Гриб у людському організмі — звучить як сюжет фільму жахів. Але цього разу науковці знайшли дещо набагато цікавіше. Дослідники виявили, що Mucor racemosus, гриб, який може жити в кишечнику людини, потенційно здатний захищати організм від пошкоджень, спричинених радіацією. Причому він, схоже, працює одразу за кількома механізмами. Поки що говорити про «ліки від радіації» зарано. Експерименти проводили переважно на мишах. Але результати настільки цікаві, що вони можуть відкрити новий напрямок у дослідженні радіозахисту. Результати дослідження опубліковані в PNAS. Гриби, які зовсім не бояться радіації Виявляється, деякі гриби вже давно дивують учених своєю здатністю виживати там, де інші організми не мають жодних шансів. Існують види, здатні витримувати дози рентгенівського випромінювання, які у сотні разів перевищують смертельну для людини. А деякі так звані радіотрофні гриби взагалі використовують радіацію як джерело енергії. Один із найвідоміших прикладів знайшли в районі Чорнобильської АЕС. Але Mucor racemosus працює інакше. Він не «поїдає» радіацію і не перетворює її на енергію. Схоже, гриб допомагає організму краще пережити наслідки опромінення. Миші після опромінення почувалися краще Китайські дослідники перевірили цю гіпотезу на лабораторних мишах. Тваринам давали Mucor racemosus перед впливом радіації, після чого порівнювали їх із контрольною групою. Результат виявився несподіваним: у мишей, які отримували гриб, спостерігали меншу втрату ваги, слабше запалення та нижчий рівень окиснювального стресу. Іншими словами, організм тварин демонстрував менше ознак пошкодження після опромінення. Ще цікавіше стало тоді, коли дослідники адаптували гриб до умов кишечника, де мало кисню. Після цього його захисний ефект посилився. Гриб може допомагати кишечнику відновлюватися Радіація особливо сильно шкодить тканинам, які швидко оновлюються. Кишечник — один із таких органів, тому його пошкодження може стати серйозною проблемою після значного опромінення. Подальші експерименти дозволили дослідникам знайти кілька речовин, які можуть бути частиною секрету Mucor racemosus. Серед них — три амінокислоти: L-глутамінова кислота, L-аспарагінова кислота та DL-лізин. За даними дослідників, ці сполуки можуть сприяти відновленню ДНК та пошкоджених тканин кишечника після опромінення. Але на цьому історія не закінчується. Гриб може «налаштовувати» бактерії в кишечнику Ще один механізм виявився значно складнішим. Mucor racemosus виробляє речовину під назвою метилтіоаденозин (MTA). Вона, схоже, впливає на бактерію Limosilactobacillus reuteri. Під дією MTA ця бактерія змінює свою активність і виробляє більше метіоніну. А підвищення рівня цієї речовини, за спостереженнями вчених, може посилювати захист організму від наслідків радіації. Тобто гриб, схоже, не просто безпосередньо взаємодіє з тканинами. Він може впливати на мікробне середовище кишечника, змушуючи інші мікроорганізми допомагати організму справлятися з пошкодженнями. Найцікавіший експеримент провели з сиром Щоб перевірити, чи можна отриманий ефект реалізувати не лише у вигляді лабораторної дози гриба, дослідники пішли ще далі. Вони використали сир, ферментований Mucor racemosus, і давали його опроміненим мишам. У тварин, які отримували такий продукт, спостерігали менше запалення кишечника, кращу цілісність кишкового бар’єра та нижчі системні показники запалення порівняно з мишами, які їли звичайний сир. Саме цей результат особливо привертає увагу. Він натякає, що потенційно корисні властивості гриба можна буде досліджувати не лише як окрему фармацевтичну речовину. Але не поспішайте шукати цей гриб у магазині Попри ефектні результати, до висновку «їжте гриб і радіація не страшна» тут дуже далеко. По-перше, основні експерименти проводилися на мишах, а результати досліджень на тваринах не гарантують такого самого ефекту у людей. По-друге, Mucor racemosus може бути небезпечним для людей із ослабленою імунною системою. Тому самостійно додавати гриб або ферментовані продукти з ним до раціону заради «захисту від радіації» точно не варто. Дослідники зазначають, що цей гриб уже трапляється в деяких ферментованих продуктах і використовується у харчових цілях, але це зовсім не означає, що він уже довів лікувальні властивості для людини. Незвичайний союз, який може змінити підхід до радіозахисту Найцікавіше в цій роботі навіть не сам гриб. Вона показує, наскільки складною може бути взаємодія між мікроорганізмами, кишечником та організмом людини. Гриб, який ми навряд чи назвали б бажаним гостем, потенційно може впливати на бактерії та допомагати тканинам відновлюватися після серйозного стресу. Якщо майбутні дослідження підтвердять ці результати, подібні мікроорганізми можуть стати основою для нових способів захисту від радіаційних пошкоджень. Поки що це лише дуже перспективний результат, отриманий на тваринах. Але наука вже вкотре нагадує: інколи організм може ховати потенційний захисний механізм саме там, де ми найменше очікуємо його знайти.

Грибки зазвичай не асоціюються з чимось позитивним для нашого організму. Але у випадку з Mucor racemosus можуть бути вагомі причини зробити виняток.Цей симбіотичний гриб, що живе в людському кишечнику, здатний захищати нас від радіації, згідно з новим дослідженням, опублікованим у PNAS.Це може звучати дивно, але це не перший випадок, коли грибки демонструють незвичайні властивості щодо радіації.Відомо, що існують різні види грибів, стійких до радіації, включаючи ті, що виживають під впливом до 200 разів більше, ніж смертельна доза рентгенівських променів.Також існують радіотропні гриби, які використовують радіацію як джерело енергії, як, наприклад, гриб, що живе в радіоактивних залишках Чорнобильської АЕС.M. racemosus має інший спосіб захисту від радіації, але не менш вражаючий.У своєму дослідженні команда вчених з Китаю виявила, що гриб може забезпечити захист від радіації для свого господаря через кілька механізмів, що свідчить про те, що M. racemosus може бути корисним у кишечнику.У експериментах з мишами, які піддавалися радіації, дослідники виявили, що тварини, яким давали M. racemosus, зазнали меншого зниження ваги, запалення та окислювального стресу, ніж контрольні миші, що не отримували гриб, що свідчить про радіозахисний ефект гриба.Цей радіозахисний ефект посилювався, коли вчені адаптували гриб до умов з низьким вмістом кисню в кишечнику.Коли безмікробні миші (виховані без мікроорганізмів) отримували гриб, вони також показували зменшення маркерів ушкодження від радіації в порівнянні з контрольними тваринами, що свідчить про те, що M. racemosus допомагає захистити від шкоди радіації незалежно від мікробіоти господаря."Ці результати демонструють, що M. racemosus безпосередньо полегшує ушкодження кишечника, викликані радіацією, у мишей," - пояснюють дослідники.Що стосується того, як M. racemosus досягає цього, подальші випробування на іонізованих клітинах кишечника та мишах виявили три амінокислоти, які виробляє гриб і які можуть пояснити його радіозахисні властивості – L-глутамінова кислота, L-аспарагінова кислота та DL-лізин.Згідно з дослідниками, ці три амінокислоти безпосередньо сприяють ремонту ДНК та відновленню тканин кишечника після впливу радіації.Але це не єдиний спосіб, яким гриб виконує свою функцію.Ще одна хімічна сполука, вироблена грибом, під назвою метилтіоаденозин (MTA), також відіграє важливу роль у радіозахисті, навіть якщо вона не працює безпосередньо для лікування ушкоджень від радіації, як три амінокислоти.Замість цього, здається, що виробництво MTA грибом модулює ріст бактерії Limosilactobacillus reuteri і також перепрограмовує її для збільшення виробництва хімічної сполуки метіоніну, вищі рівні якого, здається, підвищують захист від радіації.У фінальному експерименті, щоб оцінити терапевтичний потенціал M. racemosus, дослідники давали іонізованим мишам сир, ферментований з грибом, і виявили, що це зменшило запалення кишечника, покращило цілісність бар'єру кишечника та знизило системні маркери запалення в порівнянні з мишами, які їли сир без гриба.Ще багато досліджень потрібно провести, перш ніж можна буде стверджувати, що всім слід вживати M. racemosus як частину збалансованої дієти, але дослідники зазначають, що гриб вже природно зустрічається або додається до деяких ферментованих продуктів і схвалений FDA для дієтичного використання.Однак, оскільки M. racemosus може становити загрозу для здоров'я людей з ослабленим імунітетом, нам слід обережно підходити до визначення того, як гриб може найкраще знайти своє місце в харчовій піраміді або вашій аптечці – і, можливо, деякі з його побратимів також."Більш широко, ці знахідки встановлюють ниткоподібні гриби як недооцінені, але впливові агенти в осі мікробіота-господар," - пишуть дослідники, "з потенційними застосуваннями для пом'якшення ушкоджень, викликаних радіацією, та інших станів здоров'я."Результати дослідження опубліковані в PNAS.Цікавий фактГриби, які можуть виживати під впливом радіації, були виявлені навіть на Міжнародній космічній станції, де вони витримують рівні радіації, що в 200 разів перевищують смертельну дозу для людини.

Звичайний помідор може містити дещо більше, ніж просто вітаміни та антиоксиданти. Дослідники звернули увагу на природну сполуку, яка не має яскравого кольору чи смаку, але може впливати на процеси, пов’язані зі здоров’ям печінки. Йдеться про нарингенін — флавоноїд, який міститься в різних рослинних продуктах, зокрема в помідорах. Науковці вивчають його потенційний вплив на обмін жирів, запальні процеси та роботу печінки. Особливо цікаво те, що печінка тісно пов’язана з метаболізмом жирів. Коли їх накопичується надто багато, це може призводити до проблем із функціонуванням органа. Саме тому природні сполуки, здатні впливати на ці процеси, привертають увагу дослідників. Втім, це не означає, що помідори є ліками від захворювань печінки. Результати лабораторних та експериментальних досліджень не можна автоматично переносити на людей, а кількість активної речовини в звичайній порції їжі також має значення. Та висновок все одно цікавий: звичний продукт із нашої кухні може містити набагато складніший набір біологічно активних речовин, ніж здається на перший погляд. І часом найцікавіше в помідорі — саме те, чого ми не бачимо.