Земля стає спекотнішою, а разом із цим змінюється і водний баланс планети. Найсухіші регіони можуть стати ще сухішими, а межі посушливих територій — поступово просуватися туди, де сьогодні ще вистачає вологи. Нове дослідження дає привід замислитися над масштабом цих змін: до кінця XXI століття посушливі землі можуть займати понад 40% усієї суші планети, якщо враховувати сценарії майбутніх змін клімату. Але вчені виявили й несподіваний нюанс. Парадоксально, проте зростання концентрації CO₂ в атмосфері, яке є одним із головних чинників сучасного потепління, водночас може дещо уповільнювати розширення посушливих територій. Наскільки велика проблема? Посушливими називають регіони, де води недостатньо порівняно з потенційною кількістю води, яка може втрачатися через випаровування та транспірацію рослин. За новими розрахунками, у базовий період 1994–2023 років такі території вже займали приблизно 38,58% суші Землі, якщо не враховувати Антарктиду. До кінця століття їхня площа може зрости до 39,31–40,28% залежно від сценарію викидів парникових газів. На перший погляд різниця може здатися невеликою. Але в масштабах планети це величезна територія. Максимальний прогнозований приріст становить близько 2,37 млн квадратних кілометрів — площу, співставну з територією Алжиру або приблизно 30% Австралії. Найсухіші місця можуть стати ще сухішими Дослідники поділяють посушливі території на чотири основні категорії — від сухих субвологих регіонів до гіпераридних зон. Найбільшу частину вже сьогодні займають напівпосушливі території — близько 14,72% суші. Ще 11,24% припадає на аридні землі, значна частина яких розташована в Австралії та Китаї. Сухі субвологі території займають близько 6,35%, а гіпераридні — приблизно 6,27%. Саме остання категорія, за прогнозами, може зростати найшвидше. І це важливо не лише для пустель. Коли межа посушливого клімату зміщується в бік раніше вологих регіонів, рослинам стає складніше виживати, погіршуються умови для сільського господарства, а ризик деградації ґрунтів і опустелювання зростає. Але тут з’являється дивний ефект CO₂ Ось найцікавіша частина дослідження. Зазвичай, коли говорять про збільшення CO₂, мають на увазі його роль у глобальному потеплінні. Проте для розрахунків посушливості важливий ще один ефект. Рослини втрачають воду через маленькі пори на листках — продихи. Коли концентрація CO₂ в атмосфері підвищується, ці пори частково закриваються. У результаті рослини можуть втрачати менше води через транспірацію. Це впливає на потенційну випаровуваність — один із показників, які використовують для визначення посушливості території. Саме цей фактор, за словами дослідників, у багатьох попередніх прогнозах враховували недостатньо. Тому деякі старі оцінки могли показувати значно масштабніше майбутнє розширення посушливих земель. Нові цифри виявилися нижчими за деякі старі прогнози Для нового дослідження науковці використали оновлену модель, яка враховує вплив CO₂ на транспірацію рослин. Вони проаналізували метеорологічні дані за 1960–2023 роки, а також кліматичні сценарії CMIP6. Результат виявився дещо менш драматичним, ніж у деяких попередніх роботах. Наприклад, дослідження, проведене приблизно десять років тому, оцінювало, що до 2100 року посушливі території можуть охопити до 56% суші. Новий прогноз — близько 40% за найвищого сценарію — значно нижчий. Але це зовсім не означає, що причин для занепокоєння немає. Навіть додаткові 2,37 млн квадратних кілометрів — це величезна площа, особливо якщо зміни відбуватимуться в регіонах, де живуть мільйони людей і ведеться активне сільське господарство. Австралія може опинитися серед головних «переможців» цієї зміни — але не в хорошому сенсі Однією з країн, де очікуються найбільш помітні зміни, дослідники називають Австралію. І це звучить особливо символічно: найсухіший населений континент планети може зіткнутися з подальшим розширенням посушливих умов. Серед інших регіонів, де прогнозуються значні зміни, — Бразилія та частини Африки. Це не означає, що ці території раптом перетворяться на суцільні пустелі. Посушливість — складніше поняття, ніж просто відсутність дощу. Вона залежить від співвідношення опадів і потенційних втрат води. Саме тому навіть територія, яка сьогодні здається цілком придатною для життя та сільського господарства, у майбутньому може перейти до іншої кліматичної категорії. Чому це важливо для всього світу? Розширення посушливих земель — це не просто зміна кольору на кліматичній карті. Менше доступної води означає додатковий тиск на сільське господарство, екосистеми та населення. Деградація ґрунтів може прискорюватися, а рослинам доведеться пристосовуватися до умов, у яких вони раніше не жили. Саме тому автори дослідження закликають точніше визначати межі посушливих територій і відстежувати, як вони змінюються. При цьому нові цифри не варто сприймати як точний прогноз майбутньої карти Землі. Кінцевий результат залежатиме від того, як змінюватимуться викиди парникових газів, температура, опади та інші кліматичні фактори. Проте головний сигнал дослідження вже зрозумілий: світ може стати значно сухішим, а посушливі регіони — почати займати дедалі більше місця на карті планети. І навіть якщо найпесимістичніші старі прогнози виявляться завищеними, мільйони квадратних кілометрів нових сухих земель — це зміна, яку людству буде дуже складно ігнорувати. Результати дослідження опубліковано в журналі Environmental Research Letters.