Надра Землі, що складаються з розпеченого рідкого ядра, генерують тепло, яке не лише підтримує геологічні процеси, але й живить бігову доріжку тектоніки плит та створює захисне магнітне поле планети. У надзвичайно довгостроковій перспективі ці внутрішні шари неминуче продовжуватимуть охолоджуватися, доки Земля не стане подібною до Марса. Однак нове дослідження вчених з Університету Осло, опубліковане в Geophysical Research Letters, виявило несподівану асиметрію: одна сторона надр Землі втрачає тепло значно швидше, ніж інша. Ця нерівномірність, корені якої сягають аж до часів Пангеї, пояснюється різною “ізоляцією” континентальною масою, що діє як термос, який затримує внутрішнє тепло, пише T4. Дослідники створили комп’ютерну модель, що охоплює останні 400 мільйонів років, щоб розрахувати теплові втрати, розділивши Землю на дві півкулі: Африканську та Тихоокеанську. Загальновідомо, що теплова еволюція планети значною мірою контролюється швидкістю втрати тепла через океанічну літосферу. Це пояснюється тим, що мантія Землі функціонує як конвекційна піч, де нове морське дно народжується з магми на континентальних вододілах, а старе морське дно руйнується та плавиться під континентальною сушею. Оскільки морське дно є набагато тоншим, ніж об’ємна суша, тепло з надр швидше розсіюється крізь нього, особливо під величезною масою холодної океанської води, що “гасить” температуру. Враховуючи гігантський розмір Тихого океану порівняно з протилежними континентальними масивами Африки, Європи та Азії, цілком логічно, що тепло найшвидше розсіюється саме з найбільшого морського дна світу. Тихоокеанська сторона охолола приблизно на 50 градусів Цельсія більше, ніж Африканська півкуля. Автор зображення – Відділ наук про Землю та дистанційного зондування, Космічний центр імені Джонсона NASA Модель, що об’єднала дані про вік морського дна та положення континентів за останні 400 мільйонів років — період, що майже вдвічі перевищує охоплення попередніх досліджень, — дозволила розрахувати загальну швидкість охолодження. Результати були однозначними: тихоокеанська сторона охолола приблизно на 50 градусів Цельсія більше, ніж Африканська півкуля (Африканська суперплюмна область). Це виявлення містить дивовижне протиріччя: постійно вищі швидкості руху тектонічних плит у Тихоокеанській півкулі протягом цього ж періоду свідчать про те, що в певний момент часу Тихий океан був набагато гарячішим. Науковці припускають, що, можливо, у далекому минулому він був покритий сушею, яка довше утримувала тепло всередині. У будь-якому разі, висока тектонічна активність, яка спостерігається у Тихому океані сьогодні, вказує на цю теплову нерівність, оскільки чим більш плавною є мантія (через тепло), тим більше тектонічні плити можуть ковзати та стикатися одна з одною. Це дослідження є ключовим для розуміння того, як теплова історія континентального дрейфу продовжує формувати геологічну динаміку нашої планети. Читайте також: У шоколаді виявили ключову хімічну речовину, яка здатна уповільнити біологічне старіння людиниThe post Одна половина Землі охолоджується швидше за іншу first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Науковці з Університету Осло зробили дивовижне відкриття: одна півкуля Землі втрачає тепло значно швидше, ніж інша. І причина цього криється у процесах, що почалися ще сотні мільйонів років тому — в епоху суперконтиненту Пангеї. Земля всередині — це розпечений двигун У надрах нашої планети кипить розжарений рідкий шар, який зігріває Землю зсередини. Обертання цієї частини створює і гравітаційні ефекти, і магнітне поле, що захищає атмосферу від космічного випромінювання. Але з часом внутрішнє тепло поступово втрачається. Одного дня Земля охолоне майже так само, як Марс. Та найцікавіше — цей процес відбувається нерівномірно. Чому одна сторона охолоджується швидше за іншу Багато в чому це залежить від того, скільки суші було над певною частиною планети в різні епохи. Маси континентів працюють як теплоізоляційний шар — своєрідний «термос», який утримує тепло в надрах. Водночас океанічне дно, що складається з набагато тоншої земної кори, дозволяє теплу виходити набагато швидше. Саме через це Тихоокеанська півкуля — де знаходиться найбільший океан планети — охолоджується набагато інтенсивніше, ніж Африканська півкуля, над якою домінують великі, товсті континенти. Океанічна кора — головний шлях втечі тепла Зазвичай Земля втрачає найбільше тепла через океанічну літосферу. Це пов’язано з безперервним рухом тектонічних плит: нове дно народжується біля розломів, а старе занурюється під континенти й тане в мантії. Щоб зрозуміти, як це впливало на охолодження Землі впродовж геологічної історії, вчені створили комп’ютерну модель, яка охоплює останні 400 мільйонів років. Команда поділила планету на дві умовні половини — Тихоокеанську та Африканську — і розбила поверхню на дрібну сітку для точних розрахунків. Зібравши дані про вік морського дна та розташування континентів за сотні мільйонів років, дослідники змогли визначити, скільки тепла зберігала чи втрачала кожна ділянка. Результат виявився чітким: Тихоокеанська півкуля охолола набагато сильніше. Тихий океан — гігантський холодильник планети Морське дно під Тихим океаном — надзвичайно тонке, і над ним розташовані величезні маси холодної океанської води, які швидко відтягують тепло з надр. Для порівняння, протилежний бік планети — Африка, Європа та Азія — це великі «континентальні щити», які навпаки допомагають затримувати тепло. Накопичені втрати тепла мантією (океанічні + континентальні) за останні 400 мільйонів років. Регіони над великими провінціями з низькою швидкістю зсуву Тихого океану та Африки показані синіми та помаранчевими лініями. Пунктирні світлі меридіани вказують на розділення Тихоокеанської та Африканської півкуль. Цікаво, що попередні дослідження аналізували лише 230 мільйонів років історії. Нова робота майже вдвічі збільшує цей проміжок і відкриває нові закономірності. Давня таємниця Тихоокеанської півкулі Попри те що Тихоокеанська півкуля охолола приблизно на 50 Кельвінів більше, ніж Африканська, дані також показують, що її тектонічні плити рухалися швидше протягом останніх 400 мільйонів років. А швидкі рухи плит зазвичай означають, що мантія під ними була гарячішою. Звідки ж ця суперечливість? Можливо, колись давно Тихий океан був вкритий сушею, яка довше утримувала тепло. А може, є інші поки невідомі чинники. Але одне зрозуміло: сучасна висока активність тектонічних плит у цьому регіоні свідчить про сильний тепловий дисбаланс між двома сторонами планети.