Деякі давні міста вражають своїми масштабами, але майже нічого не розповідають про себе. Теотіуакан, розташований поблизу сучасного Мехіко, — саме таке місто. Його грандіозні піраміди Сонця та Місяця, а також пряма Дорога Мертвих свідчать про високий рівень розвитку цивілізації, яка існувала тут понад дві тисячі років тому. Колись у місті мешкало понад 125 тисяч людей, що робило його одним із найбільших центрів свого часу. Проте питання, ким були ці люди, і досі залишається великою загадкою. Відповідь, здається, криється у настінних зображеннях. Два дослідники з Копенгагенського університету — Магнус Фарао Гансен та Крістофер Хельмке — висунули нову гіпотезу. Вони вважають, що ці малюнки — не просто прикраси, а забута система писемності. Люди Теотіуакана не залишили літописів чи імен своїх правителів, але, можливо, передали дещо важливіше — свою мову, зашифровану в символах. Раніше вважалося, що у Теотіуакані не було писемності, на відміну від цивілізації майя. Однак нове дослідження, опубліковане в журналі Current Anthropology, намагається довести протилежне. За словами вчених, символи не лише зображують предмети, а й передають звуки мови. Дослідники переконані, що це предкова форма мови ацтеків — науатль. Таким чином встановлюється прямий зв’язок між давніми будівничими Теотіуакана та знаменитою культурою ацтеків. Розшифрувати таку систему надзвичайно складно, адже вона не схожа на звичну абетку. Частина знаків — це піктограми, які позначають сам предмет: наприклад, зображення койота означає «койот». Однак інша, значно важливіша частина, передає звуки слів, а не їхні значення. Поєднуючи такі знаки, мешканці міста могли записувати будь-які слова. Саме системне використання символів для передачі звуків, на думку вчених, свідчить про існування справжньої писемності. Постає питання: чи можна дізнатися, як саме звучали ці слова дві тисячі років тому? Використати сучасний науатль неможливо, адже мова за цей час суттєво змінилася. Тому дослідникам довелося виконати подвійну роботу — одночасно розшифровувати символи та реконструювати звучання стародавньої форми мови. Якщо відкриття підтвердиться, народ Теотіуакана перестане бути безіменним. Це дозволить зрозуміти, що вони належали до великої мовно-культурної спільноти, з якої згодом постали ацтеки. Відкриття також може змінити наше бачення історії регіону, показавши, що предки ацтеків жили тут набагато раніше, ніж вважалося раніше. Ба більше, цей метод може допомогти археологам розпізнавати приховані написи у майбутніх знахідках. Самі автори визнають, що їхнє дослідження — лише початок. Головна проблема полягає в тому, що знайдено дуже мало зразків текстів. Щоб остаточно підтвердити свою гіпотезу, вченим потрібно знайти більше прикладів, де ті самі символи використовуються для передачі звуків у різних словах.

Компанія Apple випустила третю бета-версію оновлення iOS 26.1 для розробників. Це перше велике оновлення основної версії операційної системи, представленої раніше цього року. За попередніми оцінками, фінальна версія iOS 26.1 стане доступною користувачам наприкінці жовтня або на початку листопада. Основні зміни у новому оновленні стосуються розширення мовної підтримки. Функція Apple Intelligence тепер працює з традиційною китайською, датською, голландською, норвезькою, португальською (Португалія), шведською, турецькою та в’єтнамською мовами. Паралельно розширюється функціональність AirPods Live Translation: крім уже підтримуваних англійської (США та Великобританія), французької, німецької, бразильської португальської та іспанської (Іспанія), додано спрощену та традиційну китайську, італійську, японську та корейську. Ця функція спочатку була доступна на AirPods Pro 2, AirPods Pro 3 та AirPods 4. Крім мовних покращень, iOS 26.1 вносить зміни до інтерфейсу керування: тепер будильники можна відключати за допомогою звичного жесту «змахни для розблокування», а в додатку «Музика» з’явився свайп для перемикання треків. Додаткові деталі про зміни у третій бета-версії стануть відомі після встановлення оновлення на тестові пристрої.

Slack тестує оновлену версію Slackbot, який тепер діє як персональний штучний інтелект-асистент. Замість простих нагадувань і сповіщень, бот зможе створювати плани, організовувати зустрічі, шукати файли та навіть формувати маркетингові кампанії, розповідає NNews. Slackbot отримує «інтелект» Як пояснив головний директор з продуктів Slack Роб Сіман, компанія повністю перебудувала Slackbot, перетворивши його на «персонального AI-компаньйона».Тепер користувачі зможуть у новій панелі поруч із пошуком вводити запити на кшталт: “Які мої пріоритети на сьогодні?” або “Знайди документ, який Джей показував на останній зустрічі.” Slackbot використовує дані з повідомлень, файлів і каналів вашого робочого простору, щоб видавати персоналізовані відповіді. Інтеграція з Outlook і Google Calendar Оновлений бот також може взаємодіяти з Microsoft Outlook і Google Calendar, щоб узгоджувати й планувати зустрічі безпосередньо у Slack. Крім того, Slackbot навчився розуміти запити природною мовою, що спрощує пошук документів без необхідності згадувати точні ключові слова. Більше, ніж просто нагадування У демо Slack показала, як AI-бот створює план запуску продукту в Canvas, збираючи інформацію з різних каналів, або допомагає сформувати соцкампанію у фірмовому стилі бренду. При цьому всі звичні функції Slackbot — автоматичні повідомлення та кастомні команди — залишаються. Приватність даних За словами представників Slack, усі AI-функції працюють через Amazon Web Services (AWS) Virtual Private Cloud, тобто жодні дані не залишають корпоративний фаєрвол і не використовуються для навчання моделей. Коли очікувати Наразі оновлений Slackbot доступний для 70 тисяч співробітників Salesforce, а незабаром Slack розпочне пілотне тестування з клієнтами. Масовий запуск очікується до кінця 2025 року. Джерело:The Verge — “Slack is turning Slackbot into an AI companion”Автор: Emma Roth

Багато користувачів не готові викладати тисячі доларів за флагман, але й не хочуть миритися з обмеженнями бюджетних моделей. Золота середина — смартфони середнього класу, які за останні роки зробили величезний стрибок у якості. Вони мають стильний дизайн, потужні процесори й батареї, яких вистачає на весь день. Часто — навіть круті камери, гідні топових пристроїв. Експерти порталу Stuff обрали найкращі моделі 2025 року в ціновому діапазоні до $600. Pixel 9a — найкращий для більшості Актуальний представник серії “А” від Google. Менш ніж за $500 ви отримуєте одну з найкращих камер у сегменті, потужну продуктивність і “чистий” Android без зайвих додатків. Galaxy A56 — для фанатів Samsung AMOLED-дисплей на 120 Гц, 8/12 ГБ ОЗП, преміальні матеріали та оновлення на шість років. Експерти кажуть: це 75% функцій Galaxy S25 за половину його ціни. iPhone 16e — найкращий Айфон середнього класу Процесор Apple A18, Face ID і 48 Мп камера роблять його сучаснішим за iPhone SE.Так, не найдешевший, але оптимальний вибір для тих, хто хоче “яблуко” без переплати за Pro-версії. Honor Magic 7 Lite — чемпіон автономності У корпусі товщиною лише 8 мм — гігантська батарея на 6600 мАг, якої вистачає на 2–3 дні.Основна камера теж приємно здивувала — знімає чітко навіть у складному освітленні. Motorola Edge 60 Pro — швидка альтернатива Pixel Зарядка 90 Вт — повна за менше ніж годину.Фото й автономність — на рівні лідерів класу, тому Edge 60 Pro став справжнім сюрпризом року. Nothing Phone 2 — найстильніший Прозора задня кришка та підсвічування Glyph Interface роблять його унікальним.Ідеальний для тих, хто хоче виділитися, не переплачуючи. Xiaomi 14T Pro — найпотужніший Процесор Dimensity 9300+, 12 ГБ ОЗП і стабільна батарея.Можливо, без “вау-дизайну”, але продуктивність рівня флагманів у середньому ціновому сегменті. Підсумок Якщо вам потрібен найзбалансованіший смартфон — беріть Pixel 9a.Любите Android з преміум-відчуттям — Galaxy A56 або Motorola Edge 60 Pro.А для шанувальників Apple — iPhone 16e стане найрозумнішим компромісом.

Нові наукові дослідження свідчать, що не всі лісові пожежі є катастрофою для природи. У певних випадках вогонь може стати каталізатором оновлення екосистем і навіть сприяти процвітанню деяких видів птахів протягом десятиліть. Дослідники з Університету Монтани вивчили наслідки природних пожеж у Північній Америці та виявили, що певні види, як-от дятли, синиці й горихвістки, активно заселяють згорілі ліси, які з часом перетворюються на унікальні місця проживання. Після пожежі з’являються відкриті ділянки з мертвими деревами, що приваблюють комах, якими харчуються дятли. Вони створюють численні гнізда в обгорілих стовбурах, що, своєю чергою, надає притулок і іншим видам птахів. У процесі природного відновлення лісу такі території стають осередками біорізноманіття, де співіснують десятки видів, які у звичайних, щільних лісах зустрічаються рідко. Науковці зазначають, що середньої інтенсивності пожежі, які не знищують усе живе, а лише проріджують ліс, відіграють важливу роль у збереженні природної рівноваги. Такі пожежі створюють мозаїку різних середовищ — від відкритих галявин до частково обгорілих ділянок, що дозволяє птахам знайти оптимальні умови для гніздування, полювання й відпочинку. Дослідження також доводить, що вплив пожеж може бути довготривалим. У регіонах, де вогонь пройшов понад 30 років тому, популяції деяких видів птахів залишаються стабільними або навіть збільшуються. Це свідчить про те, що пожежі середньої сили можуть створювати довгострокові переваги для фауни, підтримуючи природний цикл народження, руйнування і відновлення. Однак учені застерігають: не всі пожежі приносять користь. Катастрофічні займання, спричинені зміною клімату, які охоплюють величезні площі та тривають тижнями, мають протилежний ефект — вони знищують екосистеми, не даючи їм шансу на відновлення. Саме тому важливо розрізняти природні вогнища, які є частиною еволюційного процесу, та неконтрольовані катастрофічні пожежі, посилені людською діяльністю. Наукова спільнота дедалі більше схиляється до думки, що контрольовані «екологічні пожежі» можуть допомогти відновлювати природні екосистеми. Такі підходи вже застосовуються у США, Канаді та Австралії, де керовані підпали допомагають попередити масштабні стихійні займання та підтримують біорізноманіття. «Вогонь — це не лише руйнівна сила, а й механізм відродження, — пояснює екологиня Сара Джонсон з Університету Монтани. — Для багатьох видів птахів саме пожежі створюють ідеальні умови для життя, які не можуть виникнути в стабільному лісі». Ці результати змінюють наше розуміння ролі пожеж у природі. Замість того щоб розглядати їх лише як загрозу, науковці пропонують бачити у вогні природний інструмент підтримки екологічного балансу, що може забезпечити процвітання життя навіть після руйнування. Повне дослідження було опубліковано в журналі Fire Ecology.

Всі ми чули з дитинства просту істину: «An apple a day keeps the doctor away». Та чи замислювалися ви, що цей, здавалося б, універсальний солдат здорового харчування може діяти на наш організм абсолютно по-різному залежно від часу на годиннику? Виявляється, у світі біохімії та наших внутрішніх циркадних ритмів час — це ключовий інгредієнт. Звичайне яблуко, з’їдене вранці, може стати вашим найкращим другом, тоді як його вечірній «близнюк» — справжнім диверсантом для травлення та сну. Давайте розберемося, чому так відбувається. Про це пише Pixelinform. Ранковий ритуал: ідеальний старт для вашого організму Уявіть, що ваш організм після ночі — це двигун, який потребує м’якого та ефективного запуску. Саме таким «ключем запалювання» і слугує яблуко, з’їдене натщесерце або за пів години до сніданку. Чому? По-перше, клітковина та пектин, якими багатий цей фрукт, діють як природний будильник для шлунково-кишкового тракту. Вони стимулюють перистальтику, допомагаючи м’яко очистити кишківник від усього зайвого, що накопичилося за ніч. Пектин — це справжній санітар, що зв’язує та виводить токсини, покращуючи мікрофлору. По-друге, натуральні фруктові кислоти активізують вироблення шлункового соку, готуючи систему до перетравлення сніданку. А легка порція фруктози дає швидкий, але стабільний заряд енергії, якого так бракує зранку, і все це без різких стрибків цукру в крові. Вечірня пастка: коли корисний фрукт стає ворогом А тепер перенесемося у вечірній час. Ваш організм готується до відпочинку, метаболічні процеси сповільнюються, а підшлункова залоза планує заслужену «відпустку». І раптом — яблуко. Що відбувається далі? Замість того, щоб відпочивати, підшлункова змушена виходити на позапланову нічну зміну, виробляючи інсулін для переробки фруктози. Це створює зайве навантаження на орган, який у цей час має відновлюватися. Більше того, фруктові кислоти, такі корисні вранці, ввечері можуть зіграти злий жарт. Вони підвищують кислотність у шлунку, що в поєднанні з горизонтальним положенням тіла під час сну може спровокувати печію, здуття та неприємне бродіння. В результаті — неспокійний сон та відчуття важкості на ранок. Чи вартий такий перекус вашого повноцінного відпочинку? Отже, справа не лише в тому, що ми їмо, а й у тому, коли ми це робимо. Яблуко — це дивовижний інструмент для підтримки здоров’я, але, як і будь-яким інструментом, ним потрібно вміти користуватися. Зробіть його частиною свого ранкового ритуалу, щоб отримати максимум користі, енергії та легкості. А для вечірнього перекусу краще обрати щось нейтральне, наприклад, жменю горіхів або склянку кефіру. Прислухайтеся до свого внутрішнього годинника, і ваше тіло обов’язково вам подякує. Чому яблуко на ніч шкодить, а вранці — оздоровлює читайте на сайті Pixel.inform.

Нова Зеландія опинилася на передовій кліматичної кризи. Згідно зі звітом Our Marine Environment 2025, океани навколо країни нагріваються на 34% швидше, ніж у середньому по планеті. Це створює реальну загрозу прибережним громадам, інфраструктурі та морським екосистемам. Тепліші води — більша небезпека З 1982 по 2023 рік температура поверхні моря в океанічних регіонах Нової Зеландії зростала на 0,16–0,26 °C за десятиліття, що значно перевищує глобальні показники. Уперше зафіксовано зміщення Субтропічного фронту на 120 км на захід — межі між теплими субтропічними та холодними субантарктичними водами. Це руйнує усталені харчові ланцюги та ставить під загрозу корали, губки, ламінарії й рибу. Підйом рівня моря та руйнування берегів До 2050 року рівень моря в окремих регіонах може піднятися на 20–30 см, що зробить колись «столітні» шторми майже щорічними.Під загрозою — 219 000 будинків вартістю 180 млрд новозеландських доларів і понад 26 млрд доларів інфраструктури. Уже зараз близько 1 300 прибережних будинків перебувають у зоні активної небезпеки. Екосистеми на межі виживання Морські теплові хвилі призвели до: масового знебарвлення морських губок, загибелі ламінарій, викидів риби на берег, смерті пінгвінів. Крім того, через підвищення температури та кислотності зростає ризик токсичних водоростей у молюсках. Це вдаряє по рибальству й аквакультурі, які приносять економіці понад 1,1 млрд доларів щорічно. «Витягування нитки з тканини» Докторка Алісон Коллінз, головна наукова радниця Міністерства навколишнього середовища, порівняла ситуацію з «витягуванням нитки»: «Якщо не зупинити процес — уся тканина може розпастися. Ми лише починаємо розуміти масштаб взаємозв’язків між океаном, кліматом і життям на планеті».

Вчені запускають проєкт за $14,2 мільйона для розкриття «прихованого шостого чуття» людського тіла Міжнародна команда дослідників розпочала масштабний науковий проєкт вартістю 14,2 мільйона доларів, метою якого є розшифрування загадкової сенсорної системи, яку вчені називають «прихованим шостим чуттям» людини. Ця сенсорна функція, відома як пропріоцепція, відповідає за здатність тіла відчувати власне положення у просторі — навіть із заплющеними очима. Проєкт фінансується Національним інститутом здоров’я США (NIH) і об’єднує нейробіологів, генетиків, фізіологів та інженерів. Головна мета — створити повну «карту пропріоцепції», яка допоможе зрозуміти, як наш мозок сприймає положення кожної частини тіла та як це відчуття інтегрується з іншими сенсорними системами. Попри свою критичну роль у повсякденному житті, це «шосте чуття» залишається майже невідомим навіть у сучасній науці. Люди сприймають його як щось природне, але саме пропріоцепція дозволяє нам ходити, тримати рівновагу, брати предмети та реагувати на навколишнє середовище без постійного візуального контролю. Ключовим напрямом дослідження стане розшифровка спеціалізованих сенсорних нейронів, розташованих у м’язах, сухожиллях і суглобах. Ці нейрони надсилають сигнали до мозку про положення та рух кожної частини тіла. Вчені планують використовувати передові методи секвенування РНК, генетичну інженерію та штучний інтелект, щоб з’ясувати, як ці сигнали обробляються і як вони можуть бути відновлені після пошкоджень нервової системи. Результати дослідження можуть мати революційне значення для медицини. Вони допоможуть створити нові методи реабілітації для пацієнтів після травм спинного мозку, розробити точніші біонічні протези та покращити нейроінтерфейси, що з’єднують мозок із роботизованими кінцівками. Крім того, отримані дані можуть розкрити механізми порушень координації рухів, сенсорної дезорієнтації та нейродегенеративних хвороб, таких як хвороба Паркінсона. Дослідники очікують, що перші результати з’являться протягом найближчих трьох років, але повна карта пропріоцептивної системи може бути створена лише до кінця десятиліття. «Ми досі не повністю розуміємо, як тіло “знає”, де воно знаходиться у просторі, — пояснює докторка Лінда Ванг, нейрофізіологиня з Гарвардського університету. — Якщо ми зможемо розкрити цей механізм, це змінить наше уявлення про взаємодію мозку і тіла». Новий проєкт може стати справжнім проривом у розумінні людської біології. Після того як слух, зір і дотик були детально вивчені, настав час розкрити шосте чуття — один із найтаємничіших і найменш досліджених аспектів людського сприйняття.

Кілька крихітних молекулярних змін можуть пояснити, чому голі сліпакові щури живуть майже в десять разів довше, ніж подібні види. Дослідники вважають, що ключем до вражаючої тривалості життя голого сліпака може бути невелика, але суттєва відмінність лише у чотирьох амінокислотах. Нещодавнє дослідження показало, що еволюційні зміни у ферменті cGAS, який є частиною вродженої імунної системи та розпізнає ДНК для запуску імунних реакцій, можуть забезпечувати цим тваринам унікальну здатність відновлювати генетичні пошкодження, пов’язані зі старінням. Натомість cGAS в інших видів, зокрема у мишей та людей, може навпаки перешкоджати відновленню ДНК. Попри свій зморшкуватий і непоказний вигляд, голий сліпак (Heterocephalus glaber) є одним із найдовгоживучіших гризунів на планеті. Він живе майже 40 років — приблизно в десять разів довше, ніж інші ссавці подібного розміру. Цікаво, що їхній генетичний профіль ближчий до людського, ніж до мишачого, що робить цих тварин цінною моделлю для дослідження молекулярних механізмів довголіття. Одним із ключових чинників, пов’язаних із тривалістю життя, є стабільність геному організму. Науковці лише починають розуміти, як голі сліпакові щури зберігають цілісність своєї ДНК, особливо завдяки унікальним системам репарації, які захищають клітини від руйнівного впливу часу. Роль cGAS у репарації ДНК Гомологічна рекомбінація (ГР) є одним із головних механізмів відновлення ДНК, а її порушення пов’язують із передчасним старінням. У людей і мишей сенсор ДНК cGAS (циклічна гуанозинмонофосфат-аденозинмонофосфатсинтаза) може пригнічувати репарацію за шляхом ГР, сприяючи розвитку раку та скорочуючи тривалість життя. Юй Чен та його колеги дослідили, чи пригнічує cGAS репарацію у довгоживучих голих сліпаків. У результаті вони виявили, що чотири специфічні заміни амінокислот у cGAS зменшують убіквітинування та деградацію білка, дозволяючи йому зберігатися довше та на вищих рівнях після пошкодження ДНК. Це підвищення стабільності посилює взаємодію з ключовими факторами репарації, FANCI та RAD50, що прискорює процес гомологічної рекомбінації. Молекулярна інженерія та довголіття Коли cGAS пригнічувався у клітинах голого сліпака, відбувалося накопичення пошкоджень ДНК. Автори також показали, що плодові мушки, модифіковані для експресії людського cGAS із чотирма «сліпаковими» мутаціями, жили довше, ніж ті, які експресували звичайний людський варіант. Це свідчить, що специфічні еволюційні зміни в амінокислотах cGAS не лише покращують відновлення ДНК, а й можуть безпосередньо сприяти винятковому довголіттю виду. «Висновки Чена та його колег описують неочікувану роль cGAS голого сліпака в ядрі клітини, яка впливає на тривалість життя», — пишуть Джон Мартінес та його співробітники у супровідній статті «Перспектива». «Потрібні подальші дослідження, щоб визначити, яку роль cGAS може відігравати в ядрах інших організмів — як коротко-, так і довгоживучих. Відповідь може виявитися набагато складнішою, ніж передбачалося раніше».

Samsung активно випускає програмні поновлення для своїх смартфонів. Вранці компанія представила One UI 8.0 (Android 16) для моделей Galaxy A33, Galaxy A53, Galaxy M15, Galaxy M53 та Galaxy XCover 7 Pro. Тепер оновлення стало доступним також для Galaxy M34. Оновлення One UI 8 для Galaxy M34 вже запущено в Індії. Можливо, реліз також розпочався в інших регіонах. Щоб перевірити доступність оновлення, перейдіть до меню: Установки > Оновлення програмного забезпечення > Завантажити та інсталювати. Розмір оновлення складає 2,315.46 МБ, версія прошивки – M346BXXU8EYI8. Детальний перелік змін для цієї моделі недоступний.