Науковці, такі як Ніл Дагналл і Кен Дрінквотер, пояснюють забобони психологією. Вони стверджують, що віра в нещасливе число 13 або уникнення розбитих дзеркал — це спосіб отримати відчуття контролю над хаотичним світом і зменшити тривожність. Це особливо загострюється в часи стресу та невизначеності, зазначає Pixelinform. Але люди, які працюють з енергетикою — екстрасенси, біоенергетики, майстри феншуй — дивляться на це інакше. Для них тривожність, яку викликає певний предмет, — це не «обман розуму», а сигнал інтуїції. Вони вірять, що предмети, як губка, вбирають і транслюють енергію. І є речі, які свідомо ніколи не триматимуть у своєму просторі, вважаючи їх енергетичними вампірами, що крадуть удачу та спокій. Ось 5 категорій предметів, яких ви не знайдете в домі людини, чутливої до енергій. 1. Тріснуті дзеркала та побитий посуд Це класика, згадана навіть у психологічних дослідженнях забобонів. Але якщо вчений бачить у страху перед розбитим дзеркалом лише ірраціональну звичку, то езотерик бачить у ньому «зламаний портал». Дзеркало, на їхню думку, не просто відбиває світ, а й накопичує інформацію. Тріщина «розколює» енергетику будинку, створюючи витік життєвих сил і притягуючи сварки. Те саме стосується посуду: їсти з тріснутої тарілки — символічно «програмувати» себе на бідність та розбите життя. 2. Годинник, що зупинився Час — це енергія, це рух. Годинник, що зупинився (особливо якщо він зламаний і просто висить як декор), є потужним символом стагнації. Для екстрасенса такий предмет «заморожує» енергію в домі, блокуючи фінансові потоки та будь-який розвиток. Це як тромб в енергетичній системі житла. Поки він там, новій енергії (новим можливостям, грошам, стосункам) пробитися вкрай важко. 3. «Мертві» речі: засушені квіти та опудала Естетика букетів із сухоцвітів або мисливські трофеї можуть подобатися багатьом, але не людям, що працюють з енергіями. З їхньої точки зору, це предмети з некротичною енергією. Вони — пам’ятники смерті. Вважається, що постійне перебування в полі такої енергії пригнічує життєві сили мешканців, провокує апатію, смуток і навіть депресивні стани. Дім має бути наповнений енергією життя, а не її завмиранням. 4. Подарунки від неприємних людей У вашому джерелі згадується лялька Аннабель — ідеальна ілюстрація «проклятого предмета». Екстрасенси вважають, що будь-яка річ, особливо подарована, несе на собі енергетичний відбиток дарувальника. Якщо вам подарували щось зі прихованою заздрістю, злістю чи просто нещиро, цей предмет стає «троянським конем» у вашому домі. Він буде фоново випромінювати негатив, провокуючи сварки та невдачі. Краще чемно подякувати і тихо позбутися такого подарунка. 5. Старе зношене взуття (особливо чуже) Взуття — один із найбільш «особистих» предметів. Воно буквально несе на собі відбиток шляху людини, її втоми, хвороб та проблем. Зберігати вдома купу рваного, стоптаного взуття, яке ви давно не носите, — означає триматися за старий негативний досвід і блокувати собі нові шляхи. А доношувати чуже взуття (навіть куплене в секонд-хенді) — це прямий ризик «приміряти» на себе чужу долю та проблеми. Чи вірите ви в енергетику, чи в психологію — результат один. І вчені, і екстрасенси погоджуються, що певні речі викликають у нас тривогу. Можливо, генеральне прибирання та позбавлення від цього мотлоху — це найкращий спосіб повернути собі те саме «відчуття контролю» і просто почати жити краще. Екстрасенси назвали 5 речей, які ніколи не триматимуть у себе вдома читайте на сайті Pixel.inform.

Нещодавно виявлений, надзвичайно добре збережений кратер від удару небесного тіла проливає нове світло на те, як позаземні об’єкти стикаються із Землею. У журналі Matter and Radiation at Extremes дослідники з Шанхаю та Гуанчжоу (Китай) повідомили про відкриття кратера Цзіньлін — ударної структури, розташованої на схилі пагорба та збереженої в товстому шарі вивітреного граніту. Кратер знаходиться в місті Чжаоцін, провінція Гуандун (Китай), і є одним із приблизно 200 відомих кратерів на Землі. За геологічними мірками він дуже молодий. На основі аналізу ерозії навколишніх ґрунтів учені дійшли висновку, що він утворився на початку або в середині голоцену — нашої сучасної геологічної епохи, яка почалася після завершення останнього льодовикового періоду близько 11 700 років тому. З діаметром у 900 метрів це найбільший відомий ударний кратер голоценового періоду — він значно перевищує російський кратер Мача (300 метрів), який раніше вважався найбільшим ударним утворенням цього часу. «Це відкриття показує, що масштаби падіння невеликих позаземних об’єктів на Землю в голоцені набагато більші, ніж вважалося раніше», — зазначив автор дослідження Мін Чень. У цьому випадку «невеликий» об’єкт, що спричинив удар, був метеоритом, а не кометою, адже зіткнення з останньою залишило б кратер щонайменше 10 кілометрів завширшки. Водночас дослідники ще не визначили, чи був цей метеорит кам’яним, чи залізним. Однією з найвражаючих рис цього кратера є його високий рівень збереженості, особливо з огляду на клімат регіону — мусони, сильні дощі та високу вологість, які зазвичай прискорюють ерозію. У гранітних породах, що допомогли зберегти структуру удару, науковці виявили численні уламки кварцу з особливими мікроструктурами — так званими планарними деформаційними особливостями (PDF), які геологи вважають надійною ознакою ударного походження порід. «На Землі формування таких планарних деформацій у кварці можливе лише під дією надпотужних ударних хвиль, що виникають при зіткненні небесних тіл. Тиск, необхідний для цього, становить від 10 до 35 гігапаскалів — жоден геологічний процес на самій Землі не може створити подібний ефект», — пояснив Чень. Загалом вважається, що протягом історії Землі ймовірність зіткнення з позаземними об’єктами була приблизно однаковою для всіх точок планети. Проте різниця в геологічних умовах означає, що сліди деяких ударів з часом стерлися або повністю зникли. Це робить відкриття кратера Цзіньлін особливо цінним. «Ударні кратери — це справжній літопис історії зіткнень Землі», — наголосив Чень. — «Відкриття нового кратера допоможе нам об’єктивніше зрозуміти розподіл, геологічну еволюцію та частоту зіткнень малих позаземних тіл із нашою планетою».

Астрологічні стереотипи прилипають, як реп’яхи, і, мабу S, жоден знак не несе на собі такий суворий ярлик, як Козеріг. На перший погляд, вони здаються холодними, відстороненими, можливо, навіть трохи роботами, запрограмованими лише на досягнення результату. Але ця крижана зовнішність — лише фасад, за яким ховається емоційна глибина, що межує з трагедією. Це знак із «важкою душею», який постійно розвивається і досягає таких емоційних висот (і низин), які іншим просто не знайомі, пише Pixelinform. Ця уявна байдужість насправді є побічним ефектом їхньої місії. Козеріг несе тягар цілого світу на своїх плечах — принаймні, він так це відчуває — тому в нього часто просто не вистачає розумової «оперативної пам’яті», щоб перейматися тим, що про нього думають інші. Вони безжально зосереджені на кінцевому результаті, намагаючись бути максимально продуктивними. Але було б помилкою вважати їх лише ходячою відповідальністю. Коли Козеріг нарешті розслабляється, він може бути напрочуд кумедним. Їхній гумор — сухий, дотепний і часто несподіваний — це спосіб випустити пару з котла, що постійно кипить. А кипить він через те, що Козероги — свої найгірші критики. Вони важко переживають горе і нескінченно прокручують у голові минулі помилки. Саме тому, коли емоції стають надто сильними, вони роблять те, що вміють найкраще — замикаються. Вони не хочуть «відчувати почуття»; вони переходять у «режим очікування», щоб перезавантажитися, часто занурюючись у роботу, аби втекти від горя. Звісно, така поведінка може завдати болю близьким, але коли Козеріг почувається в безпеці й відкривається, він демонструє неймовірну ніжність і турботу. Вся суть цього знака прихована в його символі — Морському Козлі. Козяча частина — це практичний логік, що дереться на гору. Але риб’ячий хвіст — це водна енергія, що символізує ту саму важку душу, яка здатна плавати в найтемніших глибинах. Астрологи назвали знак Зодіаку, який ховає океан емоцій за кам’яною бронею читайте на сайті Pixel.inform.

TP-Link випустила камеру зовнішнього відеоспостереження Tapo C465, що оснащена вбудованою сонячною панеллю, яка дозволяє працювати автономно без постійного підключення до електричної мережі. Камера працює на основі штучного інтелекту, який дозволяє контролювати територію та розпізнавати рухи предметів. Камера обладнана 8-мегапіксельним датчиком зображення та ширококутним об’єктивом з охопленням 135 градусів, здатним записувати відео формату 4K Ultra HD. Є підтримка цифрового масштабування зі збільшенням до 18X. Також є система інфрачервоного підсвічування для роботи в умовах слабкої освітленості. Заряджаючи близько години на сонці, Tapo C465 може безперервно працювати цілодобово без додаткової зарядки. Наявність резервної акумуляторної батареї ємністю 7800 мА·год дозволяє пристрою залишатися активним без підключення до 180 діб. Запис відео здійснюється на карту microSD з підтримкою до 512 гігабайт або в хмарне сховище з використанням передплати Tapo Care. Алгоритми роботи на базі ШІ дозволяють Tapo C465 автоматично виявляти людей, автомобілі та тварин, надсилаючи повідомлення власнику при виявленні заданих об’єктів. Користувач має можливість налаштовувати зони контролю та отримувати попередження при спрацьовуванні датчиків руху чи підозрілих дій. Новинка має захист від вологи та пилу згідно з міжнародним класом захисту IP65 та витримуючи температури від -40C до +60C. У європейських країнах ціна новинки починається від €129.

Сучасне суспільство одержиме довголіттям, що породило багатомільйонну індустрію, яка обіцяє вічну молодість. Але що, якби секрет був не в дорогих сироватках, а у щоденних, цілком доступних діях? Коли вчені говорять про вік, вони розрізняють два поняття. Перше — хронологічний вік — це просто кількість свічок на вашому торті. Друге, значно важливіше, — біологічний вік. Це “справжній вік” вашого тіла, який відображає стан ваших клітин, ДНК та внутрішніх систем, пише Pixelinform. Дослідження чітко показують, що саме біологічний вік, а не хронологічний, є найкращим провісником тривалості та якості життя. І найкраща новина полягає в тому, що на нього можна впливати. Наш спосіб життя безпосередньо впливає на те, чи буде наш біологічний годинник йти швидше, чи повільніше. Ось п’ять звичок, ефективність яких у “повертанні часу назад” доведена наукою. 1. Рух як антивіковий механізм Фізична активність — це найближче до “еліксиру молодості”, що ми маємо. Регулярні фізичні вправи протягом життя кардинально знижують ризик смерті від усіх причин. І почати ніколи не пізно. Одне дослідження показало, що навіть люди, які вели малорухливий спосіб життя, після 8-тижневої програми тренувань (тричі на тиждень) змогли зменшити свій біологічний вік приблизно на два роки. Секрет криється у впливі на метилювання ДНК — процес, який “вмикає” та “вимикає” певні гени. З віком “погані” гени активуються, а “хороші” замовкають. Вправи допомагають підтримувати здорову модель метилювання, змушуючи гени, що відповідають за відновлення та функції організму, працювати довше та ефективніше. 2. Раціон: паливо для молодості Ви справді є тим, що ви їсте. Здорове харчування безпосередньо пов’язане зі зниженням біологічного віку, і цей ефект особливо помітний у людей з хронічними захворюваннями. Йдеться не про екстремальні дієти, а про збалансований раціон: більше фруктів, овочів, цільнозернових, горіхів, бобових та риби. Одночасно — менше червоного м’яса, насичених жирів та доданого цукру. Така їжа насичує організм антиоксидантами, вітамінами та протизапальними сполуками. Вони допомагають клітинам відновлюватися, зменшують пошкодження та “навантаження” на нашу ДНК, що прямо впливає на швидкість старіння. 3. Сон: нічна зміна з ремонту ДНК Сон — це не пасивний відпочинок, а активний процес відновлення. Саме якісний сон дозволяє організму ремонтувати пошкодження ДНК, балансувати гормони, зменшувати системне запалення та очищати мозок від клітинних “відходів”. Дослідження показують, що якість сну безпосередньо пов’язана зі швидкістю старіння. Люди, які регулярно сплять менше п’яти годин на добу, мають значно вищий ризик розвитку вікових захворювань, таких як діабет, хвороби серця та деменція. Позмінна робота, особливо нічні зміни, також демонструє зв’язок зі збільшенням біологічного віку в середньому на один рік. 4. Відмова від “прискорювачів старіння” Якщо попередні звички уповільнюють годинник, то ці — тиснуть на педаль газу. Куріння, вейпінг та надмірне вживання алкоголю є найпотужнішими та найпослідовнішими прискорювачами старіння. Наприклад, доведено, що куріння здатне “зістарити” легені на 4,3 роки, а клітини дихальних шляхів — майже на п’ять. Алкоголь, навіть у помірних кількостях, пов’язаний із прискореним біологічним старінням. Ці звички спричиняють пряме пошкодження ДНК, посилюють запалення та перевантажують клітини окислювальним стресом, змушуючи органи працювати інтенсивніше та зношуватися швидше. 5. Управління стресом: влада розуму над тілом Наш психологічний стан має прямий фізичний вплив. Хронічний стрес прискорює біологічне старіння через гормональні реакції (наприклад, постійно високий кортизол), пошкодження ДНК та зниження імунітету. Дослідження навіть показали, що робота понад 40 годин на тиждень у середньому збільшує біологічний вік на два роки, ймовірно, саме через стрес. Ключовим є не уникнення стресу (що неможливо), а вміння ним керувати та регулювати свої емоції. Розвиток позитивних механізмів подолання стресу — чи то медитація, хобі, чи спілкування — є критично важливим для уповільнення внутрішнього годинника. Вчені назвали 5 звичок, які допоможуть уповільнити старіння читайте на сайті Pixel.inform.

Кожне обличчя починається з генетичних інструкцій — проте не всі обличчя слідують однаковому плану. Нове дослідження показує, що всього три зміни літер у ДНК неандертальців зробили ключовий «вмикач» формування обличчя більш активним, тонко впливаючи на розвиток щелепи. Дослідження під керівництвом д-ра Ганни Лонг з Університету Едінбурга (UE) зосереджене на енхансері — некодуючому елементі ДНК, який підвищує активність генів. Він розташований біля гена SOX9 і відіграє центральну роль у формуванні хрящів та нижньої щелепи. Порівнюючи людську та неандертальську версії цього енхансера, науковці простежили, як невеликі регуляторні зміни, а не зміни у кодуючих білок ділянках, можуть спричиняти помітні анатомічні відмінності в обличчі. Тестування древніх енхансерів обличчя Пацієнти з синдромом П’єра Робена, який характеризується дуже маленькою нижньою щелепою, часто мають делеції далеко від SOX9. Попередні дослідження визначили кластер енхансерів на відстані 1,45 мільйона нуклеотидів, що регулюють SOX9 протягом вузького вікна розвитку. Команда д-ра Лонг шукала тонкі зміни послідовності, а не великі делеції. Вони порівняли людську та неандертальську версії приблизно 3000-літерної ділянки й виявили три варіанти в одному нуклеотиді — зміну однієї літери в ДНК. Хоча ця ділянка не кодує білок, вона може контролювати, коли і де активується SOX9. Ці невеликі відмінності надали можливість чітко перевірити регуляторне налаштування. Моделювання обличчя в ембріонах Щоб побачити ефект, команда використала ембріони дзебрафіш та подвійний репортерний тест. Вони відстежували активність енхансера в клітинах краніальної нейральної гребінки — ранніх мігруючих клітинах, що формують більшість обличчя. І людські, і неандертальські енхансери активували клітини, що знаходяться поруч із формуванням нижньої щелепи. Версія неандертальців була активнішою в конкретний ранній момент, особливо біля пре-хрящових конденсацій — скупчень клітин, що перетворюються на хрящові шаблони для кісток. Дослідники перевірили, чи додатковий SOX9 у цих енхансер-позитивних клітинах змінює об’єм тканини. Імітуючи посилення неандертальського енхансера, вони надекспресували людський SOX9 і зафіксували статистично значне збільшення об’єму попередника щелепи — приблизно 19,6×10^4 мкм³. Цей результат пов’язує регуляторну зміну з вимірюваним зсувом у популяції клітин, що формують щелепу. Він також відповідає часовому вікну активності енхансера та розташуванню клітин біля ембріональної нижньої щелепи. Вмикач хрящового росту SOX9 займає високий щабель у ієрархії утворення хряща. Класичні дослідження показали, що SOX9 необхідний для хондрогенезу — процесу утворення хряща з попередніх клітин. Дослідження на рибах підтверджують цю роль у формуванні обличчя. Основні роботи показали, що sox9a у дзебрафіш необхідний для морфогенезу хряща нижньої щелепи. Це пояснює, чому навіть невелике збільшення SOX9 може залишити слід: підвищення сигналу в потрібних клітинах дає змогу утворити більше хрящових шаблонів. Що це означає для людських облич Люди та неандертальці дуже схожі на рівні послідовності ДНК. Геном неандертальців приблизно на 99,7% ідентичний ДНК сучасних людей. Проте їхні щелепи відрізнялися. Дослідження неандертальських щелеп виявили кілька характерних ознак, включаючи ретромолярний простір та міцну, виступаючу форму щелепи. Регуляторні зміни допомагають пояснити розрив між невеликими послідовнісними відмінностями та видимою анатомією. Трохи сильніший енхансер у короткому вікні розвитку може змінити баланс клітин, що формують нижню щелепу. Древня ДНК у сучасних обличчях Сучасні люди все ще несуть невеликі фрагменти ДНК неандертальців. В середньому близько 2% геному у людей неафриканського походження походить від цих давніх схрещувань. Більшість фрагментів не має помітного ефекту, але деякі впливають на гени, що беруть участь у розвитку шкіри, волосся та черепно-лицьової області. Геномний аналіз показав, що алелі неандертальців можуть тонко формувати сучасні обличчя, особливо ніс і щелепи. Науковці поєднують генетику викопних решток із тривимірним картуванням облич, щоб зрозуміти, як ці успадковані послідовності впливають на анатомію сьогодні. Ці дослідження свідчать, що навіть невеликі регуляторні зміни, як ті, що виявлені біля SOX9, можуть продовжувати впливати на ріст кісток обличчя у сучасних людей. Та сама логіка енхансера, яка колись допомагала формувати профіль неандертальця, може й досі точно налаштовувати риси нашого обличчя. Один перемикач серед багатьох Це не історія про один єдиний перемикач. Форма обличчя полігенна: багато енхансерів навколо SOX9 та інших генів регулюють дозу та час активації. Зміни неандертальців, ймовірно, впливають на зв’язування транскрипційних факторів або локальне метилювання ДНК. Ці механізми можуть підвищувати активність енхансера без зміни білка, який він кодує. «Було надзвичайно цікаво спостерігати активність у розвиваючомуся обличчі дзебрафіш у конкретній популяції клітин поруч із формуванням щелепи, і ще цікавіше було побачити, що специфічні для неандертальців відмінності можуть змінювати її активність під час розвитку», — сказала д-р Лонг. Практичний результат — краща інтерпретація регуляторних варіантів у клініках. Знання того, які некодуючі зміни змінюють силу енхансера, може покращити діагностику черепно-лицевих станів. Дослідження опубліковане у журналі Development.

Сьогодні світова економіка демонструє неоднозначну картину темпів зростання реального внутрішнього валового продукту (ВВП). Поки Європа стикається з уповільненням економічного зростання, низка країн, що розвиваються, навпаки, зростає більш ніж удвічі швидше за глобальний середній рівень. У країнах від Південного Судану до Ефіопії експортний потенціал стає ключовим двигуном економічного підйому у 2025 році. На інфографіці представлені країни з найшвидшим економічним зростанням у 2025 році за даними останнього звіту World Economic Outlook Міжнародного валютного фонду (МВФ). Очікується, що економіка Південного Судану зросте майже на 25% після відновлення роботи основної нафтопровідної лінії, пошкодженої минулого року. Проте економіка Південного Судану залишається вразливою. Конфлікт у сусідньому Судані може знову порушити постачання нафти, яка забезпечує близько 90% національних доходів. Аналогічно, високі темпи зростання ВВП у Лівії та Гайані також пов’язані зі збільшенням обсягів нафтового експорту. Зокрема, очікується, що нафтова промисловість Гайани принесе близько 2,5 мільярда доларів доходу вже у 2025 році, а до 2030-го цей показник може зрости до 10 мільярдів завдяки великим родовищам, відкритим біля узбережжя країни. Серед розвинених економік до списку потрапила лише Ірландія, де зростання забезпечене переважно завдяки збільшенню експорту фармацевтичної продукції напередодні запровадження тарифів адміністрацією Трампа. Тим часом економіка Індії прогнозується на рівні зростання 6,6%, незважаючи на збереження торговельних напруг. Навіть з урахуванням високих мит — від 33% до 36%, одних із найвищих у світі — експорт товарів до США залишається значним фактором, що забезпечує близько 2% ВВП країни.

Оптимізований механохімічний процес створює багатофункціональні композитні частинки, здатні очищати воду від забруднювачів. Вчені все частіше звертаються до сонячного світла як потужного інструменту для очищення забрудненої води. Фотокаталізатори можуть використовувати сонячну енергію для розщеплення шкідливих забруднювачів, тоді як фототермічне випаровування застосовує ту ж енергію для швидкого нагрівання і випаровування забрудненої води, яка потім конденсується у чисту питну рідину. Незважаючи на перспективність цих методів, вони часто залежать від дорогих або складних у виробництві матеріалів, що обмежує їхнє широкомасштабне застосування. Це спричинило глобальні зусилля зі створення одного доступного й ефективного матеріалу, здатного виконувати кілька завдань очищення — бажано з ресурсів, які інакше стали б відходами. У революційному дослідженні вчені з Технологічного інституту Нагої (Nagoya Institute of Technology, NITech) у Японії знайшли спосіб перетворити звичайні пластикові відходи на потужний новий інструмент для отримання чистої води. Під керівництвом доцента Такашi Шіраї (Takashi Shirai) команда — у складі д-ра Куніхіко Като (Kunihiko Kato), д-ра Юнзі Сін (Yunzi Xin) та Юпінга Сю (Yuping Xu) — створила багатофункціональні композитні частинки, які можуть одночасно очищати та опріснювати воду, використовуючи сонячне світло. Їхня робота нещодавно опублікована у журналі ACS Applied Materials & Interfaces. Механохімічний синтез за допомогою планетарної кульової млини Для створення цього інноваційного матеріалу дослідники використали планетарну кульову млину та ретельно оптимізували процес помелу. Вони почали з простої суміші триоксиду молібдену (MoO3) і поліпропілену — поширеного пластику, що використовується у пакуванні та побутових виробах. Завдяки точній механічній обробці ця суміш, отримана з відходів, перетворилася на композитні частинки, що містять брузен гідроген-молібдену (HxMoO3–y), діоксид молібдену (MoO2) та активоване вугілля — матеріали, які працюють разом для поглинання сонячного світла та ініціювання кількох реакцій очищення. «Запропонований механохімічний процес перевершує інші сучасні підходи як за енергоефективністю, так і за економічністю», — підкреслює д-р Шіраї. Провівши низку експериментів, команда показала численні вражаючі властивості своїх композитів. По-перше, ці частинки проявили широку здатність поглинати світло в діапазоні від ближнього інфрачервоного до видимого та ультрафіолетового світла, що дозволило здійснювати фотокаталітичне розкладання модельного органічного забруднювача. Цікаво, що композити також функціонували як каталізатори Брёнстеда та видаляли забруднювачі з води навіть за відсутності світла. Використання плазмонних і фототермічних ефектів Крім того, запропонований каталізатор продемонстрував плазмонні властивості, що призвели до помітного фототермічного ефекту, здатного швидко нагрівати воду за допомогою сонячного світла. Це дозволяє швидко випаровувати воду з високою фототермічною ефективністю. Нарешті, кисневмісні вуглеці, що залишалися як побічні продукти помелу, могли адсорбувати та видаляти іони важких металів із стічних вод. Команда планує вдосконалити процес кульового помелу, щоб виготовляти подібні універсальні каталізатори для очищення води та інших застосувань. «Наша технологія потенційно може застосовуватися до широкого спектра оксидів і пластиків, і ми очікуємо, що вона матиме різноманітні застосування, включаючи підвищення функціональності існуючих матеріалів та переробку пластикових відходів для забезпечення доступності питної води», — підсумовує д-р Шіраї.

Стародавнє єгипетське суспільство, від фараонів до звичайних громадян, можливо, поділяло одну дивовижно поширену звичку: регулярне, а можливо, і щоденне, вживання опіуму. Ця гіпотеза, що кидає виклик традиційним уявленням про опіум як про виключно медичний чи ритуальний продукт, нещодавно отримала вагоме підтвердження завдяки новому дослідженню, опублікованому в Journal of Eastern Mediterranean Archaeology. Вчені стверджують, що ця речовина могла бути невід’ємною частиною повсякденного життя ще 3000 років тому. Центральним об’єктом дослідження стала 2500-річна алебастрова ваза, одна з менш ніж десяти подібних неушкоджених екземплярів, знайдених у світі. Артефакт, що зберігається в Єльському музеї Пібоді, прикрашений написами чотирма мовами, що прославляють Ксеркса I, правителя імперії Ахеменідів, який також контролював Єгипет, пише T4. Команда під керівництвом дослідника Ендрю Коха вирішила вивчити не естетичні якості вази, а її вміст. Їхню увагу привернув невідомий темно-коричневий ароматичний залишок на внутрішніх стінках. Подальший хімічний аналіз розвіяв усі сумніви, виявивши чіткі біомаркери опіуму, зокрема носкапін, тебаїн, папаверин, гідрокотарнін та морфін. За словами Коха, ці знахідки свідчать, що вживання опіуму не було ані випадковим, ані спорадичним. Більше того, це не було прерогативою виключно королівської родини. Археологи раніше знаходили залишки опіуму в глечиках з гробниці купецького класу, що датується Новим царством (XVI-XI століття до н.е.). Кох висуває теорію, що самі алебастрові посудини могли бути легко впізнаваними культурними маркерами вживання опіуму, подібно до того, як сучасні кальяни асоціюються зі споживанням тютюну. Дослідники вважають «можливим, якщо не ймовірним», що алебастрові глечики з гробниці Тутанхамона містили опіум, що вписується в давню традицію вживання опіатів. Це відкриття також змушує по-новому поглянути на одну з найвідоміших археологічних знахідок в історії. Майже століття тому, у 1933 році, хімік Альфред Лукас, член команди Говарда Картера, яка відкрила гробницю Тутанхамона, провів аналіз подібних алебастрових посудин із поховання фараона. Він також описав липкі, темно-коричневі органічні речовини всередині, але, не маючи сучасних технологій, зміг лише дійти висновку, що це не парфуми. Тепер Кох та його колеги вважають «можливим, якщо не ймовірним», що алебастрові глечики з гробниці Тутанхамона містили опіум, що вписується в давню традицію вживання опіатів. Наступним кроком дослідники сподіваються провести такий самий хімічний аналіз артефактів із гробниці Тутанхамона, які зараз зберігаються у Великому єгипетському музеї. Читайте також: Вчені назвали 4 звички, які допоможуть прожити до 100 роківThe post У стародавніх єгиптян виявили одну “жахливу” спільну звичку first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Компанія ZTE випустила смартфон початкового рівня, який в залежності від регіону називається Nubia V80 Design або Blade V80 Design. Модель отримала широку вставку під камери в дусі iPhone 17 Pro Max, хоча фактично позаду стоїть лише один робочий сенсор на 50 МП. Також новинка виділяється 6,75″ IPS-екраном із частотою 120 Гц та нестандартною роздільною здатністю 1940×900 пікселів. Смартфон побудований на базі процесора Unisoc T7280, який раніше мав назву Unisoc T620. Доповнюють його 8 ГБ оперативної пам’яті, накопичувач на 256 ГБ і слот для картки MicroSD. Стандартна батарея на 5000 мАг підтримує швидку зарядку на 22.5 Ватт. З інших характеристик можна відзначити Android 16, роз’єм для навушників, 3,5-мм мініджек, вбудований в кнопку живлення сканер відбитків, виділену кнопку для запуску ІІ-асистента та захист від бризок за стандартом IP64.