами моделювання, ця течія прискорюється в міру того, як тане морський лід і поверхневі води опріснюються. Свіжа тала вода робить поверхневі шари легшими, посилюючи контраст густини між сусідніми водними масами. Це, своєю чергою, надає течії більше «палива» — вона забирає енергію з гравітаційних різниць та вітрів і переносить додаткове тепло вздовж материкового схилу. Такий механізм може впливати на швидкість танення льодовикових шельфів знизу. Навіть попри те, що модель не враховує повну динаміку льодовикових щитів, вона чітко демонструє: у теплішому кліматі антарктичні течії стають потужнішими. Вплив на поживні речовини та морське життя Посилене перемішування змінює те, як поживні речовини й організми подорожують океаном. Водні маси перетинають фронти — межі між теплими й холодними або солоними й менш солоними водами — швидше. Це впливає на розподіл фітопланктону, на переміщення молоді риб і зоопланктону та на продуктивність морських екосистем. Мікропластик теж рухається інакше Окреме занепокоєння викликає те, як змінюється переміщення мікропластику. Він уже виявлений в арктичних водах у концентраціях, що подекуди перевищують рівні, характерні для густонаселених регіонів світу. Глобальні моделі показують, що поверхневі течії можуть затягувати плавучий пластик у полярні широти, де він накопичується у підповерхневих шарах — на глибині від кількох метрів до десятків метрів. Саме там пластик може довго залишатися, перебуваючи в зоні активного життя багатьох видів. У звітах Arctic Report Card наголошується: пластик переноситься не лише течіями, а й вітрами та дрейфом льоду. Нові моделювання підтверджують, що зміни в океанічному перемішуванні можуть перерозподіляти й людські забрудники. Що це означає для кліматичної політики? Дослідження зосереджене насамперед на фізиці океану, тому вплив на рибу, птахів та інших мешканців поки що лишається предметом подальших робіт. Проте його висновок однозначний: для точних прогнозів клімату моделі мають краще враховувати дрібні структури течій і взаємодію океану з живими організмами. «Це дослідження підкреслює важливі наслідки глобального потепління для океанічних екосистем», — говорить співавторка Джун Ї Лі. Зміни в русі вод під танучими льодовим покривами здатні як посилювати, так і пом’якшувати кліматичні зрушення, викликані парниковими газами. А це означає, що те, що відбувається під арктичною та антарктичною кригою, має значення для клімату на всій планеті. Дослідження опубліковане в Nature Climate Change.

Під час масштабної хакерської атаки, що отримала назву Operation WrtHug, було зламано кілька десятків тисяч маршрутизаторів Asus — переважно застарілих або знятих з виробництва. Схема атаки передбачає експлуатацію вже відомих уразливостей. За останні шість місяців сканери, налаштовані на пошук скомпрометованих у межах цієї кампанії пристроїв Asus, виявили приблизно 50 тис. адрес по всьому світу. Більшість уражених роутерів мають тайванські IP-адреси, але їх також зафіксовано у Південно-Східній Азії, Центральній Європі, США. Примітно, що не виявлено жодного зараження в Китаї, хоча підтвердити китайський слід організаторів атаки не вдалося. Виходячи з цілей та методів, дослідники не виключають зв’язок між Operation WrtHug та раніше виявленою кампанією AyySSHush. Атака починається з експлуатації вразливостей у роутерах Asus — головно серій AC та AX. Серед них: CVE-2023-41345/46/47/48 — командна ін’єкція через модулі токенів; CVE-2023-39780 — критична вразливість, що дозволяє виконувати довільні команди; її експлуатували в кампанії AyySSHush; CVE-2024-12912 — ще одна вразливість, пов’язана з можливістю довільного виконання команд; CVE-2025-2492 — вразливість неналежного управління автентифікацією; єдина з критичним рівнем небезпеки. Останню вразливість, про яку Asus попередили у квітні, можна експлуатувати через спеціально сформований запит до роутера, якщо на ньому активовано функцію AiCloud. Головною ознакою, за якою ідентифікували злом у межах Operation WrtHug, стало встановлення самопідписаного TLS-сертифіката в службі AiCloud замість оригінального сертифіката від Asus. Підроблений сертифікат виявили на 99% зламаних пристроїв. Він привернув увагу тим, що його строк дії становить 100 років, тоді як справжній має термін лише 10 років. Саме за цим сертифікатом дослідники ідентифікували 50 тис. заражених пристроїв. Найчастіше зламуються роутери таких моделей: Asus Wireless Router 4G-AC55U Asus Wireless Router 4G-AC860U Asus Wireless Router DSL-AC68U Asus Wireless Router GT-AC5300 Asus Wireless Router GT-AX11000 Asus Wireless Router RT-AC1200HP Asus Wireless Router RT-AC1300GPLUS Asus Wireless Router RT-AC1300UHP За оцінками експертів, зламані пристрої можуть використовуватися як приховані ретранслятори, проксі-сервери або елементи інфраструктури управління під час хакерських операцій — сам характер цих операцій не уточнюється. Asus вже випустила оновлення безпеки, що усувають уразливості, які використовуються в атаках Operation WrtHug. Власникам роутерів рекомендується оновити прошивку до останньої доступної версії. Якщо маршрутизатор знято з підтримки, компанія радить замінити його на сучасну модель, що отримує оновлення безпеки.

Бездротовий імплант повернув зір: проривне дослідження дарує надію людям із важкою втратою зору Бачити знову те, що довго залишалося розмитою плямою, — для багатьох пацієнтів із віковою макулярною дегенерацією це звучало майже як фантастика. Але нові результати міжнародного клінічного дослідження довели: бездротовий сітківковий імплант здатний повернути людям здатність читати та розпізнавати слова, навіть якщо їхній центральний зір був серйозно пошкоджений. Дослідження, опубліковане в New England Journal of Medicine, показало, що імплант здатний відновлювати центральний зір у пацієнтів з атрофічною формою вікової макулярної дегенерації — географічною атрофією (ГА). Це одна з найпоширеніших причин незворотної сліпоти серед людей старшого віку, яка вражає понад 5 мільйонів осіб у всьому світі. Коли центральний зір поступово згасає При ГА поступово руйнуються фоторецептори та пігментний епітелій сітківки — клітини, які відповідають за перетворення світла на електричні сигнали. У результаті людина втрачає саме центральний зір, необхідний для читання, розпізнавання облич та дрібних деталей, тоді як периферичний зір часто залишається незмінним. На додачу до атрофії тканин, під сітківкою накопичуються відходи метаболізму, а судини, що живлять цю зону, слабшають. Досі лікування, здатного повернути зір при важкій формі ГА, просто не існувало. Мініатюрний імплант, що замінює фоторецептори Розроблена професором Стенфордського університету Даніелем Паланкером система PRIMA — це крихітний 2×2 мм бездротовий чип, який «імітує» роботу зруйнованих фоторецепторів. Він перетворює світло на електричні імпульси та стимулює вцілілі клітини сітківки. До імпланта підключається спеціальна система окулярів із камерою, яка «бачить» навколишній світ і проектує зображення на чип у вигляді невидимого інфрачервоного світла. Пацієнт може самостійно регулювати контраст і масштаб, адаптуючи штучний зір під свої потреби. Результати, яких медицина ще не бачила У дослідженні взяли участь 38 людей віком від 60 років у п’яти європейських країнах. Після року використання імпланта результати вразили навіть дослідників: 81% пацієнтів покращили гостроту зору, прочитавши щонайменше на 10 літер більше на таблиці. 84% змогли використовувати протезований зір у повсякденному житті — читати цифри, слова, а подекуди навіть цілі сторінки книги. Середній прогрес — +25 літер, тобто приблизно п’ять рядків таблиці. Один із учасників покращив показник на 59 літер — це 12 рядків. «Це перший випадок у світовій практиці, коли технологія відновлення зору дала настільки стійкі результати в такої великої групи пацієнтів», — зазначив Жозе-Ален Сагель, керівник Інституту зору UPMC та один із авторів дослідження. Безпечність та ефективність підтверджені Через рік після імплантації всі побічні ефекти, пов’язані з процедурою, зникли. Учасники не лише проходили тести, а й активно використовували новий зір удома. Хоча повністю відновити 100% гостроту зору імплант поки що не може, дослідники наголошують: це перший крок до технології, яка може вивести пацієнтів за межу юридичної сліпоти. Що далі? На основі отриманих результатів виробник PRIMA — компанія Science Corporation — подав заявки на офіційний дозвіл використання імпланта в Європі та США. У США першу імплантацію зробили ще у 2020 році в межах дослідницької програми UPMC. Якщо технологія стане доступною для широкого використання, це може змінити життя мільйонів

Протягом більш ніж століття геологи, розколюючи шматки білого кварцу із золотих копалень та знаходячи всередині яскраві металеві прожилки, пояснювали це явище транспортуванням розчиненого золота надгарячими рідинами крізь тріщини в породі. Ці рідини залишали золото, коли змінювалися умови. Проте це пояснення залишало без відповіді складне питання: як рідини, що містять лише крихітну кількість золота, можуть утворювати великі самородки всередині інертного кварцу? Ця загадка досі не давала спокою геологам, аж доки нове дослідження не запропонувало неочікуваний електричний механізм, пише T4. Геолог Крістофер Войсі з Університету Монаша, разом з колегами з CSIRO та Австралійського центру розсіювання нейтронів (ANSTO), перевірили гіпотезу, згідно з якою електрика, що виробляється під час землетрусів, може бути ключовим фактором у формуванні золотих самородків всередині кварцових жил. Їхня увага зосередилася на п’єзоелектричній властивості кварцу: коли кристал кварцу піддається механічному стисненню, згинанню або скручуванню, його атомна структура зміщується, розділяючи позитивні та негативні заряди і створюючи напругу. У зонах розломів, де зустрічаються золоті родовища, міститься багато кварцових жил. Під час руху тектонічних плит гірські породи ламаються та ковзають, і землетруси спричиняють накопичення та вивільнення напруги в кварці, що призводить до появи та зникнення п’єзоелектричних зарядів. Команда поставила питання: чи достатньо сильні ці напруги, щоб переміщувати електрони, витягувати золото з розчину та приєднувати його безпосередньо до кварцових поверхонь? Для перевірки цієї ідеї вчені провели серію контрольованих лабораторних експериментів. Вони помістили шматочки кварцу в розчини, що містили розчинене золото, імітуючи гідротермальні рідини глибоко під землею. Механічно напружуючи кварц для імітації землетрусів, дослідники потім вивчали поверхні кристалів за допомогою мікроскопів високої роздільної здатності. Дослідження показує, що землетруси створюють великі золоті самородки за лічені секунди Результати були вражаючими: з’явилося металеве золото у вигляді яскравих цяток, скупчень наночастинок та маленьких псевдогексагональних кристалів, розташованих на зернах кварцу. Ці форми відповідають очікуванням від електрохімічного осадження, де розчинені іони золота отримують електрони та перетворюються на твердий метал на поверхні. У подальших експериментах, використовуючи кварц, який вже містив дрібні зерна золота (більш реалістична імітація природної жили), ці зерна діяли як провідники. Коли напруга створювала електричне поле в кварці, існуючі металеві зерна концентрували поле навколо себе, змушуючи нові золоті наночастинки рости на старих, утворюючи щільні кластери та ореоли. За таких умов електричні заряди ефективно “випаровували” золото з розчину, покриваючи поверхню кварцу свіжим металом і потовщуючи відкладення. Цей процес пояснює механізм “багаті стають багатшими”: щойно з’являється навіть крихітна “зернинка” золота, вона стає бажаним місцем для осадження більшої кількості золота під час кожної стресової події. Кварц діє як електричний ізолятор, ускладнюючи початок росту самородків з нуля, але золото є добрим провідником. Таким чином, невелика провідна зернина концентрує електричне поле на своїй поверхні, дозволяючи електронам ефективно рухатися саме туди, де вони потрібні для росту. В іншій серії експериментів, коли напружували кварц у рідині, наповненій наночастинками золота, ці частинки дрейфували та злипалися у більші скупчення безпосередньо на поверхні кварцу, показуючи, що електричні поля можуть концентрувати рухливі частинки золота ще до того, як вони об’єднаються в суцільне зерно. Отже, у зоні розлому, наповненій кварцовими жилами та омиваній золотовмісними рідинами, кожен землетрус ненадовго перетворює систему на електрохімічну комірку. На деяких кварцових поверхнях накопичуються електрони, перетворюючи розчинені частинки золота на металеве золото. На інших поверхнях відбуваються комплементарні реакції, що балансують заряди. Кожне “стискання” — кожен землетрус — трохи заряджає кварц і переносить невелику кількість золотого покриття на існуючі зерна або на нові місця нуклеації. Цей електричний механізм не замінює класичні моделі утворення золота, що включають гарячі рідини та зміни хімічного складу. Він додає додатковий крок: п’єзоелектричні напруги під час землетрусів фокусують ріст золота на певних ділянках кварцу, особливо там, де вже є метал. Більшість великих золотих самородків у світі походять з кварцових жил в орогенних золотодобувних системах, які постачають приблизно три чверті історично видобутого золота. Замість тонкого шару золотого пилу, шахтарі часто знаходять великі шматки металу в товстих прожилках. Доктор Войзі підсумував: “По суті, кварц діє як природний акумулятор, із золотом як електродом, повільно накопичуючи більше золота з кожною сейсмічною подією”. Це дослідження, опубліковане в журналі Nature Geoscience, допомагає пояснити тісний зв’язок між золотом і кварцом, а також рідкісні випадки, коли природа створює особливо важкі самородки завдяки сейсмічній активності, що заряджає та розряджає кварц протягом геологічного часу. Читайте за темою: Вчені показали, скільки золота людство видобуває за один рікThe post Вчені назвали силу, яка здатна створювати великі золоті самородки за лічені секунди first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Магній – це не просто мікроелемент, а справжній диригент багатьох життєво важливих процесів в організмі. Його адекватне споживання може кардинально змінити ваше самопочуття, впливаючи на все – від якості сну до здоров’я серця. На жаль, більше половини населення планети не досягає рекомендованої добової норми магнію, що робить актуальним питання про те, що саме відбувається з організмом, коли ми свідомо додаємо цей мінерал до свого раціону. Детально – у матеріалі Pixelinform. Покращення якості сну Магній відіграє ключову роль у регуляції сну. Він зв’язується з рецепторами в центральній нервовій системі та активує гамма-аміномасляну кислоту (ГАМК) – нейромедіатор, що сприяє розслабленню та засинанню. Дослідження показують, що люди з високим споживанням магнію частіше сплять рекомендовані 7-9 годин, а добавки можуть допомогти швидше заснути та довше підтримувати глибокий сон. Стабілізація рівня цукру в крові Магній є незамінним для метаболізму вуглеводів та секреції інсуліну, що робить його критично важливим для здорового контролю рівня цукру в крові. У людей з діабетом 1 та 2 типу, високий рівень магнію корелює з кращим контролем глікемії. Метааналіз 25 досліджень підтвердив, що добавки магнію значно знижують рівень цукру в крові натщесерце та покращують чутливість до інсуліну у групах ризику та пацієнтів з діабетом. Полегшення симптомів ПМС Дефіцит магнію може погіршувати передменструальний синдром (ПМС), що включає акне, здуття живота та зміни настрою. Додатковий прийом 300 мг магнію на день може суттєво зменшити ці симптоми, зокрема здуття живота та емоційну нестабільність, покращуючи загальне самопочуття жінок. Поліпшення настрою та зниження ризику депресії Низький рівень магнію в крові доведено пов’язаний з порушеннями настрою та підвищеним ризиком депресії – поширеного психічного розладу, що викликає стійке почуття смутку. Дослідження показали, що щоденний прийом 248 мг хлориду магнію протягом шести тижнів призвів до значного покращення симптомів тривоги та депресії. Підтримка здоров’я кісток До 60% всього магнію в організмі міститься в кістках. Магній пригнічує активність клітин, що руйнують кістки (остеокластів), та підтримує формування кісткової тканини (остеобластів). Він також необхідний для засвоєння та метаболізму вітаміну D, життєво важливого для здоров’я кісток. Дефіцит магнію підвищує ризик остеопенії та остеопорозу, а добавки можуть покращити мінеральну щільність кісток. Зниження рівня стресу Магній відіграє ключову роль у реакції організму на стрес. Його нестача впливає на здатність справлятися зі стресом; люди, які часто відчувають стрес, зазвичай мають нижчий рівень магнію. Добавки магнію можуть бути корисними для покращення симптомів тривоги, хоча для повного розуміння їхньої ефективності потрібні додаткові дослідження. Пом’якшення мігреней Люди, що страждають на мігрень, часто мають низький рівень магнію. Магній необхідний для нормальної функції нервів, регулює запалення та покращує кровотік у мозку. Дефіцит магнію є незалежним фактором ризику мігрені, а його добавки можуть зменшити частоту та тяжкість нападів. Покращення здоров’я серця Магній підтримує здоров’я серця, сприяючи вивільненню оксиду азоту, який розслаблює кровоносні судини, підтримуючи нормальний артеріальний тиск. Добавки магнію можуть знижувати систолічний та діастолічний артеріальний тиск у людей з гіпертензією, особливо при прийомі високих доз (від 600 мг на день). Магній міститься в широкому спектрі продуктів, включаючи шпинат, гарбузове насіння, мангольд, темний шоколад, насіння чіа, чорну квасолю та мигдаль. Найкращий спосіб забезпечити достатнє споживання – це збалансована дієта з високим вмістом рослинної їжі. Якщо ж дієта не покриває потреби, можна розглянути добавки. При виборі добавок важливо звертати увагу на форму магнію, оскільки біодоступність варіюється. Цитрат, гліцинат, ацетилтаурат та малат магнію засвоюються краще, ніж оксид або сульфат. Рекомендована добова норма для більшості дорослих становить 310-420 мг, проте багато людей потребують вищих доз для оптимального рівня. *Перед вживанням магнію слід обов’язково проконсультуватися з лікарем, особливо якщо у вас є захворювання нирок, ви вагітні або приймаєте інші лікарські препарати. Лікар допоможе визначити, чи дійсно вам потрібна добавка, призначить правильне дозування та підбере форму препарату, щоб уникнути передозування та потенційних побічних ефектів, таких як діарея чи нудота. Що буде з організмом, якщо додати магній до свого раціону: 8 позитивних ефектів читайте на сайті Pixel.inform.

Таємничий фрагмент стародавнього намиста, що зображує молодого царя Тутанхамона, який п’є з білої чаші з лотосом, відкрив нове розуміння втрачених ритуалів Стародавнього Єгипту. Цей артефакт, позначений як ECM 1887 і нині зберігається в колекції Майєрса в Ітон-коледжі, був придбаний на антикварному ринку наприкінці 1800-х років, а не знайдений у знаменитій гробниці царя, але його символіка є надзвичайно потужною, пише T4. Майк Трітш, докторант єгиптології Єльського університету, завдяки іконографічному аналізу подібних зображень з гробниць та королівських предметів, інтерпретував цей артефакт не просто як прикрасу, а як інструмент королівського контролю. Вирізьблена сцена, де Тутанхамон зображений у синій короні із зображенням кобри, широкому намисті, браслетах та плісованому кілті, передає складне послання. Це намисто, відоме як широкий комір, було продуманим подарунком, призначеним для “закріплення вірності” еліти, дозволяючи впливовим чиновникам носити символ своєї залежності від фараона. Артефакт з позначкою ECM 1887 зображує царя Тута, який п’є з білої чаші з лотосом, одягненого в синю корону із зображенням кобри, широке намисто, браслети, пов’язки та детально виготовлений складчастий кілт. Крім того, зображення містить глибоку символіку відродження, родючості та божественного благословення. Синя корона асоціюється з відродженням та плодючістю, її носили під час ритуалів “Відкриття рота”. Біла чаша з лотосом символізує продовження роду та нове життя, а її форма вказує на церемоніальне використання на офіційних бенкетах, а також у культових жертвоприношеннях божествам. Акт пиття Тутанхамона має сильну сексуальну та прокреативну символіку. У контексті бенкетів, де жінки тримали лотоси, а виливання напоїв ототожнювалося із заплідненням, ця сцена символізує сексуальний союз царя з його дружиною Анхесенамон та його королівський обов’язок народжувати спадкоємців. Цей ритуальний акт також відображає геліополітанський міф про створення світу, де бог Атум створив життя через подібний символічний акт. Підносячи чашу до губ, Тутанхамон проводить паралель з Атумом, підкреслюючи свій творчий потенціал і продовження життя. На зображенні зображено цілий широкий комір, знайдений у гробниці Тутанхамона. Трітш пояснив, що такі широкі коміри вручалися на “діакритичних святах”, що сприяли зміцненню соціальних зв’язків через керований розподіл розкоші. Це створювало інституціоналізацію нерівності, підтримуючи сувору ієрархію. Таким чином, цей невеликий фрагмент, виготовлений із піску, кременю або подрібненої кварцової гальки з глазуруванням, розкриває, наскільки глибоко релігія, престиж та обов’язки перепліталися для підтримки влади фараона, демонструючи, як навіть найменші артефакти можуть зберігати ключі до розуміння складних давніх ритуалів. Читайте також: Вчені назвали ім’я жінки, яка стала першим фараоном Єгипту: до неї це право належало лише чоловікамThe post Стародавній артефакт розкрив секретний ритуал фараона Тутанхамона first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Жінки у стосунках, як правило, віддають себе повністю, вкладаючи всю свою енергію та емоції у партнера. Проте, навіть найсильніше кохання може згаснути під тягарем накопичених розчарувань. Якщо чоловік не докладає достатніх зусиль, щоб зробити її щасливою, ці, здавалося б, незначні недоліки повільно, але впевнено відштовхують жінку, змушуючи її врешті-решт піти. Це не гнів, а глибоке розчарування, яке обтяжує її і руйнує фундамент стосунків, пише Pixelinform. 1. Недостатньо зусиль Деякі чоловіки помилково вважають, що мінімальних зусиль достатньо, щоб утримати стосунки. Вони можуть очікувати від партнерки повного самовіддання, віддаючи натомість дуже мало. Але жінка прагне до когось, хто докладатиме зусиль, яких вона заслуговує. Дрібниці, наприклад, квіти без причини або планування особливого побачення, мають величезне значення. Коли вона не отримує цього, розчарування накопичується. 2. Емоційна недоступність Кожна жінка шукає партнера, здатного зруйнувати емоційні стіни та створити глибокий зв’язок. Емоційно недоступна людина уникає розмов про почуття, не бажає змінювати поведінку і може звинувачувати партнера, щоб відвернути увагу від власного дискомфорту. Жінці потрібен партнер, який не боїться бути вразливим, щоб вона могла відчувати себе по-справжньому пов’язаною. 3. Нездатність святкувати її перемоги Коли жінка досягає успіху — отримує роботу мрії, підвищення чи вступає до омріяного коледжу — їй потрібен партнер, який розділить її радість. Якщо чоловік не виявляє ентузіазму, або гірше, демонструє байдужість, це може бути руйнівним. Відсутність святкування її перемог сигналізує про недостатню турботу та з часом відштовхує її. Якщо чоловік не виявляє ентузіазму, або гірше, демонструє байдужість, це може бути руйнівним. Автор фото: RDNE Stock project 4. Не приділяє їй достатньо часу Сучасне життя напружене, але у стосунках необхідно знаходити час одне для одного. Якщо чоловік приділяє більше уваги роботі, друзям чи родині, ніж своїй партнерці, вона почуватиметься занедбаною та непідтриманою. Зусилля у стосунках означають відданість, увагу та готовність проводити час разом, ігнорування цього призводить до глибокого розчарування. 5. Пасивно-агресивна поведінка Пасивно-агресивна поведінка, така як впертість, роль жертви або непряма ворожість, може роз’їдати стосунки зсередини. Це змушує жінку відчувати, що її почуття не мають значення, і руйнує довіру. Хронічна пасивно-агресивність з часом відштовхує, оскільки партнерка відчуває, що її ігнорують або саботують. 6. Уникнення складних розмов Життя приносить труднощі, і у стосунках важливо мати партнера, на якого можна покластися у важкі часи. Якщо чоловік уникає складних розмов про проблеми, чи то особисті, чи стосовно стосунків, він розчаровує жінку. Вона потребує підтримки та готовності долати перешкоди разом, інакше вона буде змушена шукати цю підтримку в іншому місці. 7. Невиконання обіцянок Довіра є основою стосунків. Коли чоловік постійно не виконує обіцянки, будь то дрібні повсякденні домовленості чи важливі зобов’язання, це підриває довіру та викликає постійне розчарування. Жінка повинна мати можливість покластися на свого партнера; якщо вона не може, вона зрозуміє, що не варто залишатися у стосунках, де її слова не мають ваги. 8. Відсутність вдячності Вияв вдячності є життєво важливим. Дрібні жести – приготований обід, помитий посуд – показують турботу. Якщо чоловік не помічає чи не висловлює вдячності за внесок партнерки, вона почуватиметься недооціненою. Відчуття недооцінки підриває самооцінку та створює емоційну прірву, поступово відштовхуючи її. 9. Приховування прихильності Прихильність – це потужний інструмент для встановлення зв’язку. Хоча деяким чоловікам важко виявляти фізичну ніжність, її повна відсутність розчаровує партнерку. Просто триматися за руки на дивані або обійматися під час перегляду фільму може мати величезне значення. Якщо жінка відчуває брак уваги та ніжності, вона зрештою піде, шукаючи близькості. 10. Ігнорування її потреб Кожен партнер має свої потреби та бажання. Якщо чоловік постійно ігнорує потреби жінки, чи то емоційні, фізичні чи практичні, це показує його егоцентричність. Вона відчуває, що її думка не важлива, а її добробут не є пріоритетом. Це розчарування накопичується, руйнуючи її відчуття цінності у стосунках. 11. Відмова від особистісного зростання У здорових стосунках обидва партнери прагнуть до особистісного зростання та розвитку. Якщо чоловік відмовляється працювати над собою, визнавати свої помилки або змінюватися на краще, це може стати значним розчаруванням. Жінка, яка прагне до прогресу, не захоче залишатися з тим, хто стоїть на місці, відчуваючи, що її власне зростання стримується. Кожне з цих розчарувань, хоч і може здаватися незначним окремо, накопичується, створюючи нестерпний тиск. Кохання жінки, попри свою силу, не є нескінченним, і коли вона відчуває, що її зусилля не цінуються, її емоційні потреби не задовольняються, а її особистість пригнічується, єдиним виходом для неї стає відхід. Піти неможливо залишитись: 11 “дрібниць”, які повільно відштовхують жінку від чоловіка читайте на сайті Pixel.inform.

Таємничий фрагмент стародавнього намиста, що зображує молодого царя Тутанхамона, який п’є з білої чаші з лотосом, відкрив нове розуміння втрачених ритуалів Стародавнього Єгипту. Цей артефакт, позначений як ECM 1887 і нині зберігається в колекції Майєрса в Ітон-коледжі, був придбаний на антикварному ринку наприкінці 1800-х років, а не знайдений у знаменитій гробниці царя, але його символіка є надзвичайно потужною, пише T4. Майк Трітш, докторант єгиптології Єльського університету, завдяки іконографічному аналізу подібних зображень з гробниць та королівських предметів, інтерпретував цей артефакт не просто як прикрасу, а як інструмент королівського контролю. Вирізьблена сцена, де Тутанхамон зображений у синій короні із зображенням кобри, широкому намисті, браслетах та плісованому кілті, передає складне послання. Це намисто, відоме як широкий комір, було продуманим подарунком, призначеним для “закріплення вірності” еліти, дозволяючи впливовим чиновникам носити символ своєї залежності від фараона. Артефакт з позначкою ECM 1887 зображує царя Тута, який п’є з білої чаші з лотосом, одягненого в синю корону із зображенням кобри, широке намисто, браслети, пов’язки та детально виготовлений складчастий кілт. Крім того, зображення містить глибоку символіку відродження, родючості та божественного благословення. Синя корона асоціюється з відродженням та плодючістю, її носили під час ритуалів “Відкриття рота”. Біла чаша з лотосом символізує продовження роду та нове життя, а її форма вказує на церемоніальне використання на офіційних бенкетах, а також у культових жертвоприношеннях божествам. Акт пиття Тутанхамона має сильну сексуальну та прокреативну символіку. У контексті бенкетів, де жінки тримали лотоси, а виливання напоїв ототожнювалося із заплідненням, ця сцена символізує сексуальний союз царя з його дружиною Анхесенамон та його королівський обов’язок народжувати спадкоємців. Цей ритуальний акт також відображає геліополітанський міф про створення світу, де бог Атум створив життя через подібний символічний акт. Підносячи чашу до губ, Тутанхамон проводить паралель з Атумом, підкреслюючи свій творчий потенціал і продовження життя. На зображенні зображено цілий широкий комір, знайдений у гробниці Тутанхамона. Трітш пояснив, що такі широкі коміри вручалися на “діакритичних святах”, що сприяли зміцненню соціальних зв’язків через керований розподіл розкоші. Це створювало інституціоналізацію нерівності, підтримуючи сувору ієрархію. Таким чином, цей невеликий фрагмент, виготовлений із піску, кременю або подрібненої кварцової гальки з глазуруванням, розкриває, наскільки глибоко релігія, престиж та обов’язки перепліталися для підтримки влади фараона, демонструючи, як навіть найменші артефакти можуть зберігати ключі до розуміння складних давніх ритуалів. Читайте також: Вчені назвали ім’я жінки, яка стала першим фараоном Єгипту: до неї це право належало лише чоловікамThe post Стародавній артефакт розкрив секретний ритуал фараона Тутанхамона first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Антифриз — это не просто жидкость в радиаторе. Он отвечает за охлаждение двигателя и предотвращает перегрев. Если вовремя не менять антифриз, система охлаждения может выйти из строя, а мотор перегреться. Многие автовладельцы забывают о замене жидкости до тех пор, пока появляются серьезные проблемы. Давайте разберемся, как понять, что антифриз пришел в негодность, и когда его нужно менять. Признаки износа антифриза Старый антифриз может привести к перегреву двигателя и повреждению системы охлаждения. Вот на что стоит обратить внимание: Цвет и прозрачность. Свежая жидкость обычно яркая — зелёная, красная или синяя. Если антифриз помутнел, стал коричневым или появились осадочные хлопья, это сигнал, что он потерял свои свойства. Осадок и ржавчина. Со временем в антифризе накапливаются частицы, а металл системы окисляется. Если видите ржавчину или хлопья, антифриз больше не защищает двигатель и нуждается в замене. Перегрев двигателя. Старый антифриз хуже отводит тепло, и машина может чаще перегреваться. Стрелка температуры поднимается выше нормы, а в салоне появляется неприятный запах горячего. Запах и консистенция. Свежая жидкость имеет мягкий химический запах и однородную текстуру. Старый антифриз может пахнуть кислым или сладковатым и становиться более вязким. Любые такие изменения — повод проверить систему охлаждения. Как проверить состояние антифриза самостоятельно? Проверить антифриз можно даже дома. Обратите внимание на несколько моментов: Цвет жидкости — он должен быть ярким и прозрачным. Осадок — наличие хлопьев или ржавчины сигнализирует о замене. Запах — свежий антифриз имеет мягкий химический запах; кислый или сладковатый запах опасен. Плотность и кислотность — можно проверить с помощью простого тестера, чтобы точно понять состояние жидкости. Такая проверка помогает вовремя заметить износ антифриза и предотвратить проблемы с двигателем. Рекомендации по замене антифриза Производители обычно рекомендуют менять антифриз каждые 2–5 лет, в зависимости от типа жидкости и пробега автомобиля. Лучше выбирать антифриз того же цвета и типа, что был залит изначально, чтобы не повредить систему охлаждения. Если есть сомнения, лучше обратиться к специалисту на сервис — он проверит состояние жидкости и систему в целом. Заключение Своевременная замена антифриза защищает двигатель от перегрева и поломок. Следите за цветом, запахом, осадком и температурой мотора. При первых признаках износа лучше сразу заменить жидкость, чтобы автомобиль работал надежно и дольше служил.