Гриб у людському організмі — звучить як сюжет фільму жахів. Але цього разу науковці знайшли дещо набагато цікавіше. Дослідники виявили, що Mucor racemosus, гриб, який може жити в кишечнику людини, потенційно здатний захищати організм від пошкоджень, спричинених радіацією. Причому він, схоже, працює одразу за кількома механізмами. Поки що говорити про «ліки від радіації» зарано. Експерименти проводили переважно на мишах. Але результати настільки цікаві, що вони можуть відкрити новий напрямок у дослідженні радіозахисту. Результати дослідження опубліковані в PNAS. Гриби, які зовсім не бояться радіації Виявляється, деякі гриби вже давно дивують учених своєю здатністю виживати там, де інші організми не мають жодних шансів. Існують види, здатні витримувати дози рентгенівського випромінювання, які у сотні разів перевищують смертельну для людини. А деякі так звані радіотрофні гриби взагалі використовують радіацію як джерело енергії. Один із найвідоміших прикладів знайшли в районі Чорнобильської АЕС. Але Mucor racemosus працює інакше. Він не «поїдає» радіацію і не перетворює її на енергію. Схоже, гриб допомагає організму краще пережити наслідки опромінення. Миші після опромінення почувалися краще Китайські дослідники перевірили цю гіпотезу на лабораторних мишах. Тваринам давали Mucor racemosus перед впливом радіації, після чого порівнювали їх із контрольною групою. Результат виявився несподіваним: у мишей, які отримували гриб, спостерігали меншу втрату ваги, слабше запалення та нижчий рівень окиснювального стресу. Іншими словами, організм тварин демонстрував менше ознак пошкодження після опромінення. Ще цікавіше стало тоді, коли дослідники адаптували гриб до умов кишечника, де мало кисню. Після цього його захисний ефект посилився. Гриб може допомагати кишечнику відновлюватися Радіація особливо сильно шкодить тканинам, які швидко оновлюються. Кишечник — один із таких органів, тому його пошкодження може стати серйозною проблемою після значного опромінення. Подальші експерименти дозволили дослідникам знайти кілька речовин, які можуть бути частиною секрету Mucor racemosus. Серед них — три амінокислоти: L-глутамінова кислота, L-аспарагінова кислота та DL-лізин. За даними дослідників, ці сполуки можуть сприяти відновленню ДНК та пошкоджених тканин кишечника після опромінення. Але на цьому історія не закінчується. Гриб може «налаштовувати» бактерії в кишечнику Ще один механізм виявився значно складнішим. Mucor racemosus виробляє речовину під назвою метилтіоаденозин (MTA). Вона, схоже, впливає на бактерію Limosilactobacillus reuteri. Під дією MTA ця бактерія змінює свою активність і виробляє більше метіоніну. А підвищення рівня цієї речовини, за спостереженнями вчених, може посилювати захист організму від наслідків радіації. Тобто гриб, схоже, не просто безпосередньо взаємодіє з тканинами. Він може впливати на мікробне середовище кишечника, змушуючи інші мікроорганізми допомагати організму справлятися з пошкодженнями. Найцікавіший експеримент провели з сиром Щоб перевірити, чи можна отриманий ефект реалізувати не лише у вигляді лабораторної дози гриба, дослідники пішли ще далі. Вони використали сир, ферментований Mucor racemosus, і давали його опроміненим мишам. У тварин, які отримували такий продукт, спостерігали менше запалення кишечника, кращу цілісність кишкового бар’єра та нижчі системні показники запалення порівняно з мишами, які їли звичайний сир. Саме цей результат особливо привертає увагу. Він натякає, що потенційно корисні властивості гриба можна буде досліджувати не лише як окрему фармацевтичну речовину. Але не поспішайте шукати цей гриб у магазині Попри ефектні результати, до висновку «їжте гриб і радіація не страшна» тут дуже далеко. По-перше, основні експерименти проводилися на мишах, а результати досліджень на тваринах не гарантують такого самого ефекту у людей. По-друге, Mucor racemosus може бути небезпечним для людей із ослабленою імунною системою. Тому самостійно додавати гриб або ферментовані продукти з ним до раціону заради «захисту від радіації» точно не варто. Дослідники зазначають, що цей гриб уже трапляється в деяких ферментованих продуктах і використовується у харчових цілях, але це зовсім не означає, що він уже довів лікувальні властивості для людини. Незвичайний союз, який може змінити підхід до радіозахисту Найцікавіше в цій роботі навіть не сам гриб. Вона показує, наскільки складною може бути взаємодія між мікроорганізмами, кишечником та організмом людини. Гриб, який ми навряд чи назвали б бажаним гостем, потенційно може впливати на бактерії та допомагати тканинам відновлюватися після серйозного стресу. Якщо майбутні дослідження підтвердять ці результати, подібні мікроорганізми можуть стати основою для нових способів захисту від радіаційних пошкоджень. Поки що це лише дуже перспективний результат, отриманий на тваринах. Але наука вже вкотре нагадує: інколи організм може ховати потенційний захисний механізм саме там, де ми найменше очікуємо його знайти.