Уяви подорож на борту легендарного зонда Voyager 1. Після майже п’ятдесяти років безперервного польоту цей апарат лише зараз наближається до своєї першої “світлової доби” відстані від нашої планети. Тобто світло проходить цей шлях за 24 години, а нашому найшвидшому рукотворному об’єкту знадобилися десятиліття. А тепер уяви світ, який лежить на відстані 48 світлових років. Саме там розташована унікальна екзопланета LHS 1140b, яка нещодавно змусила астрономів усього світу затамувати подих. З-поміж майже шести тисяч відкритих планет поза межами нашої системи це перший кам’янистий світ у зоні придатності до життя, де вдалося підтвердити наявність справжньої атмосфери. Це не просто черговий рядок у каталогах NASA, а реальний прорив, який повністю змінює правила гри у пошуках позаземного життя. Повідомляє T4 з посиланням на cnet.com. Чому саме екзопланета LHS 1140b здивувала астрофізиків Усі попередні спроби знайти повітряну оболонку на далеких скелястих планетах закінчувалися невдачею. Більшість таких об’єктів обертається навколо червоних карликів – найпоширеніших, але водночас дуже нестабільних зірок. Ці тьмяні світила протягом мільярдів років буквально випалюють свої планети жорстокою радіацією та потужними спалахами. На практиці це означає, що атмосфера екзопланети зазвичай здувається зоряним вітром ще в перші сотні мільйонів років її існування. Але у випадку з LHS 1140b усе пішло за зовсім іншим сценарієм. Ця дивовижна планета належить до класу “суперземель” – її маса приблизно в 5,6 раза більша за земну, а радіус перевищує наш на 70%. Вона кружляє навколо прохолодного червоного карлика LHS 1140 у сузір’ї Кита, який має лише п’яту частину маси нашого Сонця. Через таку близькість рік на планеті триває всього 24,7 дня. Оскільки її зірка доволі холодна, суперземля отримує лише близько 42% від тієї кількості тепла й радіації, що дістається Землі від Сонця. Це ідеальний баланс. Планета розташована у зоні Золотоволоски – там не надто спекотно, щоб вода випарувалася, але й не надто холодно, щоб вона перетворилася на вічний лід. Наявність атмосфери тут відіграє роль затишної ковдри, яка стабілізує температуру на поверхні та робить цей світ потенційно життєздатним. Гелієвий світ – перший підтверджений кандидат у новому класі Досі науковці вважали існування так званих “гелієвих світів” лише красивою математичною теорією. Проте комп’ютерні моделі, які розробив астрофізик Коллін Черубім під час роботи в Гарварді, передбачали можливість існування кам’янистих планет із тонкою, але стійкою гелієвою оболонкою. Щоб перевірити цю гіпотезу на практиці, дослідники скористалися надчутливим інфрачервоним спектрографом WINERED, встановленим на гігантському 6,5-метровому телескопі Магеллан Клей в обсерваторії Лас-Кампанас у Чилі. Результати виявилися сенсаційними: у верхніх шарах повітряної оболонки планети дійсно домінує гелій за вкрай низького вмісту водню. Тут є дуже цікавий і динамічний нюанс. Астрономи виявили, що планета втрачає приблизно 220 тонн гелію щосекунди – газ просто витікає у відкритий космос через дію зоряного вітру. Проте завдяки низькій температурі та колосальній силі тяжіння суперземля успішно утримує свій повітряний купол уже понад 3 мільярди років і зможе робити це ще щонайменше мільярд років. Ба більше, цей процес витоку виявився вкрай мінливим. Під час транзиту планети у вересні 2024 року прилади чітко зафіксували потужний гелієвий шлейф, тоді як під час аналогічних спостережень у 2025 році ознак витоку майже не було. Це свідчить про те, що активність атмосфери залежить від поточної поведінки її рідної зірки. Важчі сполуки, які ми звикли асоціювати з життям, наприклад, вуглекислий газ, водяна пара чи навіть кисень, через власну вагу не можуть піднятися у верхні шари. Вони залишаються заблокованими на нижчих висотах під величезним тиском. Для порівняння, на сусідній планеті LHS 1140c, яка розташована трохи ближче до зірки, жодних слідів атмосфери не знайшли взагалі. Це наочно показує, що ці два світи лежать по різні боки так званої “космічної берегової лінії” – межі, яка розділяє планети, здатні зберегти свій повітряний щит, від тих, що приречені стати безводними скелями. Життя під вічним сонцем та важкою гравітацією Якби людина опинилася на поверхні цього світу, умови здалися б їй абсолютно фантастичними. Планета перебуває у припливному захопленні, тобто вона завжди повернута до зірки одним і тим самим боком. На одній півкулі панує вічний червоний день, де тьмяне сонце навіки застигло в зеніті, а на іншій – нескінченна крижана ніч під холодними далекими зорями. Сила тяжіння тут майже вдвічі більша за земну, тому будь-який рух вимагав би колосальних зусиль, а власне тіло здавалося б неймовірно важким. Сучасні тривимірні моделі клімату вказують на те, що LHS 1140b може виявитися справжнім “водним світом”. За обсягом води вона може значно перевершувати Землю. Якщо ці розрахунки правильні, то в центрі денної півкулі, прямо під променями червоного карлика, вирує гігантський незамерзаючий океан, оточений з усіх боків вічною кригою. Це створює ідеальні умови для існування рідкої води, а отже, і для потенційного розвитку життя, хоча воно й буде кардинально відрізнятися від усього, що ми знаємо. Історія відкриття цієї планети теж вражає. Її знайшли ще у 2016 році завдяки алгоритму машинного навчання, який розробив астроном Джейсон Діттманн з Університету Флориди. Штучний інтелект допоміг відсіяти спотворення світла, викликані хмарами та вологістю в атмосфері самої Землі, дозволивши розгледіти крихітне коливання яскравості далекої зірки. Сьогодні, через десять років після відкриття, технології спектроскопії дозволили нам зазирнути всередину цього світу і зрозуміти його хімічний склад. Хоча Марс наразі залишається нашою головною надією на швидке знаходження позаземних мікроорганізмів завдяки безпосередньому доступу марсоходів до ґрунту, LHS 1140b доводить, що глибокий космос приховує куди більше придатних для життя куточків, ніж здавалося раніше. Часті питання про дивовижну суперземлю LHS 1140b Чи може людина дихати атмосферою LHS 1140b? Ні, людина не зможе дихати на цій планеті. Верхні шари її атмосфери майже повністю складаються з гелію та практично позбавлені водню й кисню. Навіть якщо у нижніх шарах є суміш інших газів, тиск там занадто високий, а сам склад повітря є непридатним для нашого організму. Чому цю планету називають суперземлею? Суперземля – це клас планет, які за своєю масою більші за Землю, але значно менші за газові гіганти на кшталт Урана чи Нептуна. Маса LHS 1140b перевищує земну у 5,6 раза, а її радіус більший на 70%, що робить її типовим і дуже масивним представником цього класу. Що таке зона придатності до життя або “зона Золотоволоски”? Це умовна область у космосі навколо зірки, де тепловий режим дозволяє воді перебувати в рідкому стані на поверхні планети. Якщо планета розташована надто близько до зірки, вода випарується, якщо надто далеко – замерзне. LHS 1140b знаходиться саме в межах цієї комфортної зони. Як саме астрономи дізналися склад атмосфери на такій відстані? Для цього вчені використовують метод транзитної спектроскопії. Коли планета проходить між своєю зіркою та Землею, світло зірки пробивається крізь атмосферу планети. Різні гази поглинають світло на певних довжинах хвиль. Аналізуючи цей спектр за допомогою інфрачервоного спектрографа WINERED на телескопі Магеллан, дослідники визначають хімічний склад газової оболонки. Наш всесвіт виявився набагато багатшим на сюрпризи, ніж малювали автори фантастичних романів. Замість ідеальних копій нашої зеленої планети ми знаходимо дивовижні гелієві світи під червоними сонцями, де гігантські океани існують під шаром легких газів і важкої гравітації. Навіть якщо перші мешканці цього океану виявляться звичайними бактеріями, саме існування стабільної атмосфери на такій планеті доводить: природа вміє захищати життя навіть у найсуворіших умовах космосу. Чи готові ми до зустрічі з цими чужими світами, чи вони так і залишаться для нас лише красивими спектральними лініями на моніторах комп’ютерів?The post Астрономи виявили, що екзопланета LHS 1140b має унікальну атмосферу first appeared on T4 - сучасні технології та наука.

Астрономи вперше підтвердили існування атмосфери навколо кам’янистої екзопланети, яка перебуває у так званій зоні життя своєї зорі. Йдеться про суперземлю LHS 1140 b, розташовану приблизно за 50 світлових років від Землі. Відкриття стало важливим кроком у пошуках світів, де потенційно можуть існувати умови для життя. Про це повідомляє NNews із посиланням на Science Alert. Чому відкриття стало історичним За словами авторів дослідження, це перший підтверджений випадок, коли атмосферу вдалося виявити саме у скелястої планети, що знаходиться в зоні життя іншої зорі. Раніше астрономи знаходили атмосфери переважно у великих газових гігантів. Кам’янисті планети значно менші, тому їхні атмосфери надзвичайно складно досліджувати сучасними інструментами. Провідний автор дослідження Коллін Черубім із Гарвардського університету назвав це відкриття переломним моментом у вивченні потенційно придатних для життя світів. Що відомо про LHS 1140 b LHS 1140 b належить до класу суперземель: її маса більш ніж у п’ять разів перевищує земну; радіус приблизно у 1,7 раза більший за радіус Землі; планета обертається навколо холодного червоного карлика; система розташована приблизно за 50 світлових років від Сонячної системи. Планета отримує лише близько 42% енергії, яку Земля отримує від Сонця, що дозволяє їй перебувати в зоні, де теоретично може існувати рідка вода. Яку атмосферу знайшли Спостереження, проведені за допомогою спектрографа WINERED в обсерваторії Лас-Кампанас у Чилі, показали наявність гелію в атмосфері планети. Дослідники зафіксували, що атмосфера поступово втрачає гелій, який залишає планету зі швидкістю сотень тисяч кілограмів за секунду. Газ нагрівається до температури понад 4700 °C під впливом випромінювання материнської зорі. Цікаво, що під час повторних спостережень у 2025 році такого сигналу не зафіксували, що свідчить про змінний характер цього процесу. Чому це важливо Найбільше здивування викликало те, що LHS 1140 b змогла утримувати атмосферу понад 3 мільярди років, хоча протягом своєї історії зазнавала інтенсивного рентгенівського та ультрафіолетового випромінювання, яке зазвичай руйнує атмосфери кам’янистих планет. Дослідники припускають, що планета могла втратити водень ще на ранніх етапах свого розвитку, але зберегла гелій, сформувавши особливий тип атмосфери, який вчені називають “гелієвими світами”. Що буде далі Наступним етапом стане пошук можливих океанів, водяної пари та інших ознак, які допоможуть оцінити придатність LHS 1140 b для життя. Крім того, новий метод дослідження може допомогти астрономам знаходити атмосфери й на інших кам’янистих екзопланетах, наближаючи науку до відповіді на одне з головних питань сучасності — чи існує життя за межами Сонячної системи. Чому це важливо Виявлення атмосфери у скелястої планети в зоні життя вважається одним із найважливіших досягнень сучасної екзопланетної науки. Якщо подібні атмосфери вдасться знайти й на інших світах, це значно підвищить шанси на відкриття планет із умовами, схожими на земні, та потенційно придатних для існування життя. Цікавий факт: світло від системи LHS 1140 летить до Землі приблизно 50 років, тобто астрономи спостерігають її такою, якою вона була ще в середині 1970-х років.

Зірки завжди були нашими супутниками, і з останніми астрономічними досягненнями ми можемо досліджувати важливе питання: чи світять ці зірки для інопланетян?Пошук придатних для життя світів залежить від двох основних критеріїв: виявлення планет, які є схожими на Землю за складом і розташовані в зоні життя своєї зірки, де може існувати рідка вода.Астрономи виявляли атмосфери екзопланет протягом більше 20 років, але лише на планетах, які не схожі на Землю, великих, газоподібних і сильно опромінених.Тепер астрономи вперше виявили атмосферу на планеті, що потенційно може бути придатною для життя, під назвою LHS 1140 b.Це перше виявлення атмосфери на скелястій планеті в зоні життя іншої зірки, говорить Коллін Черубім, планетарний вчений з Гарвардського університету.LHS 1140 b має масу більше п'яти разів більшої, ніж Земля, і радіус у 1.7 рази більший. Це свідчить про те, що вона має скелястий, землеподібний склад.Ця планета є важливим об'єктом для дослідження, оскільки вона знаходиться приблизно в 50 світлових роках від нас, обертаючись навколо червоного карлика, що має лише п'яту частину маси та розміру Сонця.Дослідження показали, що LHS 1140 b має атмосферу гелію, яка вивільняється в космос зі швидкістю сотень тисяч кілограмів на секунду.Ця атмосфера зберігається вже більше 3 мільярдів років, незважаючи на агресивні умови червоних карликів.Цікавий фактВідкриття атмосфери на LHS 1140 b може стати важливим кроком у пошуку життя на інших планетах, оскільки це перша планета, на якій виявлено атмосферу в зоні життя.