Сьогодні вже нікого не дивує факт, що на Марсі колись текла вода. У давнину планета мала щільнішу атмосферу, річкові системи, озера й навіть океан — усе це робило її придатною для життя. Та приблизно від 4,2 до 3,7 мільярда років тому атмосфера Марса почала розвіюватися під дією сонячного вітру, і вода поступово зникла з його поверхні. Нове дослідження вчених з Нью-Йоркського університету в Абу-Дабі показує, що Марс міг залишатися придатним для життя набагато довше, ніж вважалося раніше. Дані ровера Curiosity, який досліджує кратер Гейл, свідчать, що давні піщані дюни поступово перетворювалися на камінь через взаємодію з підземною водою. Вчені проаналізували литифіковані відклади формації Стімсон та порівняли їх із подібними структурами у пустелях ОАЕ. Результати показують, що підземні водні системи залишили мінерали, такі як гіпс, що свідчить про тривалу присутність води на Марсі. На основі цих відкриттів дослідники припускають, що стародавні відклади можуть містити сліди мікробного життя. Це робить кратер Гейл перспективним місцем для майбутніх місій, спрямованих на пошук слідів життя на Червоній планеті. Дослідження опубліковане в журналі Journal of Geophysical Research – Planets і додає нові дані до розуміння того, як Марс еволюціонував від вологого світу до холодної та сухої планети, якою ми її бачимо сьогодні.

Компанія Blackview представила третю версію захищеного смартфона Xplore 2. Нова модифікація зветься Satellite і, як можна здогадатися, вона виділяється підтримкою супутникового зв’язку для передачі тексту та голосу. З’єднання тут відбувається через супутники Skylo, а карта покриття включає велику частину Європи, США, Канаду, Австралію та Бразилію (всього 36 країн). На вибір пропонуються два пакети зв’язку — 5 євро на місяць за 20 повідомлень та 10 євро за 50 повідомлень. Інші характеристики не змінились. Апарат працює під управлінням передтопового чіпсету Mediatek Dimensity 8300 і пропонує дві конфігурації пам’яті – 12/256 та 16/1024. AMOLED-екран з діагоналлю 6,73 дюйма має роздільну здатність 2K (3200×1440) та динамічну частоту розгортки від 1 до 120 Гц. Задня камера представлена ​​сенсором Samsung GN9 та «датчиком нічного бачення» на 20 МП. Живиться пристрій від великої батареї на 20000 мАг, що вміє заряджатися від 120-ватного адаптера. З інших функцій заявлені кемпінговий ліхтарик, Wi-Fi 6e, безконтактна оплата через NFC і слот eSIM.

Іноді найцікавіші новини заховані не в гучних презентаціях, а в нудних, на перший погляд, фінансових звітах. Саме так сталося з Nintendo: у звіті за другий квартал 2025 року, який переважно читають аналітики та ті, хто полюбляє дрібний шрифт, прозвучала фраза, що сколихнула ігровий світ. Президент компанії Сюнтаро Фурукава офіційно заявив: Nintendo переходить до пріоритетної розробки для Switch 2. Ігрова спільнота одразу зробила театральний вдих: «Switch помер. Хай живе Switch 2!» Та чи справді усе так драматично? Фактично, нічого надзвичайного не сталося. Якщо поглянути на історію ігрових систем, консолі зазвичай живуть близько семи-восьми років, перш ніж компанія випускає оновлену платформу. Switch дебютував 3 березня 2017 року — і навіть за найстриманішими оцінками провів на ринку чудовий, повноцінний цикл. Коли Switch 2 вийшов 5 червня 2025 року, було зрозуміло, що стартує нова ера. Але це не означає, що Nintendo негайно «вимикає рубильник» першого покоління. Уявіть не різке вимкнення світла, а повільне закручування крана. Саме так зазвичай виглядає кінець життєвого циклу консолі. Як зникають старші покоління консолей Nintendo поки офіційно не зверталася до покупців із повідомленням про завершення підтримки Switch — окрім сухих рядків у звіті від 5 листопада 2025 року. На практиці це означає одне: найкращий прогноз — подивитися, як це відбувалося раніше. Історія вказує: консолі ще довго дихають після виходу наступників.Xbox One і досі отримує нові ігри, хоч і в невеликій кількості, хоч ця консоль була замінена Xbox Series X/S у 2020 році. Те саме відбувається з PlayStation 4: кілька років після появи PS5 вона продовжувала отримувати релізи. Switch, без сумніву, повторить цей шлях. Switch ще не сказав свого останнього слова Нині відомо, що понад 10 уже анонсованих ігор вийдуть на Switch та Switch 2 одночасно впродовж наступного року. Серед них — великі релізи, на кшталт: Metroid Prime 4: Beyond Sonic Racing: CrossWorlds Це прямий сигнал: Nintendo не збирається вимикати підтримку нинішньої системи завтра чи навіть післязавтра. Видання все ще зацікавлені в аудиторії Switch, адже мільйони гравців по всьому світу не перейдуть на Switch 2 миттєво. То чи варто купувати Switch зараз? Насправді — так, і в цьому немає нічого дивного.Перше покоління Switch залишається доступнішим, має гігантську бібліотеку ігор і ще кілька років точно отримуватиме нові проєкти, хай і поступово меншими темпами. Switch увійшов в історію як одна з найуспішніших гібридних консолей, і її «пенсія» буде плавною та довгою.

Компанія OnePlus розмістила інформацію про нову модель смарт-годинника Watch Lite на офіційних сайтах у європейських країнах. Пристрій з’явився на сторінках бренду у Великій Британії та Нідерландах після першої згадки на початку листопада 2025 року. Виробник позиціонує Watch Lite як модель початкового рівня. На опублікованих зображеннях показано сріблястий корпус годинника з двома елементами управління на правій стороні. Конструкція включає обертову заводну голівку та додаткову кнопку. Пристрій поставляється з білим силіконовим ремінцем, помаранчевим декоративним рядком і металевою застібкою сріблястого кольору. Офіційні технічні характеристики годинника поки що не опубліковані. Зображення циферблата демонструє функціональні можливості гаджета. Годинник здатний відстежувати фізичну активність користувача — підраховувати кількість кроків і витрачених калорій, а також відстежувати частоту серцевих скорочень. Крім того, пристрій відображає параметри навколишнього середовища, включаючи температуру повітря, атмосферний тиск, інтенсивність ультрафіолетового випромінювання, вологість і швидкість вітру. Старт продажів Watch Lite у європейському регіоні заплановано на 17 грудня 2025 року. Цього ж дня відбудеться презентація смартфона OnePlus 15R та планшета OnePlus Pad Go 2. Вартість смарт-годинника виробник поки не розкриває. Компанія пропонує покупцям підписатися на електронну розсилку, щоб отримати знижку в розмірі 50 фунтів стерлінгів або 50 євро на придбання пристрою.

Наука часто просувається вперед тому, що люди переслідують запитання, які не зникають. Бігфут перебуває в тій дивній зоні, де цікавість упирається у межі загальноприйнятого знання. Нове дослідження показує, що нині пошук Бігфута спирається на дисципліну, ретельність та сучасні інструменти. Доктор Джеймі Льюїс із Кардіффського університету поспілкувався з понад 150 дослідниками Бігфута. Він з’ясував, що люди прагнуть, аби їхня робота виглядала обґрунтованою та структурованою. Багато хто розповідав про довгі ночі просто неба та години, присвячені перевірці кожного дрібного сліду. Кожна людина заходить у ліс зі своїм підходом. Дехто досліджує звукові патерни. Інші стежать за незвичними позначками на деревах. Хтось зосереджується на слідах у ґрунті, які швидко зникають. Кожна підказка має значення, навіть якщо вона неясна. Доктор Льюїс пояснив відданість, що стоїть за цими пошуками. «Як соціолога науки, мене дуже цікавлять способи, якими звичайні люди створюють знання, використовуючи наукову риторику та технології, намагаючись довести свої теорії», — сказав він. Його інтерв’ю виявили різні стратегії: дрони в небі, тепловізійні камери, що сканують темні хребти, та параболічні антени, які вловлюють далекі звуки. Люди йдуть за слабкими слідами, записують дивні шуми й перевіряють порушений ґрунт. І так знову й знову, тиждень за тижнем. Що описують очевидці Повідомлення про Бігфута з’являються по всій Північній Америці. Найбільше заяв надходить із Тихоокеанського північного заходу. Очевидці описують високу істоту, схожу на мавпу, з довгими руками, грубою шерстю та велетенськими стопами. Прихильники наводять фото, відео, сліди та дивні звуки. Опитування показують, що віра в Бігфута на континенті зростає. «Скептики можуть думати, що Бігфутери відкидають науку, переслідуючи тварину, існування якої ніколи не було доведено. Але мої інтерв’ю показали, як Бігфутери спираються на своє розуміння наукових практик, щоб зібрати фрагменти того, що вони вважають відчутними доказами», — сказав доктор Льюїс. Одні звертають увагу на незвичні сліди на землі. Інші — на дивні нічні звуки. Багато хто порівнює свої знахідки з відомими тваринами, щоб відкинути звичні пояснення. Уявлення про Бігфута Більшість дослідників Бігфута вважає, що ця істота має біологічну природу. Менша група припускає щось надприродне. Дослідники називають більшість «Ейперами» (від слова ape — мавпа). Їхні твердження могли б узгоджуватися зі звичайною наукою, якби з’явилися вагомі докази. Доктор Льюїс почав досліджувати цю тему під час локдауну. Зайвий час удома привів його до багатьох програм про Бігфута. Цікавість зросла, і він зв’язався з дослідниками. Багато хто поділився довгими історіями, особистими звичками та власними польовими сюрпризами. Його робота викладена у книзі Bigfooters and Scientific Inquiry: On the borderlands of legitimate science, написаній спільно з доктором Ендрю Бартлеттом. Коли Бігфутинг сприймають серйозно «Для цієї роботи ми прийняли підхід, який жартома називаємо “методологічною довірливістю”, проте він має серйозний сенс», — сказав доктор Бартлетт. «Якщо ми хочемо зрозуміти, як люди поза науковими інституціями намагаються збирати докази та висувати знання — і це стосується далеко не лише Бігфутингу, — ми не досягнемо успіху, якщо відкинемо їхні зусилля наперед». Доктор Бартлетт вважає, що публічні дебати про докази часто не помічають важливості спільного досвіду. «Приділяючи час і увагу розумінню їхнього світу знань і їхньої раціональності, ми можемо побачити, що їхня діяльність зовсім не “антинаукова”, а є спробою бути науковими у власному розумінні». Багато людей нині відчувають тиск робити висновки самостійно. Спільноти Бігфута демонструють інший шлях — коли люди порівнюють ідеї й ставлять одне одному виклики. Глибший сенс у цій загадці «Бігфут існує. Не обов’язково як біологічна істота, але точно як об’єкт, навколо якого тисячі американців організовують своє життя, збираючи й аналізуючи докази та створюючи знання», — сказав доктор Льюїс. Ця ідея формує плани на вихідні, дружні стосунки та довготривалі хобі. Люди знову повертаються до лісів, порівнюють знахідки та уточнюють інтерпретації. Для декого пошук важливіший за висновок. Цей процес надає сенс, розвиває навички й підтримує живу загадку. Дослідження показує, чому Бігфут залишається потужним образом у уяві та практиці. Пошук вимагає дисципліни, великого терпіння та безперервного спостереження. Він також відображає глибоку допитливість, а не заперечення науки. Пошуки тривають Ліси можуть так і не розкрити остаточної відповіді. Проте пошук продовжує зростати. Цікавість рухає людей крізь дерева, змушує вдивлятися в тіні та сподіватися, що наступний слід вирішить питання. Багато дослідників описують особливе відчуття, яке з’являється щоразу, коли вони заходять у віддалені місця. Тиша привертає увагу. Кожен звук викликає нову думку. Тріснута гілка може нічого не означати, але цей момент штовхає пошук уперед. Люди оглядають землю, сканують обрій і уважно слухають. Хтось повертається в одну й ту саму долину щороку. Інші обирають нові регіони з новою надією. Ритуал створює відчуття мети. Бігфут залишається символом невідомого. Образ ставить запитання, кидає виклик припущенням і спонукає помічати деталі, які легко пропустити. Пошук триває, бо багатьом подобається цей виклик. Процес приносить структуру, сенс і захоплення в звичайні дні.

Те, що ви не шукаєте закопані скарби, не означає, що ви їх не знайдете. Наприклад, чоловік, який копав басейн за межами Ліона, Франція, знайшов на задньому дворі скарб золота — п’ять золотих злитків і безліч монет, — все це зберігалося в поліетиленових пакетах. Після виявлення золота на його власності — власності, якою він володів лише близько року — чоловік (який залишився анонімним) передав скарб місцевій владі міста Невіль-сюр-Сон, яка, своєю чергою, зв’язалася з Регіональним управлінням культури. Ця група мала вирішити, чи має скарб якусь археологічну цінність. Якщо так, це означало б, що держава могла б претендувати на право власності на знахідку. Але якщо знахідка не була визнана такою, що має археологічну цінність, претензія переходить до першовідкривача.Цивільний кодекс Франції, який датується 19 століттям , визначає скарб як «будь-яку заховану або поховану річ, щодо якої ніхто не може довести своє право власності, і яка виявлена ​​​​суто випадково». Право власності на таку знахідку надається особі, яка знайшла скарб, якщо він знаходився на її власній власності. Оскільки на п’яти золотих злитках були вигравірувані унікальні ідентифікаційні номери, дослідники швидко змогли відстежити їх до нафтопереробного заводу в районі Ліона, який переплавив золото та виготовив злитки лише близько 15-20 років тому. Поліція також встановила, що злитки не були вкрадені та не були причетні до недобросовісних дій. Відносна новизна золотих злитків у поєднанні з їх законним походженням означала, що чоловік, який хотів мати басейн, міг залишити собі скарб. За даними франкомовної газети La Progres, оцінка знахідки становить близько 800 000 доларів. Чому золоті злитки та монети були закопані на задньому дворі — невідомо. Попередній власник будинку помер до того, як скарб було знайдено, і повідомлень про те, чому золото було сховано, не надходило. Лише за останні кілька місяців з’явилося кілька повідомлень про випадки, коли люди натрапляли на закопані скарби. Рибалка пішов копати черв’яків біля свого дому у Швеції та знайшов приблизно 20 000 срібних монет і прикрас часів раннього Середньовіччя. Шукач скарбів із металошукачем у Німеччині прогулювався полем у Саксонії та повернувся додому із золотою монетою «райдужна чаша» віком 2200 років. А в Англії пара, яка ремонтувала свою кухню, виявила схованку 17-го століття з приблизно 100 монетами часів першої громадянської війни в Англії. Іншими словами, мабуть, ніколи не було кращого часу, щоб розпочати той проєкт із ремонту дому, про який ви думали. Можливо, ви отримаєте не лише нову терасу.

Microsoft уточнила, що в збиранні Windows 11 24H2 виявлено дефект, при якому модуль Explorer. exe, інтерфейсний лаунчер «Пуск» та ряд процесів оболонки припиняють роботу одразу після оновлення системи. Ситуація зачіпає встановлені з липня 2025 року місячні cumulative-патчі і проявляється як на звичайних робочих станціях, так і у віртуальних VDI-конфігураціях, де середовище користувача формується заново при кожному логіні. За опублікованою інформацією, проблеми виникають вже на першому запуску профілю після оновлення або повторюються при кожному вході в сеанс на машинах з динамічним чином ОС. Причиною є затримка при реєстраційних операціях, необхідних для XAML-залежностей. У переліку фігурують три системні пакети: Microsoft Windows.Client.CBS, Microsoft.UI.Xaml.CBS і MicrosoftWindows.Client.Core. Ці компоненти забезпечують роботу ключових елементів графічної оболонки і беруть участь в ініціалізації користувача UI-стека. Якщо реєстрація не виконується коректно, службові процеси, серед яких StartMenuExperienceHost, ShellHost. exe і сам провідник завершують виконання або не проходять стадію запуску. Користувачі в такому випадку стикаються з відсутністю панелі завдань, неактивною програмою Settings або помилками при виклику стартового меню. Розробник повідомив, що ведеться підготовка виправлення, проте тимчасові рамки виходу патчу наразі не позначені. До появи постійного рішення надано обхідний метод: через PowerShell необхідно повторно прописати конфігурацію трьох модулів XAML з використанням команд Add-AppxPackage, що виконуються від імені адміністратора. Після перезавантаження робоче середовище відновлює працездатність до наступного циклу апдейтів. Окремо відзначено вразливість віртуальних робочих просторів, де образ системи не зберігає стан між сесіями. Для таких конфігурацій пропонується виконувати скрипт реєстрації перед запуском оболонки Windows, щоб унеможливити ініціалізацію інтерфейсу. Microsoft додала приклад batch-файлу, що запускається до робочого столу. Ситуація, що спостерігається, доповнює ланцюжок недавніх помилок, пов’язаних з оновленнями для Windows 11. Раніше Nvidia випустила гарячу версію драйвера GeForce Hotfix, що усуває зниження FPS, викликане пакетом KB5066835. Microsoft також розповсюджувала позачергові оновлення, що закривають збої ESU та некоректні цикли встановлення hotpatch-патчів.

Дослідник з Університету Рутгерса та його колеги пов’язали незвичайні геологічні аномалії з розплавленим походженням Землі та її унікальною придатністю для життя. Протягом багатьох років дослідники намагалися зрозуміти два величезні та загадкові утворення, заховані глибоко в надрах Землі. Їхні величезні розміри та незвичайні риси ускладнюють їх узгодження з традиційними уявленнями про розвиток планети. Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Nature Geoscience під керівництвом геодинаміка з Університету Рутгерса Йошінорі Міядзакі разом з кількома колегами, пропонує переконливу нову інтерпретацію цих структур і того, як вони могли вплинути на довгострокову придатність Землі для життя. Ці утворення, які називаються великими провінціями з низькою швидкістю зсуву та зонами наднизької швидкості, розташовані на межі між мантією та ядром, майже на 1800 миль нижче поверхні. Великі провінції з низькою швидкістю зсуву – це величезні області надзвичайно гарячих і щільних порід, одна з яких розташована під Африкою, а інша – під Тихим океаном. Зони наднизької швидкості виглядають як тонкі розплавлені плями, що знаходяться безпосередньо на ядрі, нагадуючи калюжі лави. Обидва типи значно уповільнюють сейсмічні хвилі, що вказує на те, що їхній хімічний склад відрізняється від навколишньої мантії. «Це не випадкові дивацтва», — сказав Міядзакі, доцент кафедри наук про Землю та планети в Школі мистецтв і наук Рутгерса. «Це відбитки найдавнішої історії Землі. Якщо ми зможемо зрозуміти, чому вони існують, ми зможемо зрозуміти, як утворилася наша планета і чому вона стала придатною для життя». Планета, народжена з магматичного океану За словами Міядзакі, колись мільярди років тому Земля була оповита глобальним магматичним океаном. У міру охолодження планети вчені очікували, що мантія розвинуться в окремі шари різного хімічного складу, подібно до того, як замерзлий сік розділяється на цукровий шар і водянистий шар. Однак сейсмічні спостереження показують, що такий чіткий шар ніколи не утворювався. Натомість, поблизу нижньої частини мантії накопичувалися великі провінції з низькою швидкістю зсуву та зони наднизької швидкості у вигляді нерегулярних скупчень. «Ця суперечність була відправною точкою», — сказав Міядзакі. «Якщо ми почнемо з океану магми та проведемо розрахунки, то не отримаємо того, що бачимо сьогодні в мантії Землі. Чогось бракувало». Його колеги дійшли висновку, що відсутній елемент — це саме ядро. Їхня модель припускає, що протягом мільярдів років такі елементи, як кремній і магній, просочувалися з ядра в мантію, змішуючись з ним і запобігаючи утворенню сильного хімічного нашарування. Це вливання може пояснити дивний склад великих провінцій з низькою швидкістю зсуву та зон наднизької швидкості, які можна розглядати як затверділі залишки того, що вчені назвали «базальним магматичним океаном», забрудненим матеріалом ядра. «Ми припустили, що це може бути результатом витоку матеріалу з ядра», — сказав Міядзакі. «Якщо додати основний компонент, це може пояснити те, що ми бачимо зараз». Наслідки для еволюції та придатності Землі для життя За словами Міядзакі, це відкриття стосується не лише хімії глибоких шарів Землі. Взаємодія ядра та мантії, можливо, вплинула на те, як Земля охолоджувалася, як розгорталася вулканічна активність і навіть як еволюціонувала атмосфера. Це може допомогти пояснити, чому на Землі є океани та життя, тоді як Венера — це розпечений парник, а Марс — замерзла пустеля. «На Землі є вода, життя та відносно стабільна атмосфера», – сказав Міядзакі. «Атмосфера Венери в 100 разів товстіша за земну і складається переважно з вуглекислого газу, а Марс має дуже тонку атмосферу. Ми не до кінця розуміємо, чому це так. Але те, що відбувається всередині планети, тобто як вона охолоджується, як еволюціонують її шари, може бути значною частиною відповіді». Інтегруючи сейсмічні дані, фізику мінералів та геодинамічне моделювання, дослідження переосмислило великі провінції з низькою швидкістю зсуву та зони наднизької швидкості як важливі ключі до формування Землі. Ці структури можуть навіть живити вулканічні гарячі точки, такі як Гаваї та Ісландія, пов’язуючи глибини Землі з її поверхнею. «Ця робота є чудовим прикладом того, як поєднання планетарної науки, геодинаміки та фізики мінералів може допомогти нам розгадати деякі з найдавніших загадок Землі», — сказав Цзе Ден з Принстонського університету , співавтор дослідження. «Ідея про те, що глибока мантія все ще може нести хімічну пам’ять про ранні взаємодії ядра та мантії, відкриває нові шляхи розуміння унікальної еволюції Землі». Спираючись на цю ідею, дослідники кажуть, що кожен новий доказ допомагає заповнити прогалини в ранній історії Землі, перетворюючи розрізнені підказки на чіткішу картину її еволюції. «Навіть маючи дуже мало підказок, ми починаємо будувати історію, яка має сенс», — сказав Міядзакі. «Це дослідження дає нам трохи більше впевненості в тому, як еволюціонувала Земля і чому вона така особлива».

У компанії кажуть, що Moto G57 Power здатний працювати три дні на одній зарядці. Смартфон Moto G57 Power офіційно дебютував у Індії. Новинка відрізняється великим акумулятором – його ємність становить 7000 мА·год. Максимальна потужність заряджання TurboPower складає 30 Вт. За офіційними даними, смартфон може працювати до трьох днів на одній зарядці. Moto G57 Power отримав екран IPS з діагоналлю 6,7 дюйма, роздільною здатністю Full HD+ та кадровою частотою 120 Гц. В основі апаратної платформи лежить SoC Snapdragon 6s Gen 4, обсяг ОЗП становить 8 ГБ, флеш-пам’яті – 128 ГБ. В основній камері два сенсори: 50 та 8 Мп. Основний – Sony LYT-600. Смартфон працює під керуванням Android 16: гарантовано оновлення до Android 17 та три роки оновлень безпеки.

Курятина є одним із найпопулярніших джерел дієтичного білка у світі, але її поживна цінність та безпека значною мірою залежать від обраного методу термічної обробки. Високотемпературні методи, такі як гриль або смаження, можуть призводити до утворення гетероциклічних амінів (ГЦА) та поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ) — потенційних канцерогенів. Дієтологи та наукові дослідження сходяться на думці, що найздоровіші методи ті, які використовують низьку температуру або непряме нагрівання та мінімізують додавання жиру, пише Pixelinform. 1. Поширування Поширування — це один з найкорисніших і найделікатніших способів приготування курки. Він передбачає повільне тушкування м’яса у рідині (воді, бульйоні або навіть вині) при дуже низькій температурі, близько 70–80°C. Такий метод використовує непряме тепло, що значно знижує утворення шкідливих хімічних сполук, таких як ГЦА та ПАВ. Завдяки низькій температурі, курка максимально зберігає вологу та виходить надзвичайно ніжною і соковитою. Щоб додати смаку, замість звичайної води використовуйте бульйон, приправивши його свіжими травами та спеціями. 2. Приготування на пару Приготування на пару — це ще один надзвичайно здоровий і швидкий метод. Курка готується у паровому кошику над киплячою водою або бульйоном, а температура готування зазвичай не перевищує 100°C. Цей метод ідеально зберігає натуральні поживні речовини та вітаміни, які могли б перейти у воду під час варіння. Приготування на пару не вимагає додавання олії чи жиру, що робить кінцеву страву низькокалорійною. Курка залишається вологою та ніжною, а ризик утворення канцерогенів мінімальний. 3. Запікання Запікання в духовці є одним із найпопулярніших здорових способів приготування, оскільки воно вимагає мінімальної кількості доданого жиру. Якщо готувати курку за помірної температури (до 175°C), рівень утворення шкідливих сполук залишається відносно низьким. Запікання особливо підходить для більших шматків або цілої курки, дозволяючи м’ясу зберегти натуральні соки та набути апетитної золотистої скоринки. Щоб забезпечити вологість, можна злегка змастити м’ясо оливковою олією або використовувати бульйон як основу в деку. 4. Варіння Варіння курки є простим і традиційним методом, який також вважається дуже корисним. Як і поширування, воно використовує низьку температуру (до 100°C), що мінімізує утворення канцерогенів. Варена куряча грудка виходить ніжною та соковитою і є ідеальною для салатів або легких страв. Для покращення смаку, курку варто варити у якісному бульйоні, приправленому корінням та спеціями, замість звичайної води. 5. Тушкування або Приготування під тиском Тушкування (на невеликому вогні) або використання скороварки (приготування під тиском) — це ефективні методи, що також сприяють здоровому харчуванню. Тушкування використовує мінімум жиру і дозволяє м’ясу залишатися вологим. Додавання кислоти, наприклад, лимонного соку або оцту до маринаду, може додатково допомогти зменшити утворення кінцевих продуктів глікації (КПГ), які також можуть бути пов’язані з різними захворюваннями. Приготування під тиском (у скороварці) використовує високі температури, але значно скорочує час готування (до 60%), що допомагає зберегти більше поживних речовин та мінімізувати утворення канцерогенів, оскільки час контакту з високою температурою зменшується. Обираючи будь-який з цих методів, завжди пам’ятайте, що внутрішня температура курки повинна досягати 74°C для знищення шкідливих бактерій. Дієтолог назвала найкорисніший спосіб приготування курки читайте на сайті Pixel.inform.